25 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3853/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” звернулось з позовом до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA209000/2021/700155/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700156/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700158/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700159/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700161/2 від 17 листопада 2021 року про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем через уповноваженого декларанта з метою декларування товарів: Товар №1 “Сало бокове свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою - 20869,00 кг”, Товар №2 “Сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою - 19956,54 кг”, Товар №3 “Їстівні субстрати свійських свиней морожені - печінка обвалена не подрібнена, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ, вагою - 19000,00 кг”, Товар №4 “Сало м'яке (жир) свинячий морожений, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20369,00 кг”, Товар №5 “М'ясо свійських свиней морожене - корейка без кості, обвалена, не подрібнена, без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20068,80 кг” подано до Львівської митниці митні декларації №UA209160/2021/013922 від 15 листопада 2021 року, №UA209160/2021/013926 від 15 листопада 2021 року, №UA209160/2021/013973 від 16 листопада 2021 року, №UA209160/2021/013989 від 16 листопада 2021 року, №UA209160/2021/014013 від 17 листопада 2021 року та надані до митного оформлення інші документи на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.
Проте, митним органом було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/700155/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700156/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700158/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700159/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700161/2 від 17 листопада 2021 року, оскільки подані документи містять розбіжності та неточності.
Позивач з таким твердженням митного органу не погоджується та зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень. При цьому, вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.
З наведених підстав, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
29.09.2021 між ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” та експортером - компанією “POL-EXPORT” укладено контракт №29882021.
Також, 29.10.2021 між ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” та експортером - компанією “VION Boxtel B.V.” укладено контракт №29102021.
Відповідно до пункту 1 яких, продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору.
За умовами договорів, товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами в даних контрактах і проформах-інвойсах відповідно до правил Інкотермс 2010. У разі, якщо в проформах-інвойсах не узгоджені умови поставки, товар може поставлятись на умовах FCA або EXW, або CRТ, або СІР відповідно правилам Інкотермс 2010.
За замовленням покупця продавець надає покупцю послуги по зберіганню, пошуку і додаткового транспортування товару в обсязі і на умовах, визначених цим контрактом.
Якщо інше не обумовлено в проформі-інвойсі або інвойсі, поставка товару здійснюється з таких місць: із адреси холодильної камери (складу), з адреси виробника товару або з адреси продавця.
Згідно п.2 контрактів ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і погрузки товару на транспортні засоби (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010).
Весь товар вказаний в інвойсі поставляється партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватись в залежності від об'єму і кон'юнктури ринку на даний вид продукції, але не може перевищувати узгоджену вартість в інвойсі.
Ціна за одиницю товару не прив'язана до попередніх узгоджених поставках і варіюється в діапазоні, вказаному в інвойсі. Ціна узгодженої партії товару не може бути змінена в односторонньому порядку.
Ціна на товар встановлюється в доларах США та Євро. Загальну суму контракту складає сума всіх інвойсів, підписаних в період дії даного контракту.
Відповідно до п.6 контрактів, оплата товару здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе передоплату, оплату по факту поставки або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару проводиться банківським переказом в доларах США та євро на реквізити продавця, вказані в контракті.
На виконання умов договору, компанія “Pol-Export” Jaroslaw Roszczenko (Польща) виставила позивачу рахунки-фактури від 12.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0727, згідно з яким вартість товару - сало (хребтове) свиняче морожене, вагою 21200,00 кг по 0,51 Євро/кг становить в загальній сумі 10 643,19 Євро, від 12.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0725, згідно з яким вартість товару - сало (хребтове) свиняче морожене, вагою 21019,54 кг по 0,51 Євро/кг становить в загальній сумі 10177,84 Євро, від 12.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0729, згідно з яким вартість товару - печінка свиняча заморожена, вагою 20986,00 кг по 0,37 Євро/кг становить в загальній сумі 7030,00 Євро, від 12.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0730, згідно з яким вартість товару - корейка свиняча заморожена без кості, вагою 21156,87 кг по 2,11 Євро/кг становить в загальній сумі 42345,17 Євро, а також компанією “VION Boxtel B.V.”, вантажовідправник - “VION FOOD INTERNATIONAL”) виставлено рахунок-фактуру від 11.11.2021 №5421044635, згідно з яким вартість товару - заморожений свинячий жир, вагою 20369,00 кг по 0,50 Євро/кг становить в загальній сумі 101084,50 Євро.
З метою декларування товарів: Товар №1 “Сало бокове свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою - 20869,00 кг”, Товар №2 “Сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою - 19956,54 кг”, Товар №3 “Їстівні субстрати свійських свиней морожені - печінка обвалена не подрібнена, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ, вагою - 19000,00 кг”, Товар №4 “Сало м'яке (жир) свинячий морожений, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20369,00 кг”, Товар №5 “М'ясо свійських свиней морожене - корейка без кості, обвалена, не подрібнена, без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20068,80 кг, позивачем через уповноваженого декларанта подано до Львівської митниці митні декларації №UA209160/2021/013922 від 15 листопада 2021 року, №UA209160/2021/013926 від 15 листопада 2021 року, №UA209160/2021/013973 від 16 листопада 2021 року, №UA209160/2021/013989 від 16 листопада 2021 року, №UA209160/2021/014013 від 17 листопада 2021 року.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з деклараціями декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
Товару №1 (сертифікат якості від 12 листопада 2021 року, пакувальний лист від 12 листопада 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0727 від 12 листопада 2021 року, автотранспортна накладна від 12 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №2469/00216/21/01UA від 12 листопада 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №7821833 від 14 листопада 2021 року, копія митної декларації країни- відправлення №21PL301010E1289496 від 14 листопада 2021 року);
Товару №2 (сертифікат якості від08 листопада 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0725 від 12 листопада 2021 року, автотранспортна накладна від 08 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №29882021 від 29 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів від 15 листопада 2021 року, копія митної декларації країни відправлення № 21PL301010E1289472 від 15 листопада 2021 року);
Товару №3 (сертифікат якості від 12 листопада 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0729 від 12 листопада 2021 року, автотранспортна накладна від 12 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 12 листопада 2021 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №29882021 від 29 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів від 16 листопада 2021 року, копія митної декларації країни відправлення № 21PL301010E1294383 від 21 жовтня 2021 року);
Товару №4 (сертифікат якості від 11 листопада 2021 року, рахунок-фактура №5421044635, автотранспортна накладна від 11 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 12 листопада 2021 року №229768296, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №29102021 від 29 жовтня 2021 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1020-0, довідка про транспортні витрати від 16 листопада 2021 року, договір-заявка №1020-0 від 08 листопада 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами державної влади, іншими органами, копія митної декларації країни відправлення №21NLKVW2VVA4M4WD54 від 12 листопада 2021 року);
Товару №5 (сертифікат якості від 12 листопада 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0730 від 12 листопада 2021 року, автотранспортна накладна від 12 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №229270517 від 12 листопада 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №7833179 від 17 листопада 2021 року, копія митної декларації країни відправлення №21PL301010E1299188 від 16 листопада 2021 року).
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією №UA209160/2021/013922 від 15 листопада 2021 року було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання встановлено наступне:
у графі 1 даної CMR відправником товару зазначено “Pol-Export” Jaroslaw Roszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PW “ARAD”, тобто підприємством яке не є стороною даноїзовнішньоьекономічноїугоди;
розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а у рахунку-фактурі від 12.11.2021р. №PL/050606979/2021-034/0727 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати.
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 15.11.2021 №UA209160/2021/013926 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне:
“Slonina wieprzowa mrozona - Сало хребтове свинне морожене” за ціною 0,51 Євро за кг, на умовах поставки CPT- UA- Луцьк. Виробником товару заявлено ”he Pink Pig, S.A.”, країна виробництва і відправлення - Іспанія;
у графі 3 даної CMR місцем призначення товару зазначено “Київ, Україна”, однак митне оформлення оцінюваного товару заявлено з умовами поставки CPT- UA- Луцьк;
розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а у рахунку-фактурі від 12.11.2021р. №PL/050606979/2021-034/0725 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати;
документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT IE599 містить інформацію ідентичну MRN. Даний документ (MRN) поданий до митного оформлення за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 14.11.2021 №MRN21PL301010E1289742 виданий у Польщі, хоча країною відправлення оцінюваного товару є Іспанія.
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією №UA209160/2021/013973 від 16 листопада 2021 року було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання встановлено наступне:
розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не подано, а у рахунку-фактурі від 12.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0729 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати;
документ поданий за кодом 9610 - копія митноїдеклараціїкраїни відправлення від 16.11.2021р. №MRN21PL301010E1294383 виданий не у країні відправлення Бельгії, а у Польщі. Документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE 599 містить інформацію ідентичну поданій до митного оформлення MRN.
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 16.11.2021 №UA209160/2021/013989, було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне:
до митного оформлення подано товар “Fr pork Soft fat w Rind Pieces - Сало м'яке (жир) свиняче морожене” за ціною 0,50 Євро за кг на умовах поставки FCA- NL- Olst. Виробник - Grolleman Vrieshuis B.V., країна виробництва Нідерланди;
рахунок-фактура пронадання транспортно-експедиційнихпослугвід 16.11.2021р. №1020-О, та договір про перевезення від 08.11.2021 №Договір-заявка №1020-О, містять відомості про суму витрат лише до місця розмитнення, яким зазначено м. Червоноград, що не відповідає інформації у графі №3 CMR від 11.11.2021 №NL1026954, де зазначено м. Луцьк, та викликає сумніви у достовірності заявлених витратна перевезення оцінюваного товару;
у наданій CMR наявні розбіжності у відомостях про відправника товару - графи 1 та 22, та відсутні реквізити інвойсу, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V;
до митного оформлення не надано банківський платіжнийдокумент, що стосується оцінюваного товару, відповідно до вимог п.2 ст.53 МКУ, хоча в рахунку-фактурі (інвойсі) від 11.11.2021 №5421044635 зазначено що термін оплати - 100% передоплата;
у інвойсі також відсутні відомості про контракт купівлі-продажу на умовах якого здійснюєтьсяімпортданого товару;
в копії митної декларації країни відправлення від 12.11.2021р. №MRN21NLKVW2VVA4M4WD54 митна вартість товару не відповідає заявленій до митного оформлення.
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 17.11.2021 №UA209160/2021/014013 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне:
”chab wieprz. bez kosci mrozony - корейка свиняча заморож без кості” за ціною 2,11 Євро за кг, на умовах поставки CPT- UA- Луцьк. Виробником товару заявлено “Vion Boxtel B.V.” країна виробництва Нідерланди;
у CMR від 12.11.2021 номери транспортного засобу не відповідають заявленому у митній декларації. Також у графі №3 CMR - місцем призначення заявлено м. Київ, проте до митного оформлення місцем поставки товару заявлено м. Луцьк;
розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не подано, а у рахунку-фактурі від 12.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0730 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати;
документ поданий за кодом 9610 - копія митноїдекларацїї країни відправлення від 16.11.2021 №MRN21PL301010E1299188 виданий не у країні відправлення Нідерландах, а у Польщі. Документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE599 містить інформацію ідентичну поданій до митного оформлення MRN.
Відповідно до вимог ч.2-3 ст.53 МКУ, декларанту у всіх випадках надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, а саме:
додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено;
банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні дляідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні);
транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг));
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов 'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Незважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.2 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму “Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021, а також МД від 08.11.2021 №UA205140/2021/86524, де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг, від 13.11.2021 №UA205140/2021/90229, де митна вартість такого товару становить 0,60 дол. США за кг, від 24.09.2021 №UA205140/2021/58777, де митна вартість такого товару становить 2,80 дол. США за кг.
Відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/700155/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700156/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700158/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700159/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700161/2 від 17 листопада 2021 року.
Так, згідно з графою 30 рішення про коригування митним органом було визначено митну вартість товару:
товар №1 “Сало бокове свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою - 20869,00 кг” за ціною 18224,90 Євро, замість 10643,19 Євро як зазначалось у митній декларації;
товар №2 “Сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою - 19956,54 кг” за ціною 17428,05 Євро, замість 10177,84 Євро як зазначалось у митній деклараці;
товар №3 “Їстівні субстрати свійських свиней морожені - печінка обвалена не подрібнена, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ, вагою - 19000,00 кг” за ціною 9959,80 Євро, замість 7030,00 Євро, як зазначалось у митній декларації;
товар №4 “Сало м'яке (жир) свинячий морожений, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20369,00 кг” за ціною 17794,36 Євро, замість 10184,50 Євро, як зазначалось у митній декларації;
товар №5 “М'ясо свійських свиней морожене - корейка без кості, обвалена, не подрібнена, без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20068,80 кг” заціною 49431,46 Євро, замість 42345,17 Євро, як зазначалось у митній декларації.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: сало бокове свиняче морожене, сало хребтове свиняче морожене, їстівні субстрати свійських свиней морожені - печінка обвалена не подрібнена, сало м'яке (жир) свинячий морожений, м'ясо свійських свиней морожене - корейка без кості.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з деклараціями декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
Товару №1 (сертифікат якості від 12 листопада 2021 року, пакувальний лист від 12 листопада 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0727 від 12 листопада 2021 року, автотранспортна накладна від 12 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №2469/00216/21/01UA від 12 листопада 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №7821833 від 14 листопада 2021 року, копія митної декларації країни- відправлення №21PL301010E1289496 від 14 листопада 2021 року);
Товару №2 (сертифікат якості від08 листопада 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0725 від 12 листопада 2021 року, автотранспортна накладна від 08 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №29882021 від 29 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів від 15 листопада 2021 року, копія митної декларації країни відправлення № 21PL301010E1289472 від 15 листопада 2021 року);
Товару №3 (сертифікат якості від 12 листопада 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0729 від 12 листопада 2021 року, автотранспортна накладна від 12 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 12 листопада 2021 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №29882021 від 29 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів від 16 листопада 2021 року, копія митної декларації країни відправлення № 21PL301010E1294383 від 21 жовтня 2021 року);
Товару №4 (сертифікат якості від 11 листопада 2021 року, рахунок-фактура №5421044635, автотранспортна накладна від 11 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 12 листопада 2021 року № 229768296, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №29102021 від 29 жовтня 2021 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1020-0, довідка про транспортні витрати від 16 листопада 2021 року, договір-заявка №1020-0 від 08 листопада 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами державної влади, іншими органами, копія митної декларації країни відправлення №21NLKVW2VVA4M4WD54 від 12 листопада 2021 року);
Товару №5 (сертифікат якості від 12 листопада 2021 року, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0730 від 12 листопада 2021 року, автотранспортна накладна від 12 листопада 2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №229270517 від 12 листопада 2021 року, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29 вересня 2021 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №7833179 від 17 листопада 2021 року, копія митної декларації країни відправлення №21PL301010E1299188 від 16 листопада 2021 року).
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідачем не було визнано митну вартість імпортованих позивачем товарів, зокрема, оскільки подані документи містять розбіжності та неточності.
З матеріалів справи вбачається, що при ввезенні Товару №1, Товару №2, Товару №3, Товару №5 на митну територію застосовувались умови поставки Інкотермс - CPT. Згідно з умовами CPT (Carriage Paid To - перевезення оплачено до) продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експорту та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем перевізнику. Саме тому до митного оформлення не передбачається надання будь-яких документів, які б підтверджували вартість транспортування. Це означає, що відповідальність продавця за збереження товару поширюється аж до виконання ним своїх зобов'язань з транспортування вантажу в чітко визначений в договорі місце. Умови доставки чітко відображаються і в оформленій митній декларації, зокрема у графі №20.
ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” може нести відповідальність за ввезений товар виключно після отримання його у місті Луцьку, адже умови поставки CPT покладають усі ризики та відповідальність на продавця (експортера) товару до моменту поставки в місце призначення. З врахуванням умов поставки, та з огляду на те, що вартість доставки вже була включена до вартості товару, то надавати додаткові документи до митного оформлення не було необхідності.
Щодо ввезення на митну територію Товару №4 застосовувались правила FCA (Free Carrier - «Франко перевізник»). Згідно з умовами FCA відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.
Для підтвердження вартості перевезення Товару №4 до митного оформлення надавалися відповідні документи, зокрема, надано було рахунок-фактуру на транспортно-експедиційні послуги №1020-О від 16 листопада 2021 року, довідку про транспортні витрати від 16 листопада 2021 року, договір-заявку на перевезення №1020-О від 08 листопада 2021 року.
Відтак, сумніви митного органу з приводу того, що мало місце застосування інших умов поставки не знаходить свого підтвердження в ході розгляду справи.
З приводу страхових документів, то оскільки страхування не проводилось, надавати будь-які документи не було необхідності.
В укладених між сторонами контрактах у розділі №4 містяться положення згідно з якими вантажовідправником може бути третя сторона.
Зазначений розділ містить також положення про те, що всі обов'язки по завантаженню товару покладаються на продавця, тобто компанія-продавець вправі сама вирішувати яким чином, в який спосіб буде здійснюватися завантаження товару, чи зі складу виробника, чи з власного складу, тощо. З огляду на це, у товаротранспортній накладній можуть відображатися відомості про іноземну компанію-декларанта зі сторони експортера, відомості про такі підприємства відображаються у відповідній графі експортної митної декларації. Зважаючи на те, що безпосереднім замитненням товару та його відправленням займалася уповноважена компанія, то наявність штампу у товаротранспортній накладній не є порушенням норм митного законодавства, наявність штампа цієї компанії не впливає на рівень митної вартості товару, а тому не може бути підставою для митного органу для коригування заявленої декларантом митної вартості товару.
Законодавства Європейського Союзу не передбачає будь-який заборон на вчинення дій, пов'язаних із замитненням товару не в країні - виробника, а у іншій із країн Європейського Союзу. окрім того усі документи, що видані однією із країн-членів визнаються іншою країною-членом та мають однакову юридичну силу.
В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості представник митного органу вказує про необхідність подання прайс-листів як додаткових документів, однак, як встановлено судом до кожної з поставок декларантом подавалися прейскуранти (прайс-листи), про це свідчить також той факт, що у складених Львівською митницею картках відмови серед поданих до митного оформлення документів є також документ, який ідентифіковано представниками митниці як «прейскурант (прайс-лист)», отже надавати додатково таких документів не було необхідності.
Також, Львівська митниця як підставу для коригування митної вартості Товару №1, Товару №2, Товару №3, Товару №4, Товару №5 наводить відомості згідно з інформацією «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясо продукції» по меморандуму від вересня 2021 року, згідно якого встановлено вартість подібного товару за значно вищою вартістю за кг м'ясопродукції.
Однак, такі сумніви відповідача є нічим не обґрунтовані з огляду на те, що при ввезенні в адресу позивача товарів застосовувались інші умови поставки, у правовідносинах брали участь інші компанії, було укладено зовнішньоекономічні контракти на інших умовах, а тому використання такого роду встановлених фіксованих цін за кг продукції, не є обов'язковими для виконання. Також, зі сторони митного органу не зазначено будь-яких тверджень, які б надавали такій інформації обов'язковості для виконання іншими сторонами (компаніями).
При цьому суд звертає увагу на те, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією для митних органів визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою митною вартістю.
Натомість, Львівська митниця взяла за основу відомості про раніше оформлений товар, не надавши належної оцінки поданим позивачем документам.
Також, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості митний орган зазначає, що у поданих до митного оформлення не подавалася проформа- інвойс.
При ввезенні Товару №1, Товару №2, Товару №3, Товару №4, Товару №5 на митну територію України до кожної із поставок подавались рахунки-фактури, де ідентифікуються експортер (Продавець товарів) та отримувач (покупець). Оскільки у зазначених правовідносинах не мала місце передплата за товар, тому не було необхідності в оформленні проформи-інвойса, а відразу виставлялися рахунки-фактури (інвойс) як документи, що містять повну інформацію про товар та всі характеристики зовнішньоекономічних операцій.
Щодо надання висновків про вартісні характеристики товарів, суд зазначає, що вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджується і в рахунках-фактурах, і в платіжних документах, і в експортних деклараціях країни-відправлення, тобто ніяких невідповідностей не вбачається.
Тому, звертатися до експерта-оцінювача не було ніяких підстав, оскільки це право, а не обов'язок декларанта. Крім того, звернення до експерта-оцінювача потягне за собою значні фінансові затрати у позивача.
Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
До кожної партії товарів позивач надавав і сертифікати якості і міжнародні ветеринарні сертифікати, вагові та вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджуються між собою, відомості про відправника та отримувача також кореспондуються між собою, тому не повинні викликати ніяких сумнівів.\
Суд наголошує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що надані ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.
Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.
Також, суд зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Щодо митних декларацій від 08.11.2021 №UA205140/2021/86524, де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг, від 13.11.2021 №UA205140/2021/90229, де митна вартість такого товару становить 0,60 дол. США за кг, від 24.09.2021 №UA205140/2021/58777, де митна вартість такого товару становить 2,80 дол. США за кг та інформації, наданої в рамках Меморандуму “Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.
Суд також звертає увагу на те, що тексти оскаржуваних рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товару не містять відомостей про аналогічність товарів за поданими заявником митними деклараціями товару та інформацією, наданою в рамках Меморандуму “Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021 та про схожість умов поставки товару.
Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на інформацію, надану в рамках Меморандуму “Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021 та номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.
Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/700155/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700156/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700158/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700159/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700161/2 від 17 листопада 2021 року є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 12405,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 16.05.2022 №397.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги від 08.09.2021, рахунку-фактури №1-000000280-К від 13.05.2022, акту здачі-приймання робіт №1-000000280-К від 16.05.2022, квитанції від 16.05.2022 №280К, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 16.05.2022 №16/05/22 позивач сплатив АБ “Крючкова” кошти в загальній сумі 15 000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу складається з: ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів (2 год); пошук інформації щодо контрагента у мережі Інтернет та перевірка правосуб'єктності учасників зовнішньоекономічної операції (1 год); подання письмових пояснень на вимогу митного органу щодо кожної поставки (1 год.); юридичний прогноз справи, детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи (1 год); вивчення судової практики з відповідних правовідносин, складання та подання позовної заяви (2 год); складання стратегії представництва товариства у суді щодо даної справи та вивчення судової практики з відповідних правовідносин (3 год). Орієнтовна сума витрат на правову допомогу становить 15 000,00 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому, суд зазначає, що ознайомлення з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів, з товаросупровідними документами, пошук інформації, аналіз та вивчення фактичних обставин справи, судової практики включається до витрат пов'язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.
На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 12405,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/700155/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700156/2 від 15 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700158/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700159/2 від 16 листопада 2021 року, №UA209000/2021/700161/2 від 17 листопада 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” судовий збір у розмірі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п'ять) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС”, код ЄДРПОУ 44359373, адреса: 43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 1.
Відповідач: Львівська митниця, код ЄДРПОУ 43971343, адреса: 79000; м. Львів, вул. Костюшка, 1.
Суддя Ю.Ю. Сорока