18 липня 2022 року Справа № 160/1646/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/1646/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправно, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
25.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, у якій позивач, з урахуванням уточнень від 16.02.2022 року, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ:40108646) щодо ненарахування та невиплати мені, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), додаткової доплати до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни»;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), додаткову доплату до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;
- стягнути на користь мене, ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) (за рахунок бюджетних асигнувань до Департаменту патрульної поліції України) судові витрати, а саме, судовий збір який було сплачено за подання позовної заяви та витрати на правову допомогу що складають 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 25.01.2022 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 31.01.2022 року позовну заяву було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.160,161 КАС України.
Позивачем у строку визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.02.2022р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідача протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України; надати суду витребувані цією ухвалою суду.
Ухвалою суду від 21.02.2022р. витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме:
- відомості щодо здійснення нарахування/ненарахування доплати до грошового забезпечення позивачу за періоди з 10 грудня 2020 р. по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни» та інші наявні докази щодо суті спору.
Ухвалою суду від 15.04.2022 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/1646/22.
12.05.2022 року відповідачем суду наданий відзив на позовну заяву позивача. Також надані витребувані судом додаткові докази по справі.
12.05.2022 року відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду посилаючись на положення ст.ст.122,123 КАС України.
Щодо клопотання відповідача про залишення позову буз розгляду, слід зазначити про таке.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.249 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, згідно матеріалів справи, позивач звернувся до суду 19.01.2022 року, побачивши довідку про виплату зарплати, яку ним її було отримано - 14 січня 2022 року, у зв'язку із чим було встановлено про порушення його прав, що виявилися у неотриманні додаткової доплати до грошового забезпечення.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 14 січня 2022 року звертався в усній формі до Департаменту патрульної поліції за декілька днів до надіслання адвокатського запиту 19 січня 2022 р., і відповіді не отримав.
На адвокатський запит від 19.01.2022 року надійшла відповідь Департаменту патрульної поліції 25.01.2022 року, згідно якої позивачу стало відомо, що доплати здійснено не буде.
З огляду на викладене позивачу лише у січні 2022 року стало відомо про те, що його права були порушені, у зв'язку із чим звернувся до суду для відновлення своїх прав.
За викладених обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 25.05.2022 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/1646/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправно, зобов'язання вчинити певні дії, здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 22.06.2022 року.
16.06.2022 року відповідачем долучені додаткові докази по справі.
22.06.2022 року відкладено розгляд справи та наступне підготовче засідання призначено на 18.07.2022 року.
18.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.07.2022 року.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
18.07.2022 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що фінансування для здійснення вищевказаної доплати поліцейським Департаменту патрульної поліції за спірний період не надходило.
Окрім цього, відповідач вважає, що суд не може брати на себе повноваження щодо зобов'язання виплатити доплати за службу в особливих умовах поліцейським без виділення на відповідні ці" бюджетних коштів.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 було прийняти на службу до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на підставі наказу №1 о/с від 07.11.2015 року.
У подальшому, на підставі наказу № 580 о/с від 19.06.2018 року з 20.06.2018 року позивача, ОСОБА_1 , було призначено інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область).
Станом на 10.02.2022 року позивач ОСОБА_1 , займає посаду старшого лейтенанта поліції та інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область).
Посадові обов'язки позивачем у спірний період виконувалися у повному обсязі, що також не заперечується відповідачем.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», було установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 24 квітня 2020 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 11 травня 2020 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 р. № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 22 травня 2020 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», було вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», було установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.
У подальшому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», було установлено, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» , від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» , та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».
Так, згідно п.2.1. Розділу II Посадової інструкції інспектора полку ПП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, інспектор полку відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює:
- безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
- первинне реагування на повідомлення про правопорушення (в тому числі ті, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;
- надання невідкладної допомоги, зокрема домедичної і медичної допомоги особам, які постраждалі внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинились безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
- інші функції, які прямо передбачені вищевказаною посадовою інструкцією №3738 та чинним законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 (Далі - Постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
З огляду на п. 2 та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
З розрахункових листів позивача судом встановлено, що вказана доплата виплачувалась позивачу за період 2020 року та за період 2021 року, однак, доказів нарахування такої доплати за інші періоди (2022 рік) - відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11 листопада 2015 року (далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 (Далі - Постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Відповідач вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач за спірний період забезпечував життєдіяльність населення та внаслідок виконання службових обов'язків мають безпосередній контакт з населенням.
Однак, суд вважає такі доводи відповідача передчасними, з огляду на те, що відповідно до своєї посадової інструкції позивач займає посаду, на якій забезпечує під час несення служби правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків має безпосередній контакт з населенням.
При цьому відповідачем на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України доказів протилежного не надано.
Додатковим аргументом є також той факт, що така доплата виплачувалась позивачу за період з березня 2020 року по лютий 2021 року позивач отримав 52703,61 гривень, однак, в інші місяці така виплата не була виплачена хоча позивач перебував на тій же самій посаді і продовжував виконувати ті ж самі службові обов'язки, що підтверджено архівними відомостями та розрахунковими листами.
У відзиві на позовну заяву Департамент патрульної поліції зазначив щодо відсутності коштів на здійснення відповідних виплат.
З вказаного приводу суд зазначає, що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Вказана правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду від 18.12.2018 року по справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 року по справі № 820/660/17.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Слід вказати, що посади, які займав позивач до звільнення, відповідають встановленим зазначеною вище постановою КМУ критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 року визначено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Вищевказана правова норма свідчить про те, що встановлення поліцейському додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину) здійснюється з урахуванням відпрацьованому часу в умовах карантину.
Суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 нарахування та виплату позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 15.02.2021 року по 15.01.2022 року.
При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог за період з 10.12.2020 року по 01.01.2021 року, оскільки у вказані місяці позивачу виплачувалася відповідна доплата.
Отже, з системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності своїх дій/бездіяльності щодо належного нарахування позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення за спірний період, зокрема з 15.02.2021 року по 15.01.2022 року, згідно положень чинного законодавства.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправно, зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відповідачем не надано доказів понесення ним будь-яких судових витрат, судові витрати, в частині судового збору, відповідно до вимог ст.139 КАС України не розподіляються.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно ч.1,3 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, відповідно до Договору про правову допомогу від 18 січня 2022 року, позивач ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою до адвоката Морозова Вадима Юрійовича.
Загальна сума наданих юридичних послуг відповідно до Акту приймання -передачі виконаних робіт 20000,00 гривень.
Також, до матеріалів справи було долучено акт приймання - передачі на вказану суму, а також квитанцію про сплату коштів від 19.01.2022 року на загальну суму 20000,00 гривень.
Згідно матеріалів справи, розрахунки за договором про надання правової допомоги проведені в повному обсязі.
У матеріалах справи міститься копія ордеру, які видані адвокатом Морозова В.Ю. на представленні інтересів позивача у суді.
У матеріалах справи містяться копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.
Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі 820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Згідно матеріалів справи, сума витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням фактично наданих послуг згідно акту наданих послуг складає 20000,00 гривень.
Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України). Натомість положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі №280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі №813/481/18.
У Практичній рекомендації «Вимоги щодо справедливої сатисфакції», яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов'язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов'язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.
Враховуючи те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов'язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу лише у розмірі 2000,00 гривень.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи доводи представника відповідача щодо зменшення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу позивача до 2 000,00 гривень.
Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправно, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 15.02.2021 року по 15.01.2022 року, пропорційно відпрацьованому ним часу в особливих умовах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 15.02.2021 року по 15.01.2022 року, пропорційно відпрацьованому ним часу в особливих умовах,
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати, а саме судовий збір, розподілу не підлягає.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень. В іншій частині - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 18.07.2022 року.
Суддя В.В. Ільков