ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
10 грудня 2009 року 16:25 № 2а-3475/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Качур І.А., Літвінової А.В., при секретарі Шумейко О.І., за участю представників
позивача -Філенка М.І.,
представника відповідача -Головатенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Виконавчого комітету Каховської міської ради
до Міністерства юстиції України
про визнання нечинним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 20.06.2008 року № 1040/5 «Про внесення змін до Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції»
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.12.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України. Повний текст постанови складено та підписано 25 грудня 2009 року.
Виконавчий комітет Каховської міської ради звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання нечинним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 20.06.2008 року № 1040/5 «Про внесення змін до Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції», посилаючись на те, що зазначений пункт звужує повноваження зазначених управлінь щодо легалізації громадських організацій в залежності від території, на яку поширюється їх дія, і внесення зазначених змін суперечить актам вищої юридичної сили, зокрема Конституції України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і зазначив, що оскаржувані положення нормативно-правового акта не порушують прав та інтересів виконавчого комітету, проте органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а з урахуванням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»органи місцевого самоврядування на даний час не мають повноважень здійснювати реєстрацію об'єднань громадян та вести відповідний реєстр. У зв'язку з чим просив задовольнити позов.
Заперечуючи проти позову, представник Міністерства юстиції України надала суду письмові заперечення і в судовому засіданні пояснила, що органи місцевого самоврядування виконують делеговані повноваження органів виконавчої влади, визначені Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про об'єднання громадян»та Положенням про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року № 140, щодо реєстрації місцевих об'єднань громадян. Наказ Міністерства юстиції України від 20.06.2008 року № 1040/5 прийнято в межах наданих повноважень, відповідно до законодавчо визначеної процедури його прийняття та з дотриманням вимог діючого законодавства. Крім того, позивач не є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Згідно пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 20 червня 2008 року № 1040/5, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2008 року за № 552/15243) «Про внесення змін до Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції»відповідно до Законів України «Про об'єднання громадян», «Про місцеве самоврядування в Україні»внесено зміни до Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 лютого 2007 року № 47/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2007 року за № 125/13392 (із змінами), зокрема пунктом 2 абзац десятий пункту 3 викладено в такій редакції:
«легалізація місцевих громадських організацій, місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій (крім місцевих громадських організацій та місцевих осередків всеукраїнських і міжнародних громадських організацій, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад), реєстрація (державна реєстрація) місцевих благодійних організацій, інших юридичних осіб та статутів юридичних осіб у випадках та в порядку, установлених законодавством»;
та підпункти 11,12 пункту 4 викладено в такій редакції:
«11) здійснює згідно із законодавством легалізацію місцевих громадських організацій, місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій (крім місцевих громадських організацій та місцевих осередків всеукраїнських і міжнародних громадських організацій, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад), місцевих та первинних професійних спілок та їх об'єднань, реєстрацію структурних утворень політичних партій, державну реєстрацію місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, організацій роботодавців та їх об'єднань, місцевих асоціацій кредитних спілок, статутів територіальних громад (крім статутів територіальних громад міст обласного значення, міст Києва і Севастополя); бере до уваги повідомлення організацій обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських професійних спілок; веде відповідні реєстри та книги обліку, а також готує звітність щодо зареєстрованих (легалізованих) громадських формувань та їх статутів, яку подає до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;
12) контролює додержання місцевими громадськими організаціями (крім тих, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад) положень своїх статутів, місцевими осередками зареєстрованих всеукраїнських, міжнародних громадських організацій (крім тих, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад) положень статутів всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, контролює додержання структурними утвореннями політичних партій положень статутів політичних партій, вимог Конституції та законів України, здійснює відповідно до компетенції контроль за діяльністю місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій; контролює виконання виконавчими органами сільських, селищних, міських (крім міст обласного/республіканського значення) рад делегованих повноважень у сфері легалізації об'єднань громадян, надає їм методичну допомогу».
З аналізу зазначеного пункту нормативно-правового акта вбачається, що основним із завдань районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції є легалізація місцевих громадських організацій, місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій (крім місцевих громадських організацій та місцевих осередків всеукраїнських і міжнародних громадських організацій, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад), реєстрація (державна реєстрація) місцевих благодійних організацій, інших юридичних осіб та статутів юридичних осіб у випадках та в порядку, установлених законодавством.
Також вказані управління юстиції, відповідно до покладених на них завдань, здійснюють легалізацію місцевих громадських організацій, місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій (крім місцевих громадських організацій та місцевих осередків всеукраїнських і міжнародних громадських організацій, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад), місцевих та первинних професійних спілок та їх об'єднань, реєстрацію структурних утворень політичних партій, державну реєстрацію місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, організацій роботодавців та їх об'єднань, місцевих асоціацій кредитних спілок, статутів територіальних громад (крім статутів територіальних громад міст обласного значення, міст Києва і Севастополя); беруть до уваги повідомлення організацій обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських професійних спілок; ведуть відповідні реєстри та книги обліку, а також готують звітність щодо зареєстрованих (легалізованих) громадських формувань та їх статутів, яку подають до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі та контролюють додержання місцевими громадськими організаціями (крім тих, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад) положень своїх статутів, місцевими осередками зареєстрованих всеукраїнських, міжнародних громадських організацій (крім тих, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад) положень статутів всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, контролюють додержання структурними утвореннями політичних партій положень статутів політичних партій, вимог Конституції та законів України, здійснює відповідно до компетенції контроль за діяльністю місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій; контролюють виконання виконавчими органами сільських, селищних, міських (крім міст обласного/республіканського значення) рад делегованих повноважень у сфері легалізації об'єднань громадян, надають їм методичну допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про об'єднання громадян»легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.
Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань. (ч. ч. 4, 6 ст.14 зазначеного Закону).
Пунктом 2 «Положення про порядок легалізації об'єднань громадян», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 140 визначено, що легалізація всеукраїнських об'єднань громадян і міжнародних громадських організацій здійснюється Мін'юстом, їх місцевих осередків та місцевих об'єднань громадян - Головним управлінням юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі управліннями юстиції, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Зазначеними нормативними актами визначений виключний перелік органів, які здійснюють легалізацію об'єднань громадян, в якому міським управлінням юстиції, окрім Київського та Севастопольського, не надано повноважень щодо легалізації місцевих об'єднань громадян.
Відповідно до підпункту 7 пункту «б»частини 1 статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження: реєстрація у встановленому порядку місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які створюються і діють відповідно до законодавства.
Згідно із Законом України від 16.03.2006 р. № 3575-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» статтю 3 доповнено частиною четвертою відповідно до якої Міністерство юстиції України та його територіальні органи здійснюють реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, асоціацій органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій, визначених законом, та видають свідоцтво про державну реєстрацію, оформлене державним реєстратором у відповідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що засновники відповідних організацій здійснюють обов'язкову реєстрацію створюваних організацій із одержанням свідоцтва про реєстрацію такої організації та свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, оформлених державним реєстратором у відповідному виконавчому комітеті. Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»обов'язки державного реєстратора щодо оформлення свідоцтва про державну реєстрацію організації та юридичної особи не віднесено до компетенції територіальних органів Мін'юсту, при цьому суд звертає увагу позивача на те, що передача реєстру та реєстраційних справ об'єднань громадян до місцевого органу юстиції не містить обґрунтованих ознак правомірного припинення реєстрації у виконавчих комітетах об'єднань громадян та відмови останнім у задоволенні їх заяв про реєстрацію, з посиланням при цьому на положення Закону України від 16.03.2006 р. № 3575-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» та не приймаючи до уваги базові закони, які регулюють механізм реалізації прав громадян на створення та реєстрацію їх об'єднань із засвідченням такої реєстрації відповідним свідоцтвом. Крім того, суд вважає, що така позиція позивача значно звужує права та інтереси позивача як органу місцевого самоврядування, повноваження якого передбачені, зокрема Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Отже, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»(підпункт 7 пункту "б" статті 38), Законом України «Про об'єднання громадян»(стаття 14) та Положенням про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 № 140 (пункт 2), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі - виконком) віднесено делеговане повноваження - легалізацію у встановленому порядку місцевих громадських організацій, місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій.
Згідно зі статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до статті 171 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема частиною 2 визначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Проте, з наданих представником позивача пояснень у судовому засіданні та зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржуваний нормативно-правовий акт жодним чином не порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, також вказаний акт до нього не застосовується і він не є суб'єктом правовідносин, у яких застосовується цей акт.
Суд також бере до уваги роз'яснення викладені в пункті 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 згідно якого особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. У випадку коли оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано, то в такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 171 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.С. Мазур
Судді: І.А. Качур
А.В. Літвінова