26 липня 2022 року
м. Київ
справа № 826/18676/16
адміністративне провадження № К/9901/2483/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завалівський графіт» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді: Земляна Г.В., Мельничук В.П.) у справі №826/18676/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завалівський графіт» (далі - ТОВ «Завалівський графіт») звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві) від 23.09.2016 № 1087140301.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2018 в позові відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 449-р Австрійську Республіку було віднесено до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України і доказів незаконності або скасування такого розпорядження в судовому чи іншому порядку позивачем не надано; загальний дохід платника податків за 2015 рік, визначений за правилами бухгалтерського обліку задекларований у розмірі 169263465,00 грн., що значно перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік; обсяг господарських операцій позивача з компанією нерезидентом «Grafitbergbau Kaiserberg Ges.m.b.H.» перевищує 1 млн. гривень, у зв'язку з чим, судом встановлено, що такі господарські операції є контрольованими в розумінні статті 39 Податкового кодексу України та перевищують 5 млн. гривень, а тому прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що включення Австрійської Республіки на три місяці до переліку держав, які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України та подальше її виключення з вказаного переліку є порушенням засад стабільності податкового законодавства, передбачених підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у місті Києві оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній відповідач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2018.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у місті Києві посилається на те, що враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, господарські операції позивача з компанією нерезидентом «Grafitbergbau Kaiserberg Ges.m.b.H.» є контрольованими в розумінні статті 39 Податкового кодексу України .
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи прийняте у справі судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завалівський графіт» з питань правомірності віднесення господарських операцій, проведених платником податків за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 15.09.2016 № 337/26-15-14-03-01-32921289, в якому відображено висновки про порушення позивачем підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України щодо неподання позивачем звіту про контрольовані операції за 2015 рік з нерезидентом компанією «Grafitbergbau Kaiserberg Ges.m.b.H.» (Австрійська Республіка) на загальну суму 12037091,22 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2016 № 1087140301, згідно з яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 365400,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією. Такий перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
При цьому, згідно з підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно - операції з товарами, такими як сировина, готова продукція, тощо.
Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік; обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації). Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Судами встановлено та сторонами, що між ТОВ «Завалівський графіт» з нерезидентом компанією «Grafitbergbau Kaiserberg Ges.m.b.H.» (Австрійська Республіка) укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу від 09.10.2014 № 42-2014-ZG; від 13.10.2014 № 45-2014-ZG; від 08.05.2015 № 29-2015-ZG; від 08.05.2015 № 30-2015-ZG; від 08.05.2015 № 31-2015-ZG; від 11.05.2015 № 19-2015-ZG, загальна сума господарських операцій по яким складає 12037091,22 грн.
Позивачем до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві подано податкову декларацію (уточнюючу) від 25.07.2016 № 9276874850, відповідно до якої загальний дохід платника податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку задекларований у розмірі 169263465,00 грн. Тобто, річний дохід платника податків перевищує 20 млн. грн.
При цьому, обсяг господарських операцій позивача з компанією «Grafitbergbau Kaiserberg Ges.m.b.H.» (Австрійська Республіка) складає 12037091,22 грн., що перевищує 1 млн. грн. за відповідний податковий (звітний) рік.
Місцем реєстрації нерезидента компанії «Grafitbergbau Kaiserberg Ges.m.b.H.» є Австрійська Республіка.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 1042-р, у відповідності до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України визначено Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, термін дії якого з 25.12.2013 по 13.05.2015.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 449-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» визнано таким що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 1042-р та затверджено новий перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, в якому міститься, зокрема, Австрійська Республіка.
При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2015 № 677-р внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 449-р, яким Австрійську Республіку з 01.08.2015 виключено з такого переліку.
Таким чином, зважаючи на те, що, контрагент позивача зареєстрований у країні, що у період з 14.05.2015 по 01.08.2015 перебувала у затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 449-р Переліку держав в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні; загальна сума операцій здійснених позивачем за відповідний календарний рік становить більше ніж 20 млн. гривень, а обсяг господарських операцій з компанією «Grafitbergbau Kaiserberg Ges.m.b.H.» (Австрійська Республіка) перевищує 1 млн. гривень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такі операції позивача з нерезидентом є контрольованими у розумінні статті 39 Податкового кодексу України.
Виключення відповідної країни з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, після здійснення платником податку протягом періоду контрольованих операцій, не є підставою для звільнення такого платника податку від обов'язку подати Звіт про такі контрольовані операції, здійснені у період, коли така країна перебувала у відповідному Переліку, оскільки такий обов'язок виник у платника податку у зв'язку з вчиненням у звітному періоді зазначених контрольованих операцій, які не перестають такими вважатися з настанням вказаної обставини, і мав бути виконаний за закінченням відповідного звітного року (у справі, що розглядається - за закінченням звітного 2015 року).
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.02.2021 у справі №826/12668/17.
Отже, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві підлягає задоволенню, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 підлягає скасуванню, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2018 залишенню в силі.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі №826/18676/16 скасувати.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №826/18676/16 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова