27 липня 2022 р. м. ХарківСправа № 440/13242/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Григорова А.М.,
Суддів Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі № 440/13242/21
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 повернуто позовну заяву по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Через засоби поштового зв'язку на зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 р. витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/13242/21.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 440/13242/21.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року по справі № 440/13242/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги викладеної українською мовою з її копією для направлення відповідачу - протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області текст ухвали виготовлений 27.07.2022р.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення копію зазначеної вище ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було отримано позивачем 29.06.2022 року.
Таким чином останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги - 11.07.2022 року.
08.07.2022 року ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв'язку листа, який був викладений російською мовою щодо незгоди з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 року, якою було залишено її скаргу без руху.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами скаржника, з огляду на таке.
Відповідно до ст.296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
2) найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
6) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
7) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік матеріалів, що додаються.
Частиною 1 ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою у Україні є українська мова.
Відповідно до частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом судочинство здійснюється державною мовою, це правило також стосується і дій учасників судового процесу.
Учасникам судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, гарантується право на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Це право може бути реалізоване ними шляхом подання заяв, надання пояснень, виступу в суді і заявлення клопотань рідною мовою або мовою, якою вони володіють. Однак, при цьому такий учасник судового процесу повинен користуватись послугами перекладача.
Водночас, відповідний судовий процес може бути ініційований шляхом подання відповідної заяви (скарги), що повинна бути викладена державною мовою, тобто українською мовою. Тільки в подальшому, під час власне самого судового процесу, його учаснику гарантується право на використання рідної мови або мови, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.
Вищевказаний висновок викладено Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 14 травня 2020 року по справі № 826/7282/17, від 19 грудня 2019 року по справі №520/6952/19.
За правилами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 ст. 10 Конституції України).
У рішенні "Менцен проти Латвії" (заява № 71074/01) Європейський суд з прав людини зазначив: "… що свобода використання мови як така не є однією з прав і свобод, які регулюються Конвенцією. Загальновизнаним є те, що не існує жорсткої лінії розмежування мовної політики від сфери, охопленої Конвенцією, а захід, вжитий в рамках такої політики, може стосуватися одного або декількох положень Конвенції. Разом з тим, фактом залишається те, що, за винятком конкретних прав, передбачених статтями 5 § 2 та 6 § 3 (a), (e), Конвенція сама по собі не гарантує права на використання певної мови при комунікації з органами державної влади або право отримувати інформацію вільно обраною мовою. Отже, за умови поваги до прав, захищених Конвенцією, кожна Висока Договірна Сторона має право регулювати та встановлювати зобов'язання щодо використання своєї офіційної мови або мов у документах, що посвідчують особу та інших офіційних документах.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10 травня 2018 року у справі №823/2164/17, відмова у доступі до суду з підстав невиконання вимог закону щодо дотримання української мови апеляційної скарги, не є такою, що несумісна з гарантіями, передбаченими у статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга повинна була бути викладена ОСОБА_1 державною (українською) мовою, однак останньою було викладено її скаргу російською мовою.
Відповідно до ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до приписів п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.6 та ч.7 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали від 14.02.2022 року у встановлений судом строк не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, що не позбавляє повторному зверненню до суду.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі № 440/13242/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис)Н.С. Бартош З.Г. Подобайло