Справа № 342/280/22
Провадження № 2/342/310/2022
26 липня 2022 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Андріюк І.Г.,
секретаря судового засідання Малик Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 600 грн щомісячно до досягнення дочкою трьох років.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що шлюб між нею та відповідачем зареєстровано 15 липня 2016 року виконавчим комітетом Романівської сільської ради Романівського району Житомирської області, актовий запис № 1. За час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . Сімейне життя сторін поступово погіршувалось, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, проте шлюб ще не розірвано. Зазначила, що відповідач систематично вчиняв домашнє насильство щодо неї. Дитина сторін проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач фінансової допомоги на утримання позивачки та дочки не надає.
Зазначає, що на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому не має змоги працювати та забезпечувати собі та дитині гідні умови життя. Відповідач має стабільний дохід, інших утриманців не має, аліменти не сплачує, тому вважає, що він може сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 600 гривень щомісяця до досягнення донькою трьох років.
Ухвалою суду від 12.05.2022 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
10.08.2022 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву з доказами надіслання його позивачці, де зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки немає матеріальної можливості утримувати дружину з об'єктивних причин. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №392516 він є інвалідом другої групи загального захворювання. Його єдиним доходом є пенсія по інвалідності, розмір якої становить 2300 грн. Внаслідок специфіки захворювання немає змоги працевлаштуватися, живе за рахунок пенсії та матеріальної допомоги матері.
Судовим наказом Городенківського районного суду від 31.05.2022 йому визначено сплату аліментів у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу) на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_4 , що становить половину його доходу. Через захворювання потребує щоденного вживання підтримуючих медичних препаратів, вартістю 1518 грн на місяць.
Зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника та отримувача аліментів, їх стан здоров'я, наявність утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.
Він є непрацездатною людиною та живе за рахунок пенсії по інвалідності. З цієї суми повинен сплачувати аліменти на дитину, купувати ліки, харчуватися та сплачувати комунальні послуги. У разі присудження судом аліментів на дружину, він не буде мати гарантованого державою прожиткового мінімуму у розмірі 2027 грн, що є порушенням його прав та законних інтересів, а стягнення коштів ще й на утримання дружини поставить його на межу виживання. Позивачка отримує державну соціальну допомогу при народженні дитини 860 грн на місяць та буде отримувати аліменти на дитину.
Оскільки позивачкою не надано належних і допустимих доказів наявності у нього матеріальної можливості для її утримання, просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.
У судове засідання 25.07.2022 сторони не з'явилися. 13.07.2022 позивачка надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов просить задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи. Відповідач у відзиві на позовну заяву просить судовий розгляд справи проводити без його участі.
Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи з ухваленням, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочного рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження згідно гл.10 Розділу ІІІ ЦПК України.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 15 липня 2016 р. виконавчим комітетом Романівської сільської ради Романівського району Житомирської області, вбачається що шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано 15 липня 2016 р. виконавчим комітетом Романівської сільської ради Романівського району Житомирської області, актовий запис № 1.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 11 від 16 січня 2021 р.
Позивачка проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 разом із дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується довідкою № 522, виданою 07.04.2022 Романівським старостинським округом Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак спільно не проживають. Малолітня дочка сторін ОСОБА_6 проживає з позивачкою.
Підставою звернення до суду з позовом стало складне фінансове становище позивачки через перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, неможливість у зв'язку з цим працевлаштуватись та забезпечити собі та доньці гідний рівень життя.
Частиною 2 статті 84 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до ч. 4 даної статті право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право одного з подружжя на утримання передбачено ст.75 Сімейного кодексу України, відповідно до якої дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного; право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу; непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи; один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу (стаття 76 СК України); непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення.
Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15 та від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1111цс17.
Суд, дослідивши зміст позовної заяви встановив, що позивачка є працездатною особою, однак не працює у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною, яка не досягла трирічного віку, та не має належного матеріального забезпечення.
Частина 4 статті 84 СК регламентує умову виникнення права дружини на утримання у разі проживання з нею дитини - можливість чоловіка-батька дитини надавати матеріальну допомогу. Принципове положення полягає у тому, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.
Законодавством не встановлено критеріїв, за якими можливо віднести зобов'язану особу у правовідносинах щодо утримання подружжя до категорії таких, які можуть надавати матеріальну допомогу. Зрозуміло, що неодмінною умовою такого обов'язку по утриманню має бути наявність у такої особи доходу, який перевищує прожитковий мінімум, встановлений законом. Більше того, розмір надання утримання, який має встановлювати суд, не повинен позбавляти таку особу доходу, нижчого від прожиткового мінімуму, встановленого законом. При цьому судом мають враховуватись усі обставини справи в сукупності, в тому числі і уже існуючі на момент розгляду справи правовідносини щодо утримання непрацездатних батьків, дітей тощо). Також суд має піддавати правовій оцінці та брати до уваги докази, які можуть бути подані відповідачем у справі, що підтверджують його об'єктивні щомісячні витрати (стягнення за виконавчими документами, зобов'язання перед банками та іншими фінансово-кредитними установами, лікування, навчання тощо).
Згідно копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 392516, виданої 10.11.2021 Івано-Франківським обласним бюро медико-соціальної експертизи, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є інвалідом другої групи загального захворювання.
ОСОБА_2 знаходиться на «Д» спостереженні у психіатра та потребує щоденного вживання підтримуючих медичних препаратів, що стверджується копією довідки № 112, виданої 06.06.2022 КП «Городенківський некомерційний центр первинної медичної допомоги» Городенківської міської ради.
Згідно копії товарного чека від 09.06.2022, виданого 09.06.2022 Городенківською центральною районною аптекою № 26, вартість медичних препаратів становить 1518 гривень.
Із копії довідки про доходи № 0813 8688 1097 1838, сформованої 27.05.2022 Пенсійним фондом України, вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Тлумацькому об'єднаному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої становить: з червня 2021 по лютий 2022 року - 2200 грн, з березня 2022 по травень 2022 року - 2300 гривень.
Згідно останнього запису № 4 від 01.11.2012 у трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_2 , 1991 р.н., не працює, що підтверджується копією довідки № 145, виданої 23.05.2022 Стрільченським старостинським округом Городенківської міської ради.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судовим наказом Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 по справі № 342/392/22 (провадження № 2-н/342/60/2022), який набрав законної сили 31.05.2022, ОСОБА_2 визначено сплату аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» з 1 липня 2022 року установлено прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 2027 гривень.
Враховуючи те, що відповідач є особою, яка втратила працездатність, оскільки є інвалідом ІІ групи, прожитковий мінімум для такої категорії осіб, матеріальне становище відповідача, його дохід, витрати на лікування та витрати по стягненню аліментів на утримання дитини, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, оскільки розмір його доходу після здійснення передбачених витрат та стягнення аліментів буде меншим, аніж встановлений законодавством прожитковий мінімум.
Оскільки належними доказами не підтверджується можливість відповідача на даний час сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у вказаному розмірі, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
Оскільки обидві сторони звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі п.3 та п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі ст.ст. 75, 84 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 19, 76, 81, 82, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
- позивачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
- відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 26.07.2022.
Суддя: Андріюк І. Г.