Справа № 285/1786/22
провадження № 2/0285/602/22
27 липня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючого - судді Помогаєва А.В.,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук М.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянув у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної шкоди, -
До Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області надійшла вищезазначена позовна заява, у якій позивач в/ч НОМЕР_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 84999,87 грн на відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі в особі в/ч НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 допустив втрату майна, наданого йому в користування. Військовій частині завдано шкоду на загальну суму 84999,87 грн. На даний час заподіяна шкода не відшкодована.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Посилався на нестачу військового майна, виявлену комісією військової частини під час звільнення відповідача.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність його вини у втраті майна а також на сплив строку позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини, що склались між сторонами спору не є цивільно-правовими, оскільки відповідач на момент їх виникнення перебував у службовому підпорядкуванні в структурі позивача, як суб'єкта владних повноважень.
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі №734/3102/16-ц (провадження № 14-481цс18) зроблено висновок, що у випадку, коли спірні правовідносини виникли у зв'язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби, спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій зазначено про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 в аналогічних спорах.
Згідно ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України закриваючи провадження у справі з підстави, встановленої ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд повинен роз'яснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Таким чином, оскільки між сторонами виник майновий спір, що пов'язаний з проходженням ОСОБА_2 військової служби, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи предмет спору та коло учасників, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підсудна Житомирському окружному адміністративному суду.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 260 ЦПК України, суд -
Закрити проваження у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної шкоди.
Роз'яснити позивачу право на звернення з заявленими вимогами до суду в порядку адміністративного судочинства, шляхом подання позовної заяви до Житомирського окружного адміністративного суду (10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали.
Суддя А.В. Помогаєв