27 липня 2022 року Чернігів Справа № 620/18323/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до стажу часу навчання та роботи в управлінні юстиції та зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу з 90% до 82% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати в стаж роботи судді час навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту 1 рік 11 місяців та 1 рік 10 місяців роботи в судовому відділі управління юстиції, відновити право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді судді і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області після зарахування до стажу роботи суддею часу навчання та роботи в управлінні юстиції, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Чернігівського апеляційного суду, з урахуванням фактично виплачених сум починаючи з 22.06.2021.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що під час перерахунку його щомісячного грошового утримання, відповідачем протиправно обраховано його в розмірі 82% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, замість 90%. При цьому, відповідачем, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, до загального стажу роботи на посаді судді не враховано час навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту 1 рік 11 місяців та 1 рік 10 місяців роботи в судовому відділі управління юстиції. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду за захистом свої прав.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що положеннями частини третьої статті 142 Закону № 1402, які є чинними на момент здійснення перерахунку та на даний час, і неконституційними не визнані, передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Оскільки відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується за роки роботи тільки на посаді судді, половину строку навчання та час роботи в судовому відділі управління юстиції неможливо врахувати позивачу як суддівський стаж. Зазначає, що за документами пенсійної справи страховий стаж позивача складає 44 роки 9 місяців 10 днів, в тому числі стаж роботи на посаді судді - 36 років 3 місяці 6 днів, що не може перевищувати 82% суддівської винагороди.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці, з вересня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 по справі № 620/2413/20 (https://reestr.court.gov.ua/Review/91097553) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оформлене протоколом від 11.03.2020, згідно заяви від 02.03.2020. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Чернігівського апеляційного суду від 02.03.2020 № 7-09/31, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На звернення позивача, листом від 16.07.2021 № 9473-10069/Н-02/8-2500/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що перерахунок довічного грошового утримання позивача здійснено з 19.02.2020, з розрахунку 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с. 9-10).
При цьому, відповідачем не зараховано позивачу до стажу роботи судді половину строку навчання у вищому учбовому закладі 1 рік 11 місяців та 1 рік 10 місяців роботи в судовому відділі управління юстиції.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.
В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
У відповідності до пункту 8 частини п'ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі - в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.
Згідно частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Аналогічний порядок визначення стажу роботи на посаді судді передбачений пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, згідно якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.
Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом встановлено, що позивач був призначений на посаду судді до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.
Таким чином, з огляду на викладені положення, при обчисленні стажу роботи позивача на посаді судді слід керуватися положеннями нормативно-правового акту, що був чинний на момент його призначення на посаду судді, а саме Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII.
Згідно абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII від 15.12.1992 (в редакції, чинній на момент призначення позивача суддею) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до здійсненого Апеляційним судом Чернігівської області розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці стаж роботи позивача, складає: половина терміну навчання у Харківському інституті ім. Ф. Дзержинського з 01.09.1974 по 01.07.1978 (1 рік 11 місяців 0 днів), робота на посаді консультанта по статистиці і спецроботі відділу юстиції Чернігівського облвиконкому з 01.08.1978 по 09.06.1980 (1 рік 10 місяців 08 днів), народний суддя Новозаводського районного народного суду міста Чернігова з 09.06.1980 по 13.07.1987 (7 років 01 місяців 04 дні), суддя Чернігівського обласного суду, Апеляційного суду Чернігівської області з 14.07.1987 по 15.09.2016 (29 років 02 місяці 01 днів). Всього страж роботи станом на 15.09.2016 становить 40 років 0 місяці та 13 днів (а.с. 51).
Отже, до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинні зараховуватися періоди: половина терміну навчання у Харківському інституті ім. Ф. Дзержинського - 1 рік 11 місяців 0 днів, робота на посаді консультанта по статистиці і спецроботі відділу юстиції Чернігівського облвиконкому - 1 рік 10 місяців 08 днів.
За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо не включення позивачу до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини терміну навчання у Харківському інституті ім. Ф. Дзержинського - 1 рік 11 місяців 0 днів та роботи у відділі юстиції Чернігівського облвиконкому - 1 рік 10 місяців 08 днів; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини терміну навчання у Харківському інституті ім. Ф. Дзержинського - 1 рік 11 місяців 0 днів та роботу у відділі юстиції Чернігівського облвиконкому - 1 рік 10 місяців 08 днів та здійснити з 22.06.2021 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру 88%, з урахуванням довідки Чернігівського апеляційного суду від 02.03.2020 № 7-09/31 та виплачених сум.
Позовні вимоги в частині здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розміру 90% задоволенню не підлягають, оскільки як було зазначено вище відповідач не зарахував позивачу стаж 3 роки 9 місяців 08 днів, а тому розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді за кожен повний рік роботи та становить 6%.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 681,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не включення ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини терміну навчання у Харківському інституті ім. Ф. Дзержинського - 1 рік 11 місяців 0 днів та роботи у відділі юстиції Чернігівського облвиконкому - 1 рік 10 місяців 08 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини терміну навчання у Харківському інституті ім. Ф. Дзержинського - 1 рік 11 місяців 0 днів та роботу у відділі юстиції Чернігівського облвиконкому - 1 рік 10 місяців 08 днів та здійснити з 22.06.2021 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 88%, з урахуванням довідки Чернігівського апеляційного суду від 02.03.2020 № 7-09/31 та виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 681,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.07.2022.
Суддя В.О. Непочатих