27 липня 2022 року справа №200/7426/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Голов'ного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 р. у справі № 200/7426/20-а (головуючий І інстанції суддя Логойда Т.В.) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,,
05 січня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління ДПС у Донецькій області про виконання рішення суду Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 200/7426/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії (т. 3 а.с. 1-2).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 р. у справі № 200/7426/20-а встановлено Головному управлінню ДПС у Донецькій області новий строк подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 200/7426/20-а (т. 3 а.с.5-6).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити, а у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заява про встановлення судового контролю була розглянута судом без повідомлення відповідача про дату та час розгляду цієї заяви, що є беззаперечною підставою для скасування ухвали суду. При прийнятті спірної ухвали судом не було встановлено дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення. Також судом залишено поза увагою факт звернення до суду із заявою про ініціювання судом зміни порядку та способу виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення судового контролю відповідно до вимог ст. 382 КАС України з огляду на наступне.
КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
При цьому колегія суддів зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, що залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо зменшення в інтегрованій картці платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 10285014,60 грн. за рахунок погашення податкових зобов'язань з вказаного податку: - 746945,23 грн. за декларацією за січень 2019 року; - 589409,00 грн. за декларацією за лютий 2019 року; - 305810,00 грн. за декларацією за березень 2019 року; - 437,00 грн. згідно з уточнюючим розрахунком до декларації за жовтень 2018 року; - 508887,00 грн. за декларацією за квітень 2019 року; - 841431,00 грн. за декларацією за травень 2019 року; - 117005,00 грн. за декларацією за червень 2019 року; - 966760,00 грн. за декларацією за липень 2019 року; - 1066197,00 грн. за декларацією за серпень 2019 року; - 834173,00 грн. за декларацією за вересень 2019 року; - 663610,00 грн. за декларацією за жовтень 2019 року; - 3200,00 грн. згідно з уточнюючим розрахунком до декларації за лютий 2019 року; - 677,00 грн. згідно з уточнюючим розрахунком до декларації за квітень 2019 року; - 104,00 грн. згідно з уточнюючим розрахунком до декларації за травень 2019 року; - 740356,00 грн. за декларацією за листопад 2019 року; - 828773,00 грн. за декларацією за грудень 2019 року; - 707841,00 грн. за декларацією за січень 2020 року; - 1192902,00 грн. за декларацією за лютий 2020 року; - 170497,37 грн. за декларацією за березень 2020 року. Зобов'язано Головне управління ДПС у Донецькій області відновити в інтегрованій картці платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 10285014,60 грн..
Судове рішення набрало чинності відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року (т. 2 а.с. 136-142).
17 лютого 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64547724 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Боржнику встановлено строк для його виконання протягом 10 робочих днів.
Постановою головного державного виконавця вказаного органу державної виконавчої служби від 12 березня 2021 року за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на боржника Головне управління ДПС у Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Постановою головного державного виконавця вказаного органу державної виконавчої служби від 08 червня 2021 року за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на боржника Головне управління ДПС у Донецькій області накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Постановою головного державного виконавця вказаного органу державної виконавчої служби від 05 липня 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 64547724 вказане виконавче провадження закінчено на підставі ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Також в останній постанові зазначено, що державним виконавцем у порядку ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 382 Кримінального кодексу України скеровано відповідне подання до центрального відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення судового контролю відповідно до вимог ст. 382 КАС України з огляду на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
При цьому колегія суддів зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Відповідно дост. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС(ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судовогорішення.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 03.04.2019 року у справі № 820/4261/18.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Матеріали справи свідчать, про відсутність доказів які б підтверджували виконання відповідачем зазначеного судового рішення матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд обґрунтовано виніс ухвалу про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду.
Щодо посилання апелянта на звернення ГУ ДПС у Донецькій області до суду з заявою про зміну порядку і способу виконання зазначеного рішення з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 826/7380/15, суд зазначає, що подання такої заяви не звільняє відповідача від виконання рішення суду та не є підставою для відмови в встановлені контролю.
З огляду на наведене вище, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не виконано рішення суду, заява позивача, про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення підлягає задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2021 р. у справі № 200/7426/20 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2021 р. у справі № 200/7426/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 27 липня 2022 року.
Головуючий суддя Г.М.Міронова
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв