11 липня 2022 року Справа № 160/6450/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справиу письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:
- №UA100330/2022/000011/2 від 10.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000018;
- №UA100330/2022/000016/2 від 12.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000021;
-№UA100330/2022/000017/2 від 13.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000028;
- №UA100330/2022/000019/2 від 14.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000030:
- №UA100330/2022/000020/2 від 17.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000031.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ті обставини, що під час декларування товарів, які надійшли на виконання контракту, укладеного між ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" і контрагентом загальна вартість останніх була визначена ним в електронних митних деклараціях (ЕМД) за основним методом, а саме за ціною контракту. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом із ЕМД до митного органу були надані всі наявні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 кожної з ЕМД. Проте, відповідачем були прийняті оскаржені картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, згідно яких митний орган здійснив коригування митної вартості задекларованих товарів. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року відкрито провадження у справі №160/6450/22 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
30.05.2022 через систему "Електронний суд" від Київської митниці до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи наступне.
Згідно з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості товару, місять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
-в п. 3 контракту від 05.07.2021 №0507/21 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами відповідно до специфікації товару. Декларантом не надано специфікації товару, а також із наведеного списку не надано рахунок-проформу;
-надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, а отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень ст. VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі;
-за загальноприйнятою світовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки, тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умов поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;
-висновки Дніпропетровської ТПП не підтверджують заявлену митну вартість, оскільки в наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. З'ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, а в даному випадку документи декларантом надано на умовах поставки СРТ-Одеса;
-документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості (витрат, пов'язаних з перевезенням до прибуття в узгоджене місце призначення, завантаженням та вивантаженням і страхуванням товарів) на умовах поставки СРТ-Одеса;
-всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А4;
-всі витрати і збори, пов'язані з товаром під час його перевезення до прибуття в узгоджене місце призначення, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;
-витрати щодо розвантаження товару, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.
У наданих до митного оформлення інвойсах не зазначено, які саме складові включено до ціни товару.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Між ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" (Покупець) і VEGA TRADE COMPANY LIMITED, LTD, Китай (Продавець) 05.07.2021 був укладений контракт №0507/21, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом.
Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1 Контракту).
За п. 2 ціна контракту встановлюється в доларах США. Покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено Інвойсом, ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м.Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010.
Ціна контракту визначається загальною вартістю товару відповідно до рахунків -фактур (інвойсів), що є невід'ємною частиною цього контракту.
Валютою платежу за цим контрактом є долар США.
Сторони домовилися, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.
Відповідно до п. 3 контракту якщо інше окремо не погоджено, поставка товару здійснюється партіями, які узгоджуються з Покупцем у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару.
Умовами поставки є: СРТ-Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені, та вказані в рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару. Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR та інші). Датою поставки товару вважається дата оформлення митної декларації. Продавець має право поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам. Покупець зобов'язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих Продавцем.
За умовами п. 4 контракту оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. Умови оплати товару можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару відповідно.
Пунктами 5,6 контракту встановлено, що якість товару має повністю відповідати чинним стандартам країни-імпортера і засвідчуватися документами, виданими компетентними організаціями країни походження. Товар повинен бути належним чином упакований, запечатаний і промаркований з метою його ідентифікації та безпеки в процесі транспортування, навантаження і/або зберігання. Упаковка повинна забезпечувати повне збереження товару і охороняти його від псування при транспортуванні усіма видами транспорту. Маркування товарів здійснюється його виробником. Тара є безповоротною.
Відповідно до п. 12 цей контракт набуває чинності після його підписання та вважається дійсним до 31.12.2022 року.
На виконання умов контракту на умовах поставки СРТ-Одеса і СРТ-Південний у січні 2022 на адресу позивача надійшли товари:
-на суму 22252,08 доларів США відповідно до рахунку-фактури Invoice № VT457810043/21 від 30.10.2021 та інших супроводжуючих документів, які позивач 10.01.2022 подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100330/2022/430315;
-на суму 34322,71 доларів США відповідно до рахунку-фактури Invoice № VT457810057/21 від 23.11.2021 та інших супроводжуючих документів, які позивач 12.01.2022 подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100330/2022/430446;
-на суму 20267,30 доларів США відповідно до рахунку-фактури Invoice № VT211510012/21 від 26.10.2021 та інших супроводжуючих документів, які позивач 13.01.2022 подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100330/2022/430524;
-на суму 28413,20 доларів США відповідно до рахунку-фактури Invoice № VT1651710018/21 від 23.11.2021 та інших супроводжуючих документів, які позивач 26.10.2021 подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100330/2022/430620;
-на суму 57395,60 доларів США відповідно до рахунку-фактури Invoice № VT421733009/21 від 14.11.2021 та інших супроводжуючих документів, які позивач 17.01.2022 подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100330/2022/430794.
Під час декларування вказаного товару, відповідно до вищенаведених ЕМД загальна вартість товару визначена декларантом (позивачем) відповідно до ст.ст. 57,58 Митного кодексу України за основним методом, а саме: за ціною, що передбачена контрактом.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення позивачем також надані відповідачу документи, що заявлені у митних деклараціях, а саме:
по ЕМД №UA100330/2022/430315 від 10.01.2022 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100330/2022/000011/2 від 10.01.2022):
декларація митної вартості за №4858, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;
пакувальний лист PACKING LIST №VT457810043/21 від 30.10.2021 (код документу 0271);
рахунок-фактура INVOICE №VT457810043/21 від 30.10.2021 (код документу 0380);
коносамент BILL OF LADING №GLSPL/ODS/2122/193 від 30.10.2021 (код документу 0705);
міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №430936 від 07.01.2022 (код документу 0730);
документ про походження товару INVOICE №VT457810043/21 від 30.10.2021 (код документу 0862);
висновок експерта №ГО-30 від 10.01.2022р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
комерційна пропозиція OFFER б/н від 30.10.2021 (код документу 3022);
контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m4104);
додаткова угода №1 від 29.07.2021 до контракту №0507/21 (код документу m4103).
По ЕМД №UA100330/2022/430446 від 12.01.2022 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100330/2022/000016/2 від 12.01.2022 року):
декларація митної вартості за №4878, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;
пакувальний лист PACKING LIST №VT457810057/21 від 23.11.2021 (код документу 0271);
рахунок-фактура INVOICE № VT457810057/21 від 23.11.2021 (код документу 0380);
коносамент BILL OF LADING №NUWPIV2111173 від 23.11.2021 (код документу 0705);
міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №19625 від 10.01.2022 (код документу 0730);
документ про походження товару INVOICE №VT457810057/21 від 23.11.2021 (код документу 0862);
висновок експерта №ГО-37 від 12.01.2022р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
комерційна пропозиція OFFER б/н від 23.11.2021 (код документу 3022);
контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m4104).
додаткова угода №1 від 29.07.2021 до контракту №0507/21 (код документу m4103).
По ЕМД №UA100330/2022/430524 від 13.01.2022 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100330/2022/000017/2 від 13.01.2022 року):
декларація митної вартості за №4887, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;
пакувальний лист PACKING LIST №VT211510012/21 від 26.10.2021 (код документу 0271);
рахунок-фактура INVOICE №VT211510012/21 від 26.10.2021 (код документу 0380);
коносамент BILL OF LADING №МЕ0821103442 від 26.10.2021 (код документу 0705);
міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №2093 від 06.01.2022 (код документу 0730);
документ про походження товару INVOICE №VT211510012/21 від 26.10.2021 (код документу 0862);
висновок експерта №ГО-51 від 12.01.2022р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
комерційна пропозиція OFFER б/н від 26.10.2021 (код документу 3022);
контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m4100);
додаткова угода №1 від 29.07.2021 до контракту №0507/21 (код документу m4103).
По ЕМД №UA100330/2022/430620 від 14.01.2022 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100330/2022/000019/2 від 14.01.2022 року):
декларація митної вартості за №4899, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;
пакувальний лист PACKING LIST №VT651710018/21 від 23.11.2021 (код документу 0271);
рахунок-фактура INVOICE №VT651710018/21 від 23.11.2021 (код документу 0380);
коносамент BILL OF LADING №UTRUST21110445 від 23.11.2021 (код документу 0705);
міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №19650 від 13.01.2022 (код документу 0730);
документ про походження товару INVOICE №VT651710018/21 від 23.11.2021 (код документу 0862);
висновок експерта №ГО-68 від 14.01.2022р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
комерційна пропозиція OFFER б/н від 23.11.2021 (код документу 3022);
контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m4100);
додаткова угода №1 від 29.07.2021 до контракту №0507/21 (код документу m4103).
По ЕМД №UA100330/2021/430794 від 17.01.2022 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100330/2022/000020/2 від 17.01.2022 року):
декларація митної вартості за №4906, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;
пакувальний лист PACKING LIST №VT421733009/21 від 14.11.2021 (код документу 0271);
рахунок-фактура INVOICE № VT421733009/21 від 14.11.2021 (код документу 0380);
коносамент BILL OF LADING №M232538083 від 14.11.2021 (код документу 0705);
міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №19169/1 від 14.01.2022 (код документу 0730);
документ про походження товару INVOICE № VT421733009/21 від 14.11.2021 (код документу 0862);
висновок експерта №ГО-76 від 17.01.2022р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
комерційна пропозиція OFFER б/н від 14.11.2021 (код документу 3022);
контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m4100);
додаткова угода №1 від 29.07.2021 до контракту №0507/21 (код документу m4103).
Факт подання декларантом перелічених документів підтверджується відповідними скріншотами з екрану, якими засвідчений перелік документів, поданих декларантом по системі електронного декларування MD-Declaration протягом законодавчо встановлених термінів.
Відповідач факт надання вказаних документів до митного оформлення не заперечує.
Дані, наведені у вищезазначених документах підтверджуються і вищевказаними висновками експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати України, відповідно до яких дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки СРТ-Одеса.
Проте, під час перевірки кожної декларації Київська митниця склала картки відмови в прийнятті митних декларацій: №UA100330/2022/000018, №UA100330/2022/000024, №UA100330/2022/000028, №UA100330/2022/000030, №UA100330/2022/000031, якими повідомила про відмову у прийнятті митних декларацій та у митному оформленні (випуску) товарів, у зв'язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів №UA100330/2022/000011/2 від 10.01.2022, №UA100330/2022/000016/2 від 12.01.2022, №UA100330/2022/000017/2 від 13.01.2022, №UA100330/2022/000019/2 від 14.01.2022, №UA100330/2022/000020/2 від 17.01.2022.
Київською митницею було встановлено, що документи, подані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності і не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме згідно вищенаведених рішень про коригування митної вартості товарів:
«1) відповідно до п. 3 контракту від 05.07.2021 №0507/21 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до специфікації товару. Декларантом не надано специфікації товару, а також із наведеного списку не надано рахунок-проформу.
2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцем, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості.
3) висновок Дніпропетровської ТПП від №ГО-…прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації www.alibaba.соm, за результатами перевірки якого з'ясовано, що більшість цінових пропозицій діють на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морський фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ-Одеса.
4) за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ-Одеса.»
Відповідачем було запропоновано декларанту надати додаткові документи, на що Товариство письмово повідомило про неможливість надати витребувані документи та навело причини.
Не зважаючи на подання позивачем майже всіх витребуваних документів, відповідач в рішеннях про коригування митної вартості вказав: «Заявою декларант повідомив , що надати інші додаткові документи не має можливості. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: -неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості товарів у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості товарів за вищими рівнями митної вартості».
В якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару відповідач обрав наступні митні декларації ( МД):
-по рішенню №UA100330/2022/00011/2: МД від 22.11.2021р. №UА500020/2021/220755 (з розрахунку 2,52 дол. США за кг) товар №1.
-по рішенню №UA100330/2022/000016/2: МД від 21.10.2021 №UА500020/2021/216809 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) товар №1; від 29.11.2021 № UА110050/2021/012269 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №2; від 10.12.2021 №UА110140/2021/014157 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) тов. №3; від 10.01.2022 №UА500020/2022/205738 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) -тов №4; від 08.11.2021 №UА500020/2021/219137 (з розрахунку 2,43 дол. США за кг) - тов. №5; від 15.11.2021 №UА500150/2021/206730 (з розрахунку 3,01 дол. США за кг) - тов. №6; від 22.10.2021 №UА500150/2021/205790 (з розрахунку 2,65 дол. США за кг) - тов №7; від 04.11.2021 №UА500150/2021/218555 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №8; від 10.11.2021 №UА500110/2021/211910 (з розрахунку 4,02 дол. США за кг) - тов. №9; від 26.10.2021 №UА500020/2021/217674 (з розрахунку 2,18 дол. США за кг) - тов. №10; від 06.11.2021 №UА500020/2021/218999 (з розрахунку 5,01 дол. США за кг) - тов. №11; від 16.11.2021 №UА500020/2021/220111 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов. №12.
-по рішенню №UA100330/2022/000017/2: МД від 18.12.2021 №UА500500/2021/228632 (з розрахунку 4,02 дол. США за кг) товар №1; від 18.12.2021 №UА500500/2021/228632 (з розрахунку 4,02 дол. США за кг) - тов. №2; від 11.01.2022 №UА500020/2022/000303 (з розрахунку 4,01 дол. США за кг) - тов. №3; від 10.12.2021 №UА807200/2021/011344 (з розрахунку 3,76 дол. США за кг) - тов. №5.
-по рішенню №UA100330/2022/00019/2: МД від 15.11.2021 №UА500080/2021/210213 (з розрахунку 4,01 дол. США за кг) товар №1; від 09.12.2021 №UА50070/2021/200147 (з розрахунку 4,01 дол. США за кг) - тов. №2; від 13.11.2021 №UА500130/2021/214965 (з розрахунку 4,08 дол. США за кг) - тов. №3; від 17.12.2021 №UА500130/2021/215299 (з розрахунку 1,72 дол. США за кг) - тов. №7.
-по рішенню №UA100330/2022/000020/2: МД від 01.11.2021 № UА500020/2021/218277 (з розрахунку 4,34 дол США за кг) - товар №1.
Рішеннями про коригування митної вартості товарів відповідчем скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, яка вплинула на збільшення відповідних платежів на суму у розмірі 1101239,67 грн., що нараховуються за митною вартістю, в т.ч.: на збільшення ввізного мита на 157649,35 грн., на збільшення ПДВ на 943590,32 грн.
Вважаючи вищезазначені рішення про коригування митної вартості товарів із картками відмовами в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України ( ГК України), суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.
За визначенням у Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність” №959-XII від 16.04.1991 зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України ( МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (ст. 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Згідно ст. VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
За ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною1 ст.50 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У ч. 1,ч. 2 ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року” за №2 від 13.03.2017.
З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
У відповідності до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).
У відповідності до ч.1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частини 2-8 ст. 57 МК України).
Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
В ч. 2 ст. 58 МК України передбачені підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів. Вказано, що такий метод не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При встановленні обставин справи судом з'ясовано, що позивачем були надані достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості.
Відносно твердження відповідача, що документи подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності і не містять відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, суд зазначає, що визначення митної вартості товарів здійснюється з урахуванням документів наданих до митного оформлення, умов поставки товарів відповідно до положень міжнародних правил ІНКОТЕРМС і інших складових митної вартості товарів, визначених ст. 8 МК України.
За інвойсами, що містяться в матеріалах справи, за наведеним контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ-Одеса і СРТ-Південний.
Згідно Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Отже, поставка товару на умовах СРТ зобов'язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати.
Додаткові витрати на транспортування товару ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС» не понесло.
Укладаючи контракт сторони погодили, що за умовами такої поставки у фактурну вартість товару вже включені витрати, що впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення, навантаження, вивантаження).
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, у гр. 20 підлягають відображенню витрати на транспортування до місця доставки, у гр. 21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів - тільки якщо всі ці витрати (транспортування, навантаження, вивантаження) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).
Відомості графи 20 кожної з поданих до митного органу декларацій митної вартості до ЕМД “витрати на транспортування до місця доставки по товару №№”, як і відомості графи 21 “витрати на навантаження, вивантаження та обробку №№” містять числове позначення: 0,00 грн.
Отже, відсутність числових даних у графах 20 і 21 ДМВ позивача додатково свідчить про те, що відповідні витрати враховані Постачальником саме у ціні товару.
Також слід зазначити, що виходячи з умов зовнішньоекономічного контракту, постачальник не вимагав у покупця обов'язку відшкодування витрат по застосованим сторонами умовам поставки (зокрема, витрат на транспортування, тощо). Відсутність такої вимоги, на думку суду, свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником у ціні товару.
Суд відзначає, що відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів спростування умов поставки СРТ та інших доказів, які б свідчили, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.
Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Інкотермс-2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково вніс ці відомості окремо у п. 2 контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні Контракту.
Разом з тим, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.
Щодо ненадання рахунку-проформи, який наведений у п.3 контракту у документах, визначених для супроводження товару, слід зазначити, що рахунок-проформа у міжнародній комерційній практиці є документом, який виписаний до повної інформації про товар, містить відомості про ціну, але не є розрахунковим документом, тобто не містить вимоги про сплату зазначеної у ньому суми.
Рахунок-проформа може бути виписаний на відвантажений, але не проданий товар і навпаки, при постачанні товару на виставки, аукціони, давальницької сировини, товару як дар.
В даному випадку у п. 2 укладеного контракту вказано, що покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі).
Стосовно доводів відповідача про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу та не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже, не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд зазначає таке.
Комерційна пропозиція не входить до обов'язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. А конкретна його ціна визначається інвойсом.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст.3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Означеною нормою визначена свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості, у зв'язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей.
Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки в ній зазначена ціна, на підставі якої Постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар.
Щодо неможливості застосувати висновки експерта Дніпропетровської Торгово промислової палати, суд зазначає.
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» встановлено, що Торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на об'єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а, відтак, митним органом безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі.
Верховним Судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: “Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами ст. 11 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб'єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України”), однак таке своє право не реалізувала”.
Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість імпортованих товарів.
З огляду на викладене, доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів, не є підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.
Одночасно з цим, суд зауважує, що відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд звертає увагу на те, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 15.02.2022 у справі №809/315/17 наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд також звертає увагу на те, що у ч. 6 ст. 54 МК України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
У разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару (ч. 3 ст. 53 МК України).
На підставі аналізу наведених норм, суд вважає за необхідне зазначити, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.
Крім того, суд встановив, що в оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за МД. Водночас, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.
Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Згідно з положеннями ст.6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Положеннями ст. ст. 179, 189, 190 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Таким чином, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (ч. 3 ст. 318 МК України).
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI “Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Окрім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Судом враховано те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою підставою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою був сплачений судовий збір у сумі 16518,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням №346 від 02.05.2022.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 16518,61 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.
Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень- задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:
- №UA100330/2022/000011/2 від 10.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000018;
- №UA100330/2022/000016/2 від 12.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000021;
-№UA100330/2022/000017/2 від 13.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000028;
- №UA100330/2022/000019/2 від 14.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000030:
- №UA100330/2022/000020/2 від 17.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000031.
Стягнути з Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" (49127, м. Дніпро, вул. Автопаркова, буд. 7, оф. 306, код ЄДРПОУ 44094150) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 16518,61 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона