Справа № 287/602/22
1-кп/287/309/22
"21" липня 2022 р. м.Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретарі судового засіданні ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розгянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,
19 травня 2022 року прокурор Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до Олевського районного суду Житомирської області з матеріалами вказаного вище кримінального провадження, по якому затверджений обвинувальний акт.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просить суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати обвинувачених,потерпілих та свідків, оскільки обвинуваченні не визнають вину, та підстав для прийняття іншого процесуального рішення прокурор не вбачає.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав позицію прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_5 підтримав позицію прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передали на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляд справи.
В підготовчому судовому засіданні суд не встановив підстав, передбачених п.1-5 ч.3 ст 314 КПК України для прийняття рішення повернути кримінальне провадженн прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження у справі, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.
Обставини справи не вимагають її судового розгляду у закритому судовому засіданні, судом колегіально або судом присяжних.
Ґрунтуючись на матеріалах кримінального провадження, необхідним є виклик учасників кримінального провадження, а саме прокурора, обвинувачених, свідків .
Крім того, в півготовчому засіданні, представником потерпілого адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про долучення до справи цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_9 до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданної злочином. Також подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, стосовно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , так як моожуть впливати на потерпілих, свідків, знищити речові докази, вчиняти інші злочини.
А також представником потерпілого адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання про долучення до справи цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_6 до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Також подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, стосовно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , так як моожуть впливати на потерпілих, свідків, знищити речові докази, вчиняти інші злочини, обвинувачений є судимим
Прокурор, щодо прилучення цивільного позову заперечив, стосовно клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_10 , щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечив, цивільний позов просить не прилучати по справі .
Обвинувачений ОСОБА_8 , щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечив, цивільний позов просить не прилучати по справі.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, предявила цивільний позов.
Згідно ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого, та до якої предявлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди під час кримінального провадження до початку судового розгляду має право предявити цивільний позов до обвинуваченого.
Частиною 5 ст.128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Враховуючи, що цивільний позов потерпілих відповідає нормам діючого законодавства і не суперечить засадам кримінального судочинства, суд вважає необхідним прийняти зазначені позовні заяви до розгляду.
Щодо вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених суд приходить до наступного висновку.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься зокрема й домашній арешт.
Частинами 1-5 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачені наразі мають об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачені на даному етапі мають можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Станом на теперішній час, обвинувачені також можуть чинити вплив на потерпілих з метою переконати їх змінити їхні показання.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні домашньому арешту запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим домашній арешт.
Висока імовірність переховування обвинувачених від суду, скоєння інших злочинів, а також їх впливу на учасників провадження не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Однак суд враховує, що обвинуваченні працюють за наймом, мають сім'ї,одруженні, мають на утриманні неповнолітніх дітей - обвинувачений ОСОБА_7 виховує сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а обвинувачений ОСОБА_8 виховує дочку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачений ОСОБА_7 має хворого на серце престарілого батька, обвинувачений ОСОБА_8 має престарілу матір, хвору на гіпертонію, обвинуваченні зобов'язанні утримати свої сім'ї, тобто цілодобовий арешт є занадто тяжким запобіжним заходом для обвинувачених, оскільки, як наслідок, потягне за собою складне матеріальне становище для членів см'ї , які знаходяться на їх утриманні.
За тиких обставин, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 60 (шістдесят) днів, у нічний час доби. Все вищевикладене у сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачених та обмеження їх прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Керуючись ст..ст. 176-181, 193, 194, 314-316, 392 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України на 29.07.2022 року о 09.00 годині, яке відбудеться у приміщенні Олевського районного суду Житомирської області .
Справу розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення шкоди, а також позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення шкоди.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною з 22.00 год до 06.00 год залишати своє місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, строком на 60 діб.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту в якому зареєстрований ОСОБА_7 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною з 22.00 год до 06.00 год залишати своє місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, строком на 60 діб.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такі обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту в якому зареєстрований ОСОБА_8 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст. 135-139 КПК України.
Ухвала не оскаржується та підлягає негайному виконанню.
С Суддя: ОСОБА_1