Справа № 640/10880/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
26 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Єгорової Н.М.,
суддів Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 18 січня 2021 року №000024.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Представником позивача 15 грудня 2021 року подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача просив відшкодувати витрати на суму 23233,33 грн.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А, код ЄДРПОУ 32424255) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вулиця Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ 40342220) понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 23233,33 грн.
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складнісю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та є необгрунтованим і непропорційним до предмету спору. Відповідач наголошує на тому, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23233,33 грн., які стягнуті додаткоим рішенням, майже у 8 разів перевищують ціну позову - 2944,40 грн., що не відповідає критеріям співмірності визначених ст. 134 КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що заявлені витрати на правничу допомогу є законними, обгрунтованими, співмірними та підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні приписів КАС України.
Відповідно до частині 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Представником позивача 15 грудня 2021 року подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача просив відшкодувати витрати на суму 23233,33 грн.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А, код ЄДРПОУ 32424255) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вулиця Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ 40342220) понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 23233,33 грн.
Приймаючи рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані докази в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів частково не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За правилами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, інтереси позивача у справі № 640/10880/21 представляло Адвокатське об'єднання "Інпраксі" на підставі договору про надання правової допомоги від 12 квітня 2021 року.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Позивач надає доручення, а Адвокатське об'єднання "Інпраксі" приймає на себе зобов ' язання надавати Позивачу правову допомогу з питань, які пов'язані з представництвом Позивача у судах першої та апеляцйної iнстанціях щодо скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000024 від 18 січня 2021 року.
Згідно п. 4.1.1 Договору вартість супроводжсння кожної окремої судової справи в суді першої інстанції становить 23233, 33 грн.
На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: копію Договору про надання правової допомоги №б/н від 12 квітня 2021 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 13 грудня 2021 року, платіжні доручення від 12 травня 2021 року №100328187 та від 14 грудня 2021 року №100348983 на суму 23233,33 грн., довіреність №1401 від 25 серпня 2021 року, ордер серії АІ №1184750 від 15 грудня 2021 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю серії КС №6128/10 від 07 липня 2017 року.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 13 грудня 2021 року Адвокатским об'єднанням "Інпраксі" надана правова допомога в наступних обсягах:
Підготовка позовної заяви в адміністративній справі про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000024 від 18 січня 2021 року (справа № 640/10880/21);
2. Підготовка клопотання про витребування доказів по адміністративній справі № 640/10880/21;
3. Підготовка відповіді на відзив по адміністративній справі № 640/10880/21;
4. Підготовка письмових пояснень по адміністративній справі № 640/10880/21;
5. Підготовка клопотання про пришвидшення розгляду адміністративної справи № 640/10880/21.
За змістом частин 2 - 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 2040/5858/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 120/3929/19-а.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем не подавалося до суду першої інстанції клопотання про зменшення суми належної до присудження витрат на професійну правничу допомогу з підстав її несмівмірності.
Поряд з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що аналіз змісту наданого позивачем акту свідчить, що останній не містить зазначення кількості часу, витраченого адвокатом на складання позовної заяви. Викладене у свою чергу унеможливлює визначити обґрунтованість понесення позивачем витрат.
Таким чином, враховуючи категорію складності даної справи, ціну позову, об'єм наданих послуг, та відсутність детального опису наданої послуги і часу, витраченого адвокатом на виконання заявлених робіт щодо складання позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на правову допомогу, які позивач просить компенсувати, не є співрозмірним та пропорційним до предмету спору, з урахуванням викладеного присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Аналогічна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 820/1719/18, від 29 січня 2020 року у справі № 826/16707/18, від 17 серпня 2020 року у справі № 820/1683/18.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пункту 1 частин 1, 2 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року - скасувати та прийняти нове, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А, код ЄДРПОУ 32424255) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вулиця Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ 40342220) понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку