ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
06 травня 2010 року 09:22 № 2а-14637/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Шумейко О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю представника позивача - Погаєва О.К., представника відповідача - Головань Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута Трейдінг"
до Київського міського центру зайнятості
про зобов'язання вчинити певні дії
ТОВ «Славута Трейдінг»звернулось до суду з позовом до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Київського міського центру зайнятості з розгляду документів роботодавців щодо оформлення і надання іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в м. Києві та наказу директора Київського міського центру зайнятості від 09.10.2009 року № 254 в частині відмови ТОВ «Славута Трейдінг»в оформленні дозволу на використання праці громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 на посаді фінансового директора терміном на один рік та зобов'язання відповідача надати дозвіл на працевлаштування у ТОВ «Славута Трейдінг»громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 на посаді фінансового директора строком на один рік (з урахуванням уточнень позовних вимог від 02.04.2010 року).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що при відмові в наданні дозволу відповідач вийшов за межі своїх повноважень та за межі нормативних актів, які регулюють порядок надання дозволу на працевлаштування іноземців, зокрема, пунктом 8 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства не передбачено нотаріальне посвідчення документів, що подаються для отримання дозволу на працевлаштування іноземця.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначив, що відмова позивачу в оформленні дозволу на працевлаштування громадянина Республіки Польща є правомірною та такою, що відповідає чинному законодавству України, оскільки усі видані зарубіжною країною та складені іноземною мовою документи, що подаються для отримання дозволу на працевлаштування іноземця, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в МЗС. Відповідно до чинного законодавства України вірність перекладу документа з однієї мови та іншу засвідчується нотаріусом.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ч.ч. 2, 3, 6 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року № 803-XII роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.
Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю пов'язано з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 4 лютого 1994 року № 3929-XII іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.
30.09.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 29.09.2009 року № 743, відповідно до якої просив надати дозвіл на працевлаштування для громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 на посаді фінансового директора строком на один рік. До заяви позивач додав документи, перелік яких, встановлений п. 5 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. № 322 (далі -Порядок № 322).
У відповідь на заяву позивача Київським міським центром зайнятості було надано відповідь від 22.10.2009 року № 07-10654 щодо відмови ТОВ «Славута Трейдінг»в оформленні дозволу на використання праці іноземця з причини не засвідчення нотаріально копії та перекладу документа про освіту.
Як вбачається із матеріалів справи, копія документу про освіту, а саме: копія диплому про закінчення навчання, засвідчена печатками та підписами начальника секретаріату навчального закладу та керівника ТОВ «Славута Трейдінг», а переклад диплому, засвідчений керівником Бюро перекладів «46 мов WANDA»Меньшовим В.М.
Відповідно до Порядку № 322 усі видані зарубіжною країною та складені іноземною мовою документи, що зазначені у пунктах 5, 6 і 7 цього Порядку, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в МЗС, якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачено інше.
Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року № 3941-XII було ратифіковано Договір між Україною і Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах».
Частина 2 статті 5 названого Договору передбачає, що якщо стосовно положень цього Договору вимагається додати до документів, що пересилаються, їх переклад на мову іншої Договірної Сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем однієї з Договірних Сторін.
Відповідно до ст. 15 вказаного Договору документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом.
Ураховуючи наведені положення законодавства України, для отримання дозволу на використання праці громадянина Республіки Польща позивач був зобов'язаний подати до Київського міського центру зайнятості документи, перелік яких визначений Порядком № 322, у тому числі копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця, які не потребують легалізації в МЗС України та повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем.
Диплом про закінчення навчання Вищої школи управління -Відкритого Варшавського польського університету, виданий ОСОБА_1 25.02.1999 року, був наданий відповідачу в якості документа про освіту іноземця. Проте зазначена копія диплому про закінчення навчання та його переклад не були засвідчені належним чином, а посвідчення перекладу зазначеного диплому керівником бюро перекладів не носить офіційного характеру.
Таким чином, враховуючи, що переклад документа про освіту іноземного громадянина, поданий ТОВ «Славута Трейдінг»до Київського міського центра зайнятості, на порушення вимог п. 8 Порядку № 322, ч. 2 ст. 5 Договору між Україною і Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах»здійснені не присяжним перекладачем, а перекладачем, підпис якого офіційно не посвідчений, суд приходить до висновку про правомірність рішення Комісії Київського міського центра зайнятості з розгляду документів роботодавців щодо оформлення і надання іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в м. Києві та наказу директора Київського міського центра зайнятості №254 від 09.10.2009 року в частині відмови ТОВ «Славута Трейдінг»в оформленні дозволу на використання праці громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 на посаді фінансового директора терміном на один рік.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач не надав суду належних доказів щодо обґрунтування обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. У той час як відповідачем була доведена правомірність дій по відношенню до позивача.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 11 травня 2010 року.
Суддя А.С. Мазур