Справа № 195/1210/22
іменем україни
"27" липня 2022 р. смт.Томаківка Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області - Скрипченко Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання.
Одночасно, позивач у заяві, посилаючись на ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, просить звільнити її від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, вказавши на те, що вона ніде не працює, та є пенсіонером. На підтвердження зазначених обставин, заявником подано копію довідки про доходи пенсії.
Вивчивши вище наведене клопотання ОСОБА_1 та матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, де позивачем є член багатодітної сім'ї.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, що визначено ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на аналіз зазначених норм закону, суддею звертається увага на те, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року).
При цьому суддя зауважує, що законодавством не передбачено безумовного права на звільнення від сплати судового збору пенсіонера.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (у справі «Kreuz v. Poland», №28249/95, п. 59, від 19 червня 2001 року). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (у справі Shishkov v. Russia», №26746/05, п. 111, від 20 лютого 2014 року).
Оскільки суд не наділений повноваженнями звільняти особу від сплати судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, приходжу до висновку про відмову у звільненні заявника від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» (на дату звернення заяника до суду) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року був визначений у розмірі 2481,00 грн.
Відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн.
Судовий збір має бути сплачений з дотриманням таких реквізитів: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/ОТГс Томаків/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA738999980313131206000004503, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Всупереч вищевикладеному, позивачем судовий збір у розмірі визначеному чинним законодавством не сплачено.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що він позбавлений можливості відкрити провадження у справі, а тому, вважає за необхідне залишити заяву без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. або ж надати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких умов вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати заявнику усунути вказані недоліки.
Роз'яснити, що в іншому разі заява буде вважатися неподаною та повернута.
З огляду на зазначене вище, а також зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, означені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, ст.ст. 10, 175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 353 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання - залишити без руху, запропонувавши заявнику в строк не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути зазначені недоліки, роз'яснивши, що в разі невиконання вказівок суду, заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.М.Скрипченко