Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 липня 2022 року Справа№200/16643/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
24 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 057250003923 від 25 жовтня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії періоди її роботи у ДСК тресті “Чимкенстрой” з 30.07.1979 по 12.11.1979 та у дитячих яслах “Звездочка” з 01.04.1981 по 01.12.1981 з урахуванням заробітної плати відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 20.01.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до якої додала, за її переконанням, всі необхідні для цього документи.
Проте, вказує позивач, рішенням від 25.10.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовило їй в призначенні пенсії з підстав недостатньої кількості страхового стажу роботи.
Так, зазначає позивач, до її страхового стажу не було зараховано періоди її роботи з 30.07.1979 по 12.11.1979 на підприємстві ДСК трест «Чимкенстрой», оскільки в даті наказу про прийом на роботу має місце виправлення, а також не було зараховано період роботи з 01.04.1981 по 01.12.1981 у дитячих яслах «Звездочка», оскільки в трудовій книжці дата прийняття на роботу має суттєві відмінності з датою наказу про прийом на роботу, яка зазначена некоректно.
Позивач вважає, що не повинна нести відповідальність за осіб, які були уповноважені на заповнення її трудової книжки, а тому не може бути позбавлена права на пенсійне забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не погодившись із позовними вимогами, надало до суду відзив, в якому, з урахуванням уточнень, зазначило, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області де і буде отримувати пенсію.
Вказало, що за принципом екстериторіальності управління було уповноважено лише на розгляд конкретної заяви позивача, а також про те, що не має доступу до матеріалів пенсійної справи позивача, а тому, на переконання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, уповноважений на перерахунок пенсії позивача може бути визначено лише Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Поряд з цим також зазначило, що період роботи позивача з 30.07.1979 по 12.11.1979 не було зараховано до її страхового стажу, оскільки в даті наказу про прийом на роботу має місце виправлення (запис № 3), а період роботи з 01.04.1981 по 01.12.1981 не було зараховано до страхового стажу позивача, оскільки в трудовій книжці дата прийняття на роботу має суттєві відмінності з датою в наказі про прийом на роботу, яка зазначена некоректно (запис № 7), а тому у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області були відсутні підстави для зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу позивача.
На підставі наведеного Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просило відмовити позивачу у задоволенні її позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 не надало.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Бабіча С.І. від 29 листопада 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області до участі у розгляді даної справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 17 січня 2022 року у справі визначений новий склад суду: Головуючий суддя (суддя-доповідач): Христофоров А.Б.
Ухвалою від 24 січня 2022 року суддею Христофоровим А.Б. прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Виключено зі складу учасників справи, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та залучено його у якості співвідповідача.
Ухвалою від 13 червня 2022 року суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати копію пенсійної справи ОСОБА_1 . Встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для її виконання шляхом надання (надіслання) суду витребуваних доказів (пояснень) засобами електронного зв'язку (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua). Звернув увагу учасників справи на те, що режим роботи суду, на період воєнного стану, передбачає направлення всіх процесуальних документів через особистий кабінет в підсистемі “Електронний суд”, а в разі неможливості користування підсистемою «Електронний суд» роз'яснив, що процесуальні документи необхідно надсилати на офіційну електронну адресу суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Ухвалою від 21 липня 2022 року суд відмовив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області в продовженні строку надання витребуваних документів.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 9-10).
Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи та пояснень сторін, 20.10.2021 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до 1 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020) (далі Порядок 22-1) заява про призначення або перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.1. порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У відповідності до порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви ОСОБА_1 від 20.10.2021 про призначення пенсії за віком, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 20.10.2021 про призначення пенсії за віком, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 25.10.2021 було прийнято рішення № 057250003923, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком з підстав недостатньої кількості необхідного страхового стажу (а.с. 17).
Так спірним рішенням не зараховано до страхового стажу позивача періоди її роботи з 30.07.1979 по 12.11.1979, оскільки в даті наказу про прийом на роботу має місце виправлення (запис в трудовій книжці № 3) та з 01.04.1981 по 01.12.1981 з тих підстав, що в трудовій книжці дата прийняття на роботу має суттєві відмінності з датою в наказі про прийом на роботу, яка зазначена некоректно (запис в трудовій книжці № 7).
Трудова книжка серії НОМЕР_2 від 30.07.1979, що видана на ім'я ОСОБА_2 , має, поряд з іншими, наступні записи:
- 30.07.1979 позивач прийнята на посаду муляра третього розряду на ДСК Тресту «Чимкенстрой»;
- 12.11.1979 позивач звільнена з посади муляра за власним бажанням;
- 01.04.1981 позивач прийнята на підміну співробітників в дитячі ясла-садочок «Звездочка» с. Желанне;
- 01.12.1981 позивач звільнена з ясла-садочка «Звездочка» у зв'язку зі зміною місця проживання.
Суд констатує, що запис № 3 в трудовій книжці позивача містить виправлення в зазначенні дати наказу відповідно до якого позивач прийнята на роботу, а запис № 7 має виправлення в даті звільнення позивача з посади.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (далі - Закон № 1058) страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з п.2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії) (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.
Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.
В даному випадку, орган Пенсійного фонду не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження стажу позивача.
Поряд із цим суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
За таких обставин, пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів щодо відомостей про періоди роботи на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Водночас, за змістом наведених норм відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство роботодавець.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Враховуючи наведене, суд вважає, що недоліки оформлення трудової книжки відповідачем виявлені вірно, але вони не можуть вважатися достатньою підставою для відмови позивачці у зарахуванні спірних періодів роботи до її загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивачці в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцями із порушенням встановленого порядку, відсутня.
При цьому, суд враховує відсутність вини позивача у наявних зауваженнях щодо заповнення записів у її трудовій книжці відносно спірних періодів роботи, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, тому це не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком.
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надано доказів того, що позивач не працювала або її періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.
Відтак суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування періодів роботи позивача у ДСК тресті “Чимкенстрой” з 30.07.1979 по 12.11.1979 та у дитячих яслах “Звездочка” з 01.04.1981 по 01.12.1981 до її страхового стажу, з підстав того, що вони заповнені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
За встановлених обставин, суд доходить висновку, що періоди роботи позивача у ДСК тресті “Чимкенстрой” з 30.07.1979 по 12.11.1979 та у дитячих яслах “Звездочка” з 01.04.1981 по 01.12.1981 підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, що є достатнім для зарахування цих періодів роботи до страхового стажу останньої, а тому неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області цих періодів до загального трудового стажу позивача є протиправним.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд зазначає, що згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Враховуючи положення частини другої статті 9 КАС України та статтю 13 Конвенції суд вважає за можливим вийти за межі позовних вимог та обрати інший спосіб захисту, який є необхідним для відновлення порушеного права позивача, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 057250003923 від 25 жовтня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу та зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оскільки саме ним було прийнято спірне рішення, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зарахувати до її страхового стажу, що дає право на призначення пенсії періоди її роботи у ДСК тресті “Чимкенстрой” з 30.07.1979 по 12.11.1979 та у дитячих яслах “Звездочка” з 01.04.1981 по 01.12.1981, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії періоди її роботи у ДСК тресті “Чимкенстрой” з 30.07.1979 по 12.11.1979 та у дитячих яслах “Звездочка” з 01.04.1981 по 01.12.1981 з урахуванням заробітної плати відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) то суд вважає її такою, що заявлена суду на майбутнє, оскільки питання щодо урахування заробітної плати позивача відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час винесення спірного рішення не вирішувалось, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За подання до суду даного позову позивач сплатила судовий збір в сумі 908,00 грн. (а.с. 1).
Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений частково, проте спірні правовідносини виникли внаслідок неправильних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі - 757,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; ЄДРПОУ: 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 057250003923 від 25 жовтня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; ЄДРПОУ: 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зарахувати до страхового ОСОБА_1 стажу, що дає право на призначення пенсії періоди її роботи у ДСК тресті “Чимкенстрой” з 30.07.1979 по 12.11.1979 та у дитячих яслах “Звездочка” з 01.04.1981 по 01.12.1981, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; ЄДРПОУ: 20490012) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 25 липня 2022 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров