ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
03 березня 2010 року 16:30 № 2а-9374/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю позивачки -ОСОБА_1, представника позивачки -ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування розпорядження №1113 від 17.12.2008 року
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 3 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування та визнання розпорядження №1113 від 17.12.2008 року Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 протиправним. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проживає у комунальній квартирі, підстав для зняття її з квартирного обліку не існувало, крім того розгляд вказаного питання відповідачем проведено без її участі та повідомлення, а тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, дали пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду.
Представник відповідача позов заперечив та пояснив, що Дніпровська райдержадміністрація діяла на підставі та в межах законодавства при винесенні оскаржуваного розпорядження. Постановою виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів і президії Київської міськради профспілок від 30.04.1991 № 234 встановлено, що тими, хто потребує поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, які мають житлову площу до 7,5 кв.м. включно на кожного члена родини. Жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв.м. жилої площі, але не більше однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв.м. жилої площі. Рішення про зняття позивачки з квартирного обліку прийнято у зв'язку з тим, що було встановлено відомості які свідчать про забезпечення її жилою площею згідно норми, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає разом із сином, невісткою та онукою у кімнаті площею 17 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.
Положеннями ч. 1 ст. 36 ЖК УРСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів.
Як зазначили сторони та підтверджується матеріалами справи, позивачка перебувала на квартирному обліку у Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації з 26.04.2004 року.
Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації №922 від 15.07.2005 року ОСОБА_1 як Ветеран праці була включена до пільгової категорії обліку.
16.02.2009 року ОСОБА_1 разом зі своїм сином та невісткою звернулась до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про надання їм у користування звільнену ізольовану кімнату, що знаходиться у комунальній квартирі в якій вони проживають. Проте, отримала відповідь, що у зв'язку з відсутністю правових підстав для перебування її на квартирному обліку 17.12.2008 року Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація винесла розпорядження №1113 про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 як забезпечену жилою площею згідно норми.
Відповідно до п. 1 ст. 40 ЖК УРСР Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11 грудня 1984 року N 470, громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок яких відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Вищевказаними Правилами встановлено, що зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку). При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи. Про зняття з обліку (виключення із списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі з указанням підстав зняття з обліку (виключення із списку) (п.28).
Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»ветерани праці та громадяни похилого віку мають право брати участь у прийнятті рішень, які безпосередньо стосуються їх інтересів, і одержувати необхідну інформацію.
Як зазначила позивачка та не спростував відповідач оскаржене розпорядження винесено у відсутності позивачки та без її повідомлення про розгляд питання щодо перебування її на квартирному обліку.
Таким чином, відповідач всупереч вимог законодавства не повідомив позивача про розгляд питання перебування її на квартирному обліку, за результатами якого винесено оскаржуване розпорядження.
У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог положень законодавства, яке передбачає особливості порядку прийняття рішень, що безпосередньо стосуються прав та інтересів окремих категорій громадян, і як наслідок призвело до прийняття оскаржуваного рішення без урахування всіх обставин які мають значення для перебування позивачки на квартирному обліку.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, при цьому доказів, які б спростовували доводи позивачки відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати протиправним і скасувати Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.12.2008 року №1113 «Про розгляд заяв громадян та організацій Дніпровського району з питань квартирного обліку»в частині зняття з квартирного обліку позивачки.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації №1113 від 17.12.2008 року «Про розгляд заяв громадян та організацій Дніпровського району з питань квартирного обліку»в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -05.03.2010 року.
Суддя А.С. Мазур