Справа № 640/16324/20 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
26 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити ді,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Київській області щодо не здійснення перерахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_2 з 01 березня 2018 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області розміру підвищення пенсії позивача на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням посадового окладу, який би визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт, мотивовано набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема, вносились зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) в частині порядку визначення розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року позов задоволено частково:
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 05.03.2019 до 04.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та з урахуванням раніше проведених виплат;
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на перерахунок підвищення до пенсії у 100 відсотковому розмірі виникло у нього з 05.03.2019 - дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 та, відповідно, обмежується 04.09.2019 - датою набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.03.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.03.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
в іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково вказану заяву, виходив з того, що згідно з постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, в той час як мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги (доповнення від 10.06.2021 позивача до апеляційної скарги). В апеляційних скаргах скаржники вказали на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Позивач просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог і постановити у вказаній частині нове, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2018 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю позиції суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Також скаржник зазначив, що право на отримання перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру посадового окладу та окладу за військове звання виникло у нього з моменту прийняття Постанови №704, у той час як скасування судом обмежень, встановлених Постановою №103 лише відновило право позивача на отримання перерахунку пенсії за новим розміром, встановленим пунктом 4 Постанови №704. При цьому, позивачем наголошено, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення застосував положення пункту 4 Постанови №704 без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправними та скасовано зміни, внесені до вказаного пункту Постановою №103.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви у повному обсязі.
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо протиправності визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням в інший спосіб, аніж шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, оскільки орган Пенсійного фонду не наділений повноваженнями самостійно встановлювати розмір грошового забезпечення позивача, а лише здійснює перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що видається у даному випадку Службою безпеки України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Розглянувши апеляційні скарги в межах їх доводів, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, натомість апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області; отримує пенсію на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області в квітні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018.
Перерахунок пенсії проведено відповідно до пункту 2 Постанови №103, згідно з яким виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) проводиться з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50%, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 %, з 1 січня 2020 року -100 % суми підвищеної пенсії.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржників, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, колегія суддів зазначає таке.
Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності Постанови № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції пункту 6 Постанови № 103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, станом на 1 січня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року залишено без змін.
Отже, з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Однак, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2019 року у зразковій справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Також, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду викладені в постановах від 11 лютого 2021 року справі №200/3757/20-а та справі №240/11952/19 щодо застосування положень пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103 та пункту 3 розділу ІІ Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, які полягають у тому, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Отже, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, то колегія суддів вказує на відсутність підстав для застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадового окладу позивача у межах спірних правовідносинах.
Тож позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За схожих обставин Верховний Суд дійшов аналогічного висновку в постанові від 10 вересня 2021 року у справі № 480/5496/20.
У той же час, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та, відповідно, зобов'язання здійснити зазначений перерахунок пенсії, з урахуванням наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393.
Відповідно до вказаного порядку Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення особи, у тому числі і складові грошового забезпечення, згідно з формою, затвердженою Додатком №2 до Порядку №45.
Згідно з пунктом 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Пунктом 9 Порядку №45 Пенсійному фонду України та його головним управлінням надано право перевіряти правильність складення довідок.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що повноваження з перевірки правильності складення довідок не є тотожними повноваженням із самостійного визначення розміру посадового окладу військовослужбовців.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірних правовідносинах пенсія позивача обрахована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на підставі довідки, що видана фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України, згідно з якою посадовий оклад за посадою, відповідній посаді позивача, складає 5640,00 грн., оклад за військовим званням - 1270,00 грн., надбавка за вислугу років - 2764,00 грн. Довідки із зазначенням іншого посадового окладу фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України не видавались. Дії Служби безпеки України по видачі довідки позивачем не оскаржувались.
Тож, на думку колегії суддів, така вимога позивача є передчасною, оскільки нова довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови №704 до ГУ ПФУ ще не надходила, а судовому захисту підлягають лише порушені права.
Отже, враховуючи те, що визначення розміру посадового окладу за відповідною або аналогічною посадою, яку займав позивач, не відноситься до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та, відповідно, зобов'язання здійснити зазначений перерахунок пенсії.
Вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі (доповненні від 10.06.2021 позивача до апеляційної скарги), про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2018 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704, колегія суддів не розглядає з урахуванням приписів ч. 5 ст. 308 КАС України, згідно з якими суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування додаткового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 та ухвалення нового, про відмову в задоволенні позову у згаданій частині.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року задовольнити.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року скасувати.
Ухвалити нове додаткове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 березня 2018 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2022 року.
Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків