(про відмову у відводі судді)
25 липня 2022 року м. Житомир справа № 240/8143/22
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №51-к від 04.02.2022 про звільнення з роботи з посади начальника управління державної експертизи, ринку та оцінки земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та наказу №84-к від 11.04.2022 про визначення дати звільнення з роботи з 11.04.2022;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 11.04.2022 по день прийняття рішення у справі за даним позовом;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 100000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21 липня 2022 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (за підписом М.А. Горкуши) до суду надійшла заява (за вх.№34240/22) про відвід судді Горовенко А.В.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 року визнано необґрунтованим клопотання про відвід судді та адміністративну справу №240/8143/22 передано на автоматизований розподіл для визначення головуючого судді, у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України, щодо вирішення питання про відвід судді Горовенко А.В.
За результатами автоматичного розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відвід головуючої судді Горовенко А.В., визначено головуючого суддю Нагірняк М.Ф.
Дослідивши вище вказану заяву, суд робить висновок про відсутність підстав для відводу судді Горовенко А.В., з огляду на таке.
Як зазначено в заяві суддя Горовенко А.В., в період 2019-2022 років жодного рішення не прийняла на користь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, з даного слідує особиста зацікавленість та неприязнь до відповідача, що викликає недовіру з боку суду, відповідно це унеможливлює прийняття судом рішення у якому містяться відповіді на головні аргументи сторін.
Разом з тим, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36, 37 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Приписами ч.4 ст.36 КАС України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно з ст.ст.126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" визначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Наведенні представником Відповідача в заяві про відвід судді Горовенко А.В., доводи, є виключно припущеннями, лише його суб'єктивною думкою і жодним чином не свідчать про неможливість винесення суддею законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у вказаній справі та не ґрунтуються на вимогах чинного законодаства.
Зазначене свідчить, що заява представника Відповідача про відвід головуючої судді Горовенко А.В., є безпідставною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відвід головуючої судді Горовенко А.В. - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя М.Ф. Нагірняк