Справа № 620/10050/21 Суддя першої інстанції: Бородавкіна С.В.
27 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,
секретаря Вишняк В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.10.2021, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошового забезпечення не у повному обсязі за період з 01.01.2016 по 31.12.2018;
- зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року та з 01.03.2018 по 31.12.2018 з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року, з урахуванням виплаченої суми.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду позивач отримав індексацію грошового забезпечення не в повному обсязі, а саме, без застосування базового місяця січень 2008 року при її обчисленні. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2021 позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців базовим місяцем повинен бути січень 2008 року, оскільки таким місяцем є грудень 2015 року. Також скаржник наголошує, що суд першої інстанції не встановив, що право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року, тому дії відповідача в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення лише з грудня 2018 року є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог чинного законодавства.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині, з таких підстав.
Судом установлено, що позивач з 2014 року і по теперішній час проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №620/127/19, що набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
На виконання рішення суду в червні 2019 року позивачу перераховані кошти в сумі 21820,01 грн.
Уважаючи, що розрахунок індексації грошового забезпечення відповідачем проведений неправильно, а саме, без застосування базового місяця січень 2008 року, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою.
Листом від 01.07.2021 в/ч НОМЕР_1 повідомила, що відповідач при розрахунку індексації грошового забезпечення застосовує базовим місяцем грудень 2015 року. Водночас відповідно до довідки відповідача, позивачу у період з березня 2018 року по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення не проводилася.
Не погоджуючись з визначенням відповідачем місяців, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, та уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно не врахував норми абзацу третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановивши, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по грудень 2018 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 цього Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
У силу статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами 1, 5 статті 2 Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У силу частини 1 статті 4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини 2 статті 5 Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно з частиною 6 статті 5 Закону проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Отже, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовими місяцями) військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас усі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №620/127/19 відповідач у червні 2019 року виплатив на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в розмірі 21820,01 грн із застосуванням базового місяця - грудень 2015 року.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання останнього здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017, у редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України №704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до ч. 2 п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 №260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
За наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Водночас відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Отже, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, тому у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. Водночас, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.
Тож, відповідачем правомірно не проводилося нарахування та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення з квітня 2018 року по листопад 2018 року (включно).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №520/4061/21.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення не у повному обсязі за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за указаний період з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року, а тому задоволенню в цій частині позов не підлягає.
Водночас, як убачається з довідки відповідача про розрахунок індексації грошового забезпечення позивача та доводів апеляційної скарги, відповідач у грудні 2018 року нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу не здійснював.
Тому, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення не у повному обсязі у грудні 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у цьому місяці з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року підлягають задоволенню.
З урахуванням встановлених обставин щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, висновки суду першої інстанції про недотримання відповідачем норм абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), оскільки відповідач не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, є необґрунтованими.
Отже, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.
Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2021 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення не у повному обсязі за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 та зобов'язання Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року, з урахуванням виплаченої суми, скасувати.
У задоволенні позову в цій частині відмовити.
У решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків