ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
21 січня 2010 року 14:10 № 2а-4771/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Качур І.А.., Степанюка А.Г., при секретарі Бистрик О.С., за участю: представника позивача -Кілара А.В.
представника відповідачів -Гаврилюка С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девора»
до Державної служби охорони Міністерства внутрішніх справ України,
Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2009 року № 110
Товариство з обмеженою відповідальністю «Девора»(далі -ТОВ «Девора») звернулося до суду із зазначеним позовом, зазначаючи, що товариство є суб'єктом господарської діяльності і відповідно до ліцензії від 12.11.2004 року серії АБ № 114043 надає послуги з охорони державної та іншої власності та згідно ліцензії від 01.12.2004 року серії АБ № 114044 послуги з охорони громадян. 13.02.2009 року на адресу товариства надійшов лист управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, яким повідомлено позивача про проведення перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання охоронних послуг 25.02.2009 року на 10.00 год. Проте позивач вважає, що Державна служба охорони є неналежним суб'єктом контролю за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов, окрім того управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві є також суб'єктом господарювання і знаходиться у конкурентних відносинах з позивачем зокрема, що призводить до обмеження конкуренції, порушує принцип змагальності у сфері господарювання, дискримінації одних суб'єктів господарювання іншими. У зв'язку з наведеним, позивач просив задовольнити позовні вимоги та визнати дії МВС України в частині делегування повноважень на проведення перевірок додержання ліцензіатом Ліцензійних умов Державній службі охорони при МВС України протиправними, визнати пункт 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2009 року № 110 «Про визнання недійсною, анулювання та відмову у видачі ліцензій»щодо анулювання ліцензій від 12.11.2004 року серії АБ № 114043 та від 01.12.2004 року серії АБ № 114044 нечинним та скасувати його і зобов'язати відповідачів утримуватись від проведення перевірок додержання ТОВ «Девора»Ліцензійних умов.
У процесі розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги шляхом виключення позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів утримуватись від проведення перевірок додержання ТОВ «Девора»Ліцензійних умов.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і пояснив, що управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, проводячи планові і позапланові перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов діє в порушення вимог ст.ст. 19,42 Конституції України, ч.3 ст. 18 Господарського кодексу України, ч.2 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», пп.1,3,4 Положення про Державну службу охорони при МВС України, Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2006 року N 24/238 «Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян», у зв'язку з чим просив задовольнити позов.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача подав суду письмові заперечення та у судовому засіданні зазначив, що уповноваженим органом ліцензування є Міністерство внутрішніх справ України, яке відповідно до чинного законодавства здійснюючи державний нагляд за додержанням вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»у сфері послуг, пов'язаних з охороною громадян, державної та іншої власності, вправі проводити планові та позапланові перевірки ліцензіата. Крім того, перевірка позивача проводилась на підставі річного плану перевірок суб'єктів охоронної діяльності на 2009 рік, на право проведення перевірки Головному управлінню МВС України в м. Києві було видано посвідчення на проведення планової перевірки позивача щодо додержання Ліцензійних умов з 25.02.2009 року до 27.02.2009 року про що товариство було проінформовано листом УДСО при ГУМВС України в м. Києві від 15.01.2009 року. Однак у визначений органом контролю час для проведення перевірки за адресою державної реєстрації ТОВ «Девора»було відсутнє, про що складено акти, клопотання ліцензіата щодо перенесення часу перевірки не надходило. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2009 року № 110 анульовано ліцензії від 12.11.2004 року серії АБ № 114043 та від 01.12.2004 року серії АБ № 114044 на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та охороною громадян, видані ТОВ «Девора»у зв'язку з відмовою ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування. Посилаючись на те, що перевірка проведена органом уповноваженим на проведення такої перевірки, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який врегульовує загальні засади здійснення контролю з боку держави за діяльністю господарюючих суб'єктів є Закон України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Цей Закон, зокрема визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія Закону № 877-V поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 2). Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (абзац другий частини першої статті 1). Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) (частина перша статті 5).
Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, зокрема статтею 20 передбачено, що державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановою від 14 листопада 2000 р. № 1698 затвердив перелік органів ліцензування серед якого, зокрема, вказано МВС України.
Єдиний порядок здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання (далі - ліцензіати) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян (далі - Ліцензійні умови) установлює Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2006 р. № 24/238 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 березня 2006 р. за № 363/12237.
Зазначений Порядок встановлює, що контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов у межах своїх повноважень здійснюють такі органи контролю: орган ліцензування - Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України) і підпорядковані йому територіальні органи - головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управління МВС України в областях і місті Севастополі (далі - ГУМВС, УМВС України); спеціально вповноважений орган з питань ліцензування - Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (далі - Держпідприємництво України) і його територіальні органи (далі - територіальні органи Держпідприємництва України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2006 року № 24/238 «Про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян», наказом Головного управління в м. Києві Міністерства внутрішніх справ України від 14.01.2009 року № 4 затверджено річний план перевірок додержання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, яким, зокрема, УДСО наказано повідомляти ліцензіатів згідно з вимогами п. 1.6. Наказу про проведення комісіями Головного управління планових перевірок та організувати опрацювання матеріалів перевірок відповідно до вимог законодавства.
Листом управління Державної служби охорони Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, яким повідомлено позивача про проведення перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання охоронних послуг 25.02.2009 року на 10.00 год.
Для проведення планової перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Девора»у строк з 25.02.2009 року до 27.02.2009 року голові комісії та членам комісії ГУ МВС України в м. Києві було видано посвідчення від 24.02.2009 року № 2691.
Актами про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування від 25.02.2009 року № 77, від 26.02.2009 року № 77/1, від 27.02.2009 року № 77/2, складеними комісією ГУМВС України в м. Києві з питань перевірок дотримання суб'єктами господарювання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання охоронних послуг, встановлено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи керівника підприємства чи його уповноважених представників у визначений органом контролю час для перевірки. Письмового клопотання про перенесення перевірки на інший термін чи зміну місцезнаходження товариством не надавалося, про що складено також акт від 27.02.2009 року.
За матеріалами перевірки дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян складено висновок, затверджений Головою комісії -заступником начальника ГУМВС України в м. Києві 11.03.2009 року, про анулювання ліцензій ТОВ «Девора», виданих на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та з охорони громадян.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2009 року № 110 згідно з вимогами Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»анульовано ліцензії від 12.11.2004 року серії АБ № 114043 та від 01.12.2004 року серії АБ № 114044 на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та охороною громадян, видані ТОВ «Девора»у зв'язку з відмовою ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування.
Листом від 25.02.2009 року № 108, адресованому першому заступнику Начальника Управління Державної служби охорони ГУ МВС України в м. Києві, ТОВ «Девора»повідомило, що останнє отримало лист управління державної служби охорони ГУ МВС України в м. Києві про проведення перевірки, проте зазначили, що підстави для проведення перевірки суб'єкта господарювання відсутні, оскільки повноваження МВС України, як органу ліцензування, не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеній органом ліцензування ДСО. Крім того, підрозділи ДСО є суб'єктами господарювання і знаходяться у конкурентних відносинах з позивачем. З вказаного листа вбачається, що позивачу було відомо про проведення перевірки
Згідно положень статті 21 Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»визначено, що однією із підстав для анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
У судовому засіданні представником позивача було зазначено, що дійсно підприємство знаходиться за фактичною адресою, у зв'язку з чим під час проведення перевірки за юридичною адресою представники товариства були відсутні, проте даних про інше місцезнаходження юридичної особи товариство не подавало ні контролюючому органу ні державному реєстратору.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, колегія суддів, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, доходить висновку, що зазначений адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2010 року.
Головуючий суддя А.С. Мазур
Судді І.А. Качур
А.Г. Степанюк