Справа № 187/1585/20
2/0187/125/22
"26" липня 2022 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання
Клисак Н.Г., розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про виділення частки земельної ділянки в натурі
20.11.2020 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області про виділення частки земельної ділянки в натурі, підписана представником позивачки адвокатом Поршик М.В.
01.12.2020 року було відкрито провадження по справі головуючим суддею Петриківського суду Говорухою В.О.
30.03.2021 року ухвалою суду було закрито провадження по справі у зв'язку із смертю фізичної особи по справі.
Представником позивача ОСОБА_4 було оскаржено ухвалу і ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11.08.2021 року скасовано ухвалу Петриківського райсуду від 30.03.2021 року і направлено справу для продовження розгляду до суду.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Іщенко І.М. від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду на 26.10.2021 року за правилами загального позовного провадження.
22.12.2021 року представник позивача ОСОБА_4 ознайомився із матеріалами справи в приміщенні Петриківського суду.
29.12.2021 року адвокатом Поршик М.В. заявлені клопотання про витребування доказів, заміна належного відповідача та проведення засідання на 29.12.2021 року без його участі.
29.12.2021 року ухвалою суду на підготовчому засіданні було замінено відповідача Курилівської селищну раду Петриківського району Дніпропетровської області на Петриківську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області, справа була відкладена на 9.02.2022 року.
03.02.2022 року представник позивача ОСОБА_4 за заявою ознайомився із матеріалами справи в суді.
08.02.2022 року представником позивача ОСОБА_4 направлено до канцелярії суду заяву про залучення ОСОБА_2 в якості відповідача після смерті ОСОБА_5 та провести розгляд справи призначений на 9.02.2022 року без його участі.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 року в підготовчому засіданні залучено до участі ОСОБА_2 , продовжено проведення підготовчого провадження на 30 днів і призначено слухання на 23.02.2022 року з викликом сторін.
В підготовчі засідання, призначені на 23 лютого, 22 березня, 10 травня, 30 травня та 26 липня 2022 року представник позивача адвокат Поршик М.В. (а.с. 129, 132, 135, 139, 143) повідомлявся по смс повідомленням, але до суду не явився , призначення справи до судового розгляду у його відсутність не направлено.
Відповідно до ст. 189 ч. 3 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду, однак вказано норма закону порушена неявкою представника позивача, а суд позбавлений можливості самостійно призначати справу до судового розгляду у відсутність позивача, його представника.
Як вбачається із матеріалів справи, відкриття провадження по справі було 06.09.2021 року за ухвалою судді і станом на 26.07.2022 року підготовче засідання не закінчено у зв'язку із неявкою представника позивача адвоката Поршик М.В., підготовче засідання не призначається терміном 10 місяців, адвокат достовірно відомо про те, що справа розглядається в Петриківському районному суді, однак суду не надано заяв про поважність відсутності явки до суду чи можливості розгляду справи у його відсутність.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За правилами ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тому, у зв'язку із повторною неявкою в судові засідання позивача та його представника, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19).
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 2, 62, 131, 223, 257, 258, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області про виділення частки земельної ділянки в натурі, залишити без розгляду.
Роз'яснити представнику позивачу адвокату Поршику М. його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.
Суддя:І. М. Іщенко