Справа № 359/493/22
Провадження № 1-в/359/65/2022
26 липня 2022 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника БВК № 119 ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання захисника в інтересах засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. В обґрунтування поданого клопотання захисник послався на те, що ОСОБА_4 відбув понад 2/3 строку покарання, довів своє виправлення сумлінною поведінкою. На думку захисника, його підзахисний став на шлях виправлення, а тому до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Прокурор та засуджений у судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовольнити. В свою чергу представник БВК № 119 заперечив щодо задоволення клопотання, тому що згідно матеріалів справи засуджений характеризується посередньо, не має жодного заохочення та не працевлаштований.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах клопотання, оглянувши особову справу засудженого, суд дійшов до таких висновків.
Згідно вироку Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2020 року, який залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 03.09.2020 року та постановою Верховного Суду від 26.11.2020 року, ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
У відповідності до ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
ОСОБА_4 вчинив злочин проти власності, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином. З матеріалів особової справи та характеристики від 13.01.2022 вбачається, що засуджений у місцях позбавлення волі знаходиться з 14.01.2020 року. Під час знаходження в ДУ «Київське СІЗО» зарекомендував себе посередньо, стягнень та заохочень не мав. У Бориспільській виправній колонії № 119 відбуває покарання з 28.10.2020 року. За час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень та заохочень не має. На виробництві установи не працевлаштований. Не приймає участі у реалізації програм диференційованого виховного впливу, у роботі самодіяльних організацій та не проявляє розумну соціально-корисну активність в організації їх роботи.
На думку суду, сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Як зазначено вище, обов'язковою підставою умовно-дострокового звільнення є доведення засудженим у процесі відбування частини строку покарання свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, тобто досягнення таких позитивних змін у свідомості та поведінці засудженого, які відбулися в його особистості та створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Зазначені обставини встановлюються судом шляхом повного, ретельного та всебічного вивчення і оцінки даних про особу засудженого (його поведінка під час відбування покарання, ставлення до праці, взаємовідносини з оточуючим соціальним середовищем, додержання ним вимог режиму, громадського порядку і правил внутрішнього розпорядку, участь у самодіяльних організаціях засуджених в установах виконання покарань, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці після звільнення тощо). Тобто на певному етапі відбування покарання суд встановлює такі дані, які надають йому можливість припустити, що покарання вже досягнуло одну із його цілей - виправлення засудженого, у зв'язку з чим подальше його відбування стає недоцільним і свідчить про можливість умовно-дострокового звільнення засудженого.
Судом відхиляються доводи засудженого та його захисника про сумлінну поведінку засудженого, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Також, суд відкидає доводи захисника щодо бажання засудженого працювати та відмову в наданні йому роботи з боку керівництва колонії, тому що зазначені обставини не підтверджені матеріалами особової справи. Правильними є доводи представника БВК № 119, що правові підстави, встановлені ст. 81 КК України для умовно-дострокового звільнення засудженого відсутні.
Враховуючи вищезазначені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав однозначно стверджувати про виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_4 за час відбування покарання, а тому підстави для застосування до нього умовно - дострокового звільнення від відбуття покарання відсутні.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Повний текст ухвали оголошено 27 липня 2022 року о 08.30 год.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1