Рішення від 22.07.2022 по справі 200/1653/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2022 року Справа№200/1653/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_3, АДРЕСА_2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 10.04.2015 року по 24.07.2018 року включно;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.04.2015 року по 24.07.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), в період з 10.04.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 рок, в період з 01.03.2018 року по 24.07.2018 року включно із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час проходження служби йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що порушує його права.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що індексація грошового забезпечення позивача проводилась, відповідно до вимог п. 6 Порядку про проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням фінансових ресурсів на відповідний рік.

Крім того відповідач зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_2 , громадянин України, проходив службу у Збройних Силах України, зокрема з 10.04.2015 року по 24.07.2018 року у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 24.07.2018 року №84 о/с старшину ОСОБА_1 старшого інструктора (з водіння) автомобільного взводу підвозу матеріально-технічного забезпечення роти матеріального забезпечення окремого загону спеціального призначення «Азов» звільнено відповідно до ст. 26 ч. 5 п. «2» згідно з підпунктом «б» Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби в запас за станом здоров'я без права носіння військової форми одягу.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по строковій службі) від 24.07.2018 року № 154 ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, та направлено його на військовий облік до Харківського ОРВК Харківської області з 24.07.2018 року.

Листом від 10.01.2022 року №40/57/11-86 військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України на адвокатський запит повідомила, що з 30.04.2015 року ОСОБА_1 було зараховано у списки особового складу частини та на всі види забезпечення, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 30.04.2015 року по 08.09.2015 року вважається місяць прийняття ОСОБА_1 на службу, а саме квітень 2015 року.

09.09.2015 року ОСОБА_1 було переведено на посаду старший (з водіння), проте підвищення грошового забезпечення не відбулось. Цю посаду ОСОБА_3 займав до дня звільнення 24.07.2018 року, тому з 09.09.2015 року по 28.02.2018 року, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення вважається квітень 2015 року.

У зв'язку з тим, що у 2018 році було підвищено грошове забезпечення, базовим місяцем для обчислення індексації став березень 2018 року. Нарахування індексації при базовому місяці березень 2018 року здійснювалось з грудня 2018 року.

Вважаючи протиправною виплату відповідачем не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 10.04.2015 року по 24.07.2018 рік, з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців для цього, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених законних прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

З урахуванням відсутності окремого закону щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до положень ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно положень ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частиною 2 тієї самої статті визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 17.07.2003 року прийнято Постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» № 1078 (надалі - Порядок).

Згідно з п.4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У п.1-1 Порядку визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до п.5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.

З 01.12.2015 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 року Порядок доповнено пунктом 10-2.

Відповідно до нього для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Крім того, згідно з п.14 Порядку роз'яснення щодо його застосування надає Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів постановлено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008 року та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Тобто базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця в даному випадку за період з 10.04.2015 року по 28.02.2018 рік є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.

При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з абз.4-5 п.5 Порядку якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

01.03.2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Тому базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.03.2018 року по 24.07.2018 року є березень 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018 року та якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

Стосовно доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Статтею 233 КЗпП України визначено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Так, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч.1 ст.233).

Разом із цим частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, право на оплату праці, якою за суттю є і грошове забезпечення військовослужбовця, не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.

Вказана позиція ґрунтується також на рішеннях Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 Суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Враховуючи наведені вище положення, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з метою захисту порушеного права не пропущено, оскільки працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державник гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (ЄДРПОУ: НОМЕР_3, АДРЕСА_2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_4 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 10.04.2015 року по 24.07.2018 року включно.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_4 індексацію грошового забезпечення за період з 10.04.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 рок, за період з 01.03.2018 року по 24.07.2018 року включно із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш

Попередній документ
105416350
Наступний документ
105416352
Інформація про рішення:
№ рішення: 105416351
№ справи: 200/1653/22
Дата рішення: 22.07.2022
Дата публікації: 28.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.07.2022)
Дата надходження: 28.01.2022
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БАБАШ Г П