Єдиний унікальний номер: 347/774/19
Номер провадження: 1-кп/0343/42/22
27 липня 2022 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області матеріали кримінального провадження №12017090190000108 від 19.03.2017 про обвинувачення:
ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_9 ,
обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
на розгляді в Долинському районному суді Івано - Франківської області перебуває дане кримінальне провадження.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, у зв'язку із тим, що були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження документами (т. 17 а.к. 101-106).
Прокурором ОСОБА_12 подано клопотання про продовження строку дії покладених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_5 та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотань посилається на те, що обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з початку січня 2018 року по 06.09.2018 відповідно до спільно розробленого та узгодженого плану злочинних дій та розподілу ролей організували та вчинили розбійний напад на помешкання подружжя ОСОБА_14 та заволодіння їх майном за адресою: АДРЕСА_1 , організували та вчинили знищення та пошкодження майна ОСОБА_15 - приміщення ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 " розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , придбали, перевозили та зберігали вибуховий пристрій. Крім цього, ОСОБА_7 вчинив придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_8 - придбання та зберігання вибухової речовини, а ОСОБА_5 - порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
Причетність обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих їм злочинів підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час судового розгляду наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підстави для зміни запобіжних заходів на даний час відсутні. У разі застосування більш м'яких запобіжних заходів обвинувачені не будуть виконувати покладені на них процесуальні обов'язки та матимуть можливість перешкоджати швидкому судовому розгляду.
Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив їх задовольнити.
Захисник ОСОБА_10 просив змінити його підзахисному запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт, оскільки до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак ним була внесена застава.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_11 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та просив обрати його підзахисному ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання.
Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши доводи викладені в клопотаннях, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 статті 333 Кримінально процесуального кодексу України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 131 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Зі змісту ст. 199 КПК України випливає, що суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на зазначене вище, колегії суддів належить вирішити, чи довели сторони кримінального провадження обставини, на які вони посилаються.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Статтею 177 Кримінально процесуального кодексу України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання прокурора, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачені можуть: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкриміновано ряд умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання їх винуватими, передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі, а, отже, вони усвідомлюють неминучість покарання, що може спонукати їх переховуватись від суду та перешкоджати судовому провадженню.
На переконання колегії суддів, ймовірна можливість переховування обвинувачених від суду підтверджується тим, що злочини, у вчиненні яких вони обвинувачується, передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для них переховуватись від суду.
Так, підставами вважати, що обвинувачені перебуваючи на волі можуть переховуватися від суду, є те, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів і у разі визнання їх винуватими, ризик втечі для них може бути менш небезпечним ніж призначене покарання і його відбування.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачені стають обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як потерпілих, які безпосередньо вказують на обвинувачених як на осіб, що вчинили злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_10 просить змінити його підзахисному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Однак суд не вбачає правових підстав для такої зміни, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 усі покладені на нього обов'язки виконував, їх порушень не допускав, з огляду на це, запобіжний захід, який вважається обраним відносно нього, є м'якшим у порівнянні з домашнім арештом, який обмежує право осіб на свободу, що є одним із фундаментальних конституційних прав людини, оскільки полягає в обмеженні свободи пересування таких осіб шляхом їх ізоляції у житлі через заборону залишати його у певний період доби, тому приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, застосувати інший, більш м'який вид запобіжного заходу, неможливо, оскільки такі не забезпечать запобіганню вищевказаним ризикам.
За таких обставин колегія суддів приходить висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії покладених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід задовольнити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 110, 176-178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 205, 372 КПК України, суд у складі колегії суддів
клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов'язків та про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 на строк 2 (два) місяці, тобто до 27 вересня 2022 року покладених на нього обов'язків, а саме:
- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання у Косівський районний відділ УДМС в Івано-Франківській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 у період з 22.00 год до 07.00 год, на строк 2 (два) місяці, тобто до 27 вересня 2022 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 на строк 2 (два) місяці, тобто до 27 вересня 2022 року такі обов'язки:
- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання у Рахівський районний відділ УДМС у Закарпатській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 Кримінально процесуального кодексу України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3