ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
20 квітня 2010 року 16:10 № 3/622
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі
Бистрик О.С., за участю позивача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 20.04.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання бездіяльності Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що нею були направленні звернення до відповідача від 05.06.2008 року, на які вона станом на час розгляду справи відповіді не отримала.
Під час розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги та просила визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо розгляду звернень від 05.06.2008 року (вх.5399) та від 05.06.2008 року (вх.5400) по суті, зобов'язати відповідача розглянути звернення по суті та надати повну й об'єктивну відповідь, а також визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів за зверненнями від 05.06.2008 року. У судовому засіданні позивачка підтримала її позовні вимоги та пояснила, що відповіді на свої звернення від відповідача вона у встановлений строк не отримала, з тексту відповіді, долученої до матеріалів справи, вбачається, що розгляд її звернень проведено з порушенням вимог Законів України «Про звернення громадян»та «Про інформацію», зазначена відповідь не містить відповіді на запитання, поставлені позивачкою у зверненнях і надана не за підписом керівника. Всі ці обставини, на думку позивачки, призвели до знищення об'єкта культурної спадщини -будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з чим просила задовольнити позов.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що звернення та інформаційний запит позивачки від 05.06.2008 року відповідачем були розглянуті та надано відповідь по суті поставлених в них питань, а тому вважає позов безпідставним.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2008 року ОСОБА_2 було подано до відповідача інформаційний запит та звернення.
За наслідком розгляду цих звернень 03.07.2008 року позивачці була надана відповідь, про що свідчить долучений до матеріалів справи лист за підписом першого заступника начальника Є.Портянко.
На підтвердження відправлення відповіді позивачці представником відповідача суду надано книгу № 2 реєстрації вихідної кореспонденції за 2008 рік, з якої вбачається реєстрація відповіді за вих. №4699 від 03.07.2008 р. на звернення ОСОБА_2 (вх.5399 та вх.5400). Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, вказаний документ відправлена простою поштовою кореспонденцією, що відповідає положенню пп.7.5. п.7 Інструкції з діловодства Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.
Посилання позивачки на те, що надана позивачці відповідь не є обґрунтованою та повною і підписана не начальником Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, що є порушенням вимог Законів України «Про інформацію»та «Про звернення громадян», суд вважає безпідставними, виходячи з наведеного.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про інформацію»суб'єктами інформаційних відносин відповідно до цього Закону є громадяни України, юридичні особи і держава, при цьому Закон України «Про інформацію»не покладає обов'язок на керівника державного органу особисто надавати відповідь за наслідком розгляду інформаційного запиту.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідь надана позивачці у письмовій формі та підписана Першим заступником начальника Є.Портянко, у відповіді містяться мотиви, з яких виходив відповідач при її опрацюванні. Крім того, з наданих під час судового розгляду пояснень сторін вбачається, що позивачці неодноразово повідомлялась відповідна інформація за її аналогічними заявами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, судом не встановлено у діях відповідача порушень Закону України «Про інформацію», так само як і норм Закону України «Про звернення громадян», що свідчить про відсутність порушення прав та законних інтересів позивачки у спірних правовідносинах.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур