27 липня 2022 року
м. Київ
справа №560/3312/22
адміністративне провадження №К/990/18364/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі № 560/3312/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому позивач просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, викладену у листі №597-17555/02-03/8-2200/22 від 14.01.2022 у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії по заробітній платі народного депутата України на підставі довідки про заробітну плату народного депутата України діючого скликання №9/1-12/1362, виданої Відділом бухгалтерського обліку, фінансів та планування Управління справами Апарату Верховної Ради України 01.12.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію без встановлення обмежень на підставі довідки про заробітну плату народного депутата України діючого скликання №9/1-12/1362, виданої Відділом бухгалтерського обліку, фінансів та планування Управління справами Апарату Верховної Ради України 01.12.2021, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 90% заробітної плати народного депутата України з 20.12.2021.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2022, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Положеннями пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки. Також посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. А саме, на думку скаржника наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо права народного депутата України на здійснення перерахунку раніше призначеної йому пенсії відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата України».
В обґрунтування наявності виключних підстав оскарження судових рішень, скаржник вказав на пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, зазначивши, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. 4
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність підстав, наведених у підпунктах «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження.
Тому з метою перевірки зазначених обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі № 560/3312/22.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі № 560/3312/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду матеріали справи № 560/3312/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду