30 червня 2022 року Справа № 160/11437/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, -
13 липня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати наступні виконавчі документи контролюючого органу:
1.1. вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.05.2021 за №Ф-0079230716 на суму 38 558,52 грн. з розрахунком податкового зобов'язання та фінансових санкцій (штрафів) (єдиний соціальний внесок для фізичних осіб - підприємців);
1.2. рішення №0079240716 від 31.05.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7711,70 грн. з розрахунком податкових зобов'язань та фінансових санкцій (штрафів).
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , контролюючий орган дійшов помилкових висновків про те, що граничного обсягу доходу, який дає право платникам єдиного податку (у т.ч. ІІІ групи) здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, позивач досяг 30.09.2019, дохід склав 7529964,93 грн., а сума 3478242,39 грн, отримана ФОП ОСОБА_1 від реалізації товару і станом на 30.09.2019 не перерахована комітенту, є доходом позивача в розумінні п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України, а тому позивачем у порушення п. 291.4 ст. 291 ПК України перевищено обсяг доходу, встановлений для платників єдиного податку 3 групи та згідно з вимогами п. 293.8 ст. 293 ПКУ з 01.10.2019 позивач повинен був оподатковуватись податками, які передбачені загальною системою оподаткування. Так, позивач наголошує, що вищезазначені висновки контролюючого органу не відповідають вимогам Податкового кодексу України, оскільки кошти, отримані від реалізації товарів за договором комісії від 01.05.2018 № 01-05/18-38 та які надійшли до позивача, не є доходом ФОП ОСОБА_1 як комісіонера, а є власністю ТОВ «Єрмак Голд». Таким чином, доходом позивача є лише комісійна винагорода. Тобто позивач вважає, що висновки про порушення ним вимог податкового законодавства України щодо перевищення обсягу річного доходу співробітниками контролюючого органу зроблені помилково є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11437/21, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 20.08.2021 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
16 серпня 2021 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач вказану позовну заяву не визнав, заперечував проти її задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , на підставі банківських виписок, Інформаційної бази ДПС України «Податковий блок» - «Виторги», книг КОРО, звітів комісіонера, актів приймання-передачі наданих послуг по договору комісії, встановлено що платником податків не було враховано в сумі доходу фізичної особи - підприємця платника єдиного податку, грошові кошти отримані позивачем від реалізації комісійного товару, які не були внесені на розрахунковий рахунок для перерахування комітенту, а використовувались на власні потреби що було зазначено в п.1.15. Акту перевірки «Аналіз діяльності суб'єкта підприємницької діяльності та рівня сплати податків». Перевіркою встановлено, що граничного обсягу суми доходу, який дає право платникам єдиного податку (у т.ч. III групи) здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, ФОП ОСОБА_1 досяг у третьому кварталі 2019 року (дохід склав 7 529 964.93 грн.). Згідно з вимогами п. 293.8. ст.293 ПКУ, з 01.10.2019 року ФОП ОСОБА_1 повинен був перейти на сплату інших податків і зборів, відповідно дохід отриманий з 01.10.2019 року по 31.12.2019 року повинен був оподатковуватись податками, які передбачені загальною системою оподаткування. Крім того, відповідач зауважував, що саме з 01.10.2019 року анульована реєстрація платника єдиного податку третьої групи позивача, в результаті чого дохід з 01.10.2019 року по 31.12.2019 року повинен оподатковуватись податками, які передбачені загальною системою оподаткування.
06 грудня 2021 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів, в якому останнім повідомлено суду, що окрім спірних вимоги та рішення, 16.03.2021 року ФОП ОСОБА_1 отримав також: податкове повідомлення - рішення №0018710716 від 01.03.2021 на суму 721 572,78 грн. з Розрахунком застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п.п.123.2 ст.123 ПКУ (єдиний податок з фізичних осіб) (надалі- ППР); податкове повідомлення - рішення №0018670716 від 01.03.2021 на суму 340,00 грн. з Розрахунком податкового зобов'язання та фінансових санкцій (штрафів); податкове повідомлення - рішення №0018720716 від 01.03.2021 на суму 279 029,08 грн. з Розрахунком застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п.п.123.2 ст.123 ПКУ (податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування); податкове повідомлення - рішення №0018680716 від 01.03.2021 на суму 23 252,43 грн. з Розрахунком застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п.п.123.2 ст.123 ПКУ (військовий збір); податкове повідомлення - рішення №0018660716 від 01.03.2021 на суму 532 317,50 грн. з Розрахунком застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п.п.123.2 ст.123 ПКУ (податок на додану вартість). Вказані ППР як і спірні рішення та вимога були винесені відповідачем на підставі Листа «Про розгляд заперечень» від 22.02.2021 за №335/04-36-07-16, що оформлений був після розгляду заперечень позивача на Акт від 12.01.2021 №15/04-36-07-16/ НОМЕР_1 про результатами документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 23.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем було подано позовну заяву про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень. 17.11.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом (суддя Серьогіна О.В.) у справі №160/12462/21 прийнято рішення про визнання протиправними та скасування вказаних ППР.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року провадження в адміністративній справі №160/11437/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №160/12462/21.
23 червня 2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у порядку ст. 237 КАС України, у зв'язку із набранням законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/12462/21.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року, клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі №160/11437/21 було задоволено та поновлено провадження у справі №160/11437/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був зареєстрован як фізична особа - підприємець 23.04.2018 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер 22240000000124150 та з 23.04.2018 взято на облік як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Лівобережне управління, Лівобережна ДПІ (Індустріальний р-н м. Дніпра). Основний вид діяльності - 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.
Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку №1804643401072 від 12.09.2018 р. ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% до доходу без реєстрації ПДВ.
13.01.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис №22240060003124150 про припинення ФОП ОСОБА_1 реєстрації в якості фізичної особи -підприємця за власним бажанням.
Контролюючим органом у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , на підставі наказу від 15.12.2020 року № 3289-п та направлення № 865 та №867 від 15.12.2020 року, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, керуючись п.п. 19-1.1.1, п.19-1.1.19 ст.19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), ст. 13, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням змін до п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2018 року по 13.01.2020 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.01.2021 року №15/04-36-01-16/ НОМЕР_2 , яким зафіксовано встановлені під час перевірки допущені позивачем порушення приписів:
- п.п. 298.1.1, п. 298, п. 298.6 ст. 298, п. 299.7, п. 299.8 ст. 299 ПКУ, в частині несвоєчасного подання заяви про застосування спрощеної системи зокрема при зміні місця провадження господарської діяльності та внесення змін до реєстру платників єдиного податку;
- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині не ведення книги обліку доходів та витрат;
- п.п. 49.18.2, п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п.п. 177.5.2 п.177.5 ст. 177, Податкового кодексу України, в частині не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 3 квартал 2018р., за 2018 рік, за 2019 рік, за 1 квартал 2020 року (ліквідаційна) термін подання - 27.02.2020р. (дата припинення 28.01.2020 року);
- п.п. 1.2, п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, п. 163.1 ст.163, п. 164.1 ст. 164, п.177.2, п.177.4 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу, в частині заниження військового збору на суму 79 395,88 грн., в т.ч. за 2018 р. на суму 28 199,13 грн., за 2019 рік на суму 51 196,75грн.
- п.181.1, п.183.1, п. 183.2, п.183.4 ст.183 п. 187.1 ст.187, з урахуванням п.п.54.3.1, п.54.3, ст.54, ст. 183 Податкового Кодексу України не нараховано та не сплачено до бюджету податок на додану вартість всього у розмірі 6 867 279,20 грн., у тому числі по періодам: серпень 2018 року - 305 520,58 грн., вересень 2018 року - 423 438,20 грн., жовтень 2018 року - 455 637,50 грн., листопад 2018 року - 444 196,41 грн., грудень 2018 року - 448 113,94 грн., січень 2019 року - 443 140,81 грн., лютий 2019 року - 451 332,07 грн., березень 2019 року - 492 351,31 грн., квітень 2019 року - 468 325,29 грн., травень 2019 року - 406 667,09 грн., червень 2019 року - 374 144,89 грн., липень 2019 року - 498 846,95 грн., серпень 2019 року - 545 659,95 грн., вересень 2019 року - 536 719,05 грн., жовтень 2019 року - 572 759,35 грн., листопад 2019 року - 425,82 грн.;
- п. 4 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме, несвоєчасного подання ліквідаційної звітності по єдиному внеску за 2020 рік (дата припинення 13.01.2020 року, граничний термін подання - 13.02.2020 року, фактично подано - 21.12.2020 року);
- п.п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 3 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині не донарахування єдиного соціального внеску в сумі 223 035,12 грн., у т.ч. по періодам: 2018 рік - 68 801,04 грн., 2019 рік - 154 234,08 грн.;
- п.п. 164.1.3, п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 ПКУ, з урахуванням вимог п. 167.1 ст.167 ПКУ донараховано ПДФО від провадження господарської діяльності на загальну суму 952 750,53 грн., в т.ч по періодам за 2018 рік на суму 338 389,53 грн., за 2019 рік на суму 614 361,00 грн.
Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 у періоді з 23.04.2018 по 31.12.2018 загальний обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності склав 4493242,02 грн. (2011 730,04 грн - комісійна винагорода «плюс» 2481 511,98 грн - сума готівкових коштів отримана платником податків від продажу комісійного товару, яка не була перерахована комітенту та використана на власні потреби та в період з 01.01.2019 по 30.09.2019 загальний обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності склав 7529964 грн (4779726,43 грн - комісійна винагорода «плюс» 3478242,39 грн. - сума готівкових коштів отримана платником податків від продажу комісійного товару, яка не була перерахована комітенту та використана на власні потреби). Перевіркою встановлено, що граничного обсягу доходу, який дає право платникам єдиного податку (у т.ч. ІІІ групи) здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, позивач досяг 30.09.2019, дохід склав 7529964,93 грн. За висновками контролюючого органу сума 3478242,39 грн, отримана ФОП ОСОБА_1 від реалізації товару і станом на 30.09.2019 не перерахована комітенту, є доходом позивача в розумінні п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України. З огляду на встановлені обставини податковим органом зроблено висновок, що позивачем у порушення п. 291.4 ст. 291 ПК України перевищено обсяг доходу 5000000 грн, встановлений для платників єдиного податку 3 групи та згідно з вимогами п. 293.8 ст. 293 ПКУ та з 01.10.2019 позивач повинен був оподатковуватись податками, які передбачені загальною системою оподаткування.
Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки від 12.01.2021 року №15/04-36-01-16/ НОМЕР_2 , звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в порядку ст. 44 та ст. 86 Податкового кодексу України із запереченнями від 05 лютого 2021 року.
За результатом розгляду заперечень, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом «Про розгляд заперечення» від 22.02.2021 року №335/04-36-07-16, прийшов до висновку, що заперечення позивача на акт перевірки від 12.01.2021 року №1504-36-07-16/2851515934 підлягають частковому задоволенню, а саме - висновок акту перевірки (стор. 44-45) - викласти в наступній редакції:
1. п. 291.4 ст.291, п.292.1 ст.292, п.293.3. ст.293, 293.8 ст.293 ПКУ донараховано єдиного податку у розмірі 577 258, 22 грн. та підлягає анулюванню реєстрація платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2019 року;
2. п.п 49.18.2, п.п. 49.18.5 п.49.18. ст..49, п.п.177.5.2, п.п. п. 177.5, п.177.11 ст.177 ПКУ в частині не подання до контролюючого органу податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2019 рік;
3. п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, ст. 177 ПКУ, з урахуванням вимог п.167.1 ст. 167 ПКУ донараховано ПДФО від провадження господарської діяльності за період з 01.10.2019 по 31.12.2019 року на загальну суму 223 223,26 грн.;
4. п. 163.1 ст. 163, ст. 176, з урахуванням п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України донараховано військового збору за період з 01.10.2019 року по 26.12.2019 року на загальну суму 18 601,94 грн.;
5. п. 181.1, п. 183.1, п. 183.4 ст. 183 п.187.1 ст.187, з урахуванням п.п.54.3.1, п.54.3, ст.54, ст. 183, ПКУ донараховано податок на додану вартість всього у сумі - 25 853,68 грн., у тому числі по періодам: жовтень 2019 року - 425 427,86 грн., листопад 2019 року - 425,82 грн.
6. п.п.1 ч. 2 ст. 6, ч. З ст. 7. ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині не донарахування єдиного соціального внеску в сумі 38 558,52 грн., у т.ч. по періодам: 01.10.2019 року по 31.12.2019 року - 38 558,52 грн.
В подальшому, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.03.2021 за №Ф-0018690716 на суму 38558,52 грн. з розрахунком податкового зобов'язання та фінансових санкцій (штрафів) (єдиний соціальний внесок для фізичних осіб - підприємців) та винесено рішення №00187000716 від 01.03.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7711,70 грн. з розрахунком податкових зобов'язань та фінансових санкцій (штрафів).
Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.03.2021 за №Ф-0018690716 та рішення №00187000716 від 01.03.2021 неправомірними та прийнятими з порушенням приписів чинного законодавства України, позивач подав до ДПС України скаргу від 17.03.2021 року, за результатами розгляду якої ДПС України винесло рішення, оформлене листом від 27.05.2021 р. №3750/С/99-00-06-02-01-09.
Так у вищезазначеному рішенні ДПС було зазначено, що на підставі п. 4, п. 5 розділу IV, п. 3 розділу V Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.03.2021 №Ф-0018690716, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.03.2021 № 0018700716 ГУ ДПС у Дніпропетровській області скасувати та вважити відкликаними з дня прийняття даного рішення, а скаргу фізичної особи ОСОБА_1 від 17.03.2021 № б/н в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.03.2021 № Ф-0018690716, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.03.2021 № 0018700716 ГУ ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково. Зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформувати і направити нову вимогу, а також винести і направити нове рішення, з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства.
В подальшому Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.05.2021 за №Ф-0079230716 на суму 38558,52 грн. з розрахунком податкового зобов'язання та фінансових санкцій (штрафів) (єдиний соціальний внесок для фізичних осіб - підприємців) та винесено рішення №0079240716 від 31.05.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7711,70 грн. з розрахунком податкових зобов'язань та фінансових санкцій (штрафів).
Незгода позивача з вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням про застосування штрафних санкцій стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд зважає на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема:
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
Відповідно до підпункту 292.1.1. пункту 292.1 статті 292 ПК України, доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПК України.
Згідно з )п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» від 19.06.2015 року № 579, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 р. за № 800/27245 (далі - Порядок № 579).
Відповідно до п. 6 Порядку № 579, платник податку заносить до книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графах 2 - 6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі; 4) у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати; 5) у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3; 6) у графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 7) у графі 6 відображається загальна сума доходу як сума граф 4 і 5; 8) у графах 7 і 8 відображаються відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15 % відповідно до підпунктів 1 - 5 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ.
Пунктом 292.4. ст. 294 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Отже, у разі отримання доходу в готівковій або безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі фізичною особою-підприємцем - платником єдиного податку запис в Книзі здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, у гривнях. Доходом платника єдиного податку фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст.292 ПКУ.
Судом встановлено, що 01.05.2018 року ТОВ «Єрмак Голд» (комітент) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (комісіонер) уклали договір комісії №01-05/18-41.
Як вбачається з акту перевірки з урахуванням листа про розгляд заперечення від 22.02.2021 року № 335/04-36-07-16, перевіряючими під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем у періоді з 23.04.2018 року по 31.12.2018 року загальний обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності склав 4493242,02 грн. (2011730,04 грн. - комісійна винагорода «плюс» 2481511,98 грн. - сума готівкових коштів отримана платником податків від продажу комісійного товару, яка не була перерахована комітенту та використана на власні потреби) та в період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року загальний обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності склав 7529964 грн. (4 779 726,43 грн. - комісійна винагорода «плюс» 3 478 242,39 грн. - сума готівкових коштів отримана платником податків від продажу комісійного товару, яка не була перерахована комітенту та використана на власні потреби).
Перевіркою встановлено, що граничного обсягу доходу, який дає право платникам єдиного податку (у т.ч. ІІІ групи) здійснювати діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, позивач досяг 30.09.2019 року, дохід склав 7529964,93 грн.
На переконання контролюючого органу, сума 3478242,39 грн, отримана позивачем від реалізації товару і станом на 30.09.2019 року не перерахована комітенту, є доходом позивача в розумінні п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПК України.
З огляду на встановлені обставини, перевіряючими було зроблено висновок, що позивачем в порушення п. 291.4 ст. 291 ПК України перевищено обсяг доходу 5 000 000, 00 грн, встановленого для платників єдиного податку 3 групи та згідно з вимогами п. 293,8 ст. 293 ПКУ, з 01.10.2019 року позивач повинен був оподатковуватись податками, які передбачені загальною системою оподаткування.
Проте суд не може погодиться з такими висновками контролюючого органу, з огляду на таке.
За приписами підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 202 ПК України продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), (…), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно з частиною 3 статті 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Частиною 1 статі 1013 ЦК України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (статті 1018 ЦК України).
За приписами пункту 292.4 статті 292 ПК України у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Тобто, кошти отримані від реалізації товарів, надання послуг за договорами комісії вважаються доходом повіреного (агента) лише в частині суми отриманої винагороди.
В даному випадку згідно пункту 1.1 договору комісії від 01.05.2018 року № 01-05/18-41, комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену винагороду здійснити продаж третім особам товару, що належить комітенту, в кількості, асортименті і за цінами визначеними у накладних на кожну партію товару, що передається на комісію, а комітент бере на себе зобов'язання виплатити комісійну винагороду, визначену умовами цього договору.
Пунктом 1.3 договору № 01-05/18-41 визначено, що товари, передані комісіонеру, є власністю комітента до моменту їх продажу комісіонером третій особі (споживачеві).
Пунктом 2.1 договору № 01-05/18-41 передбачено, що комітент зобов'язується виплати комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 10-22% від суми проданого товару. Розмір винагороди визначається сторонами у звітах комісіонера.
Згідно з пунктом 4.3 договору перерахування грошових коштів отриманих за продаж товару, здійснюється комісіонером на поточний рахунок комітента, вказаному в розділі 11 цього договору.
З огляду на вищевказані положення договору комісії від 01.05.2018 № 01-05/18-38, при укладанні договору комісії на реалізацію товару комісіонер отримує товар від комітента для його подальшої передачі третім особам. Отримавши товар від комітента, комісіонер не набуває статусу власника цього товару, а є лише зобов'язаною особою щодо передачі такого товару третім особам за укладеними з ними правочинами.
Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума комісійної винагороди зазначена в звітах комісіонера про реалізацію товару по виконанню договору комісії №01-05/18-41 за 2018 рік становить 2011730,04 грн. та за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року становить 4779726,46 грн. Отримана комісійна винагорода відображена позивачем в якості оподатковуваного доходу у поданій звітності за 2018 рік та за ІІІ квартал 2019 року, що не заперечується відповідачем.
При цьому, згідно зі звітами комісіонера у період з 23.04.2018 по 13.01.2021 реалізовано товару всього на суму 33911790,05 грн, відповідно до банківських виписок за той же період часу позивачем перераховано комітенту за проданий товар також 33911790,05 грн.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 , станом на 30.11.2019 року заборогованість між сторонами відсутня.
Також судом враховується висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №820/3092/16:
«З аналізу наведених норм вбачається, що операції з отримання позивачем від комітента грошових коштів для передачі цих коштів продавцю в якості оплати за придбаний позивачем за дорученням і за рахунок комітента товар не є операціями з реалізації товару, внаслідок якої позивачем отримується доход.
Отже, обсяг доходу підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комісіонер, що вчиняє за дорученням і за рахунок комітента правочин з придбання товару, складається лише із сум винагороди, яка за період, що перевірявся, не перевищила розмір, визначений пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України».
Також, такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 17.07.2020 за результатом розгляду справи № 826/8493/18
Окрім цього, Верховний Суд в постанові від 31.07.2018 за результатом розгляду справи №810/3897/14 зазначив, що кошти, які надійшли до комісіонера відповідно договору комісії, не є його власністю, оскільки підлягають обов'язковій передачі третій особі, а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) чи доходом суб'єкта підприємницької діяльності, а відтак такі кошти не можуть бути включені до складу виручки від реалізації продукції платником податку - фізичною особою-підприємцем. До складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у даному випадку може бути включена лише сума комісійної винагороди.
Аналогічна позиція Верховного Суду зазначена також в постанові від 16.04.2019 в справі № 1170/2а-3023/12.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 6.2 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб як сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.
Відповідно до пункту 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
Щодо доводів відповідача про невнесення позивачем до банку виручки від реалізації товару згідно з договором комісії від 01.05.2018 р. № 01-05/18-341, то суд вказує на таке.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами, визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 р. № 148.
Так, згідно з підпунктом 4 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, готівкова виручка (готівка) це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Відповідно до пункту 14 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, банкам і фізичним особам-підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
Таким чином, у позивача як фізичної особи-підприємця відсутній обов'язок вносити готівкову виручку від реалізації товару до установи банку, що свідчить про безпідставність доводів відповідача про наявність в ФОП ОСОБА_1 такого обов'язку.
Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача про заниження позивачем єдиного податку за 2018-2019 роки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, суперечать обставинам і матеріалам справи, а також правовому регулюванню спірних правовідносин, у зв'язку з чим є безпідставними і відхиляються судом.
Отже, оскільки у спірних правовідносинах до оподатковуваного доходу позивача за період, що перевірявся, належать лише суми комісійної винагороди, отриманої від ТОВ «Єрмак Голд» на виконання договору комісії від 01.05.2018 року № 01-05/18-41, загальна сума комісійної винагороди зазначена в звітах комісіонера про реалізацію товару по виконанню договору комісії № 01-05/18-41 за 2018 рік становить 2011730,04 грн, а за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 - 4779726,46 грн і відображена позивачем як оподатковуваний дохід у поданій звітності за 2018 рік та за ІІІ квартал 2019 року, що не перевищує граничної суми для платника єдиного внеску третьої групи, то суд приходить до висновку, що прийняті відповідачем вимога про сплату боргу (недоїмки) від 31.05.2021 за №Ф-0079230716 та рішення №0079240716 від 31.05.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправними і підлягають скасуванню.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 908,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.05.2021 за №Ф-0079230716 на суму 38558,52 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0079240716 від 31.05.2021 на суму 7711,70 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на те, що набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 30 червня 2022 року.
Суддя І.В. Тулянцева