Справа №295/6978/22
1-кс/295/3258/22
про повернення клопотання
27.07.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту з майна,-
ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений на земельну ділянку площею 0,0978 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:0673, яка розташована на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області
В клопотанні зазначено, що згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №021784 від 01.09.2010 року власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 .
Ухвалою слідчого судді Житомирського районного суду від 26.04.2013 р. за клопотанням слідчого накладено арешт на земельну ділянку в рамках кримінального провадження №42013060170000002 від 15.01.2013 р.
Заявник вважає, що арешт на земельну ділянку накладено необґрунтовано, на даний час відпала потреба в застосуванні обтяження майна. Вказала, що вона не є учасником кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт на земельну ділянку.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У статті 26 КПК України зазначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає клопотання, покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що клопотання подала особа, яка має на це право; клопотання підлягає розгляду в цьому суді; клопотання подано у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є видом заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням заявник зазначила, що арешт було накладено на підставі ухвали слідчого судді Житомирського районного суду від 26.04.2013 р., проте до клопотання вказане процесуального рішення не долучене.
До клопотання долучено копію ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 17.12.2018 р. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №278/760/13-ц.
В клопотанні ОСОБА_2 не вказала особу, за клопотанням якої був накладений арешт на майно, що унеможливлює її оперативний виклик в судове засідання з метою забезпечення дотримання строків розгляду клопотання про скасування арешту з майна, як і не долучено копію ухвали про накладення арешту на майно, зі змісту якої слідчий суддя зміг би ідентифікувати таку особу, а також перевірити підстави та мету накладення арешту.
Слідчий суддя звертає увагу, що за правилами ч. 1 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту з майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Зі змісту самого клопотання, так і з документів, долучених до нього, неможливо встановити орган досудового розслідування, який проводив досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні; на якій стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження №42013060170000002 від 15.01.2013 р., в межах якого накладався арешт; результат досудового розслідування та наслідки кримінального провадження, що унеможливлює визначити, чи підлягає вказане клопотання розгляду слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира.
Враховуючи, що заявником не вказано інших учасників справи (прокурора, слідчого), за клопотанням яких можливо був накладений арешт на майно, не долучено процесуальне рішення про накладення арешту на майно, відсутнє посилання, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання подано без додержання вимог КПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 171- 174 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 повернути без рогляду.
Роз'яснити, що повернення клопотання не перешкоджає повторно звернутися до слідчого судді після усунення підстав, що слугували для її повернення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1