вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"19" липня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/115/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні в режимі відеоконференції матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача 1: Селянського (Фермерського) господарства "Нектар" (35513, Рівненська область, Радивилівський район, с. Пляшівка, код ЄДРПОУ 30491547)
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" (35513, Рівненська область, Радивилівський район, с. Пляшівка, вул. Берестецька, буд. 25, код ЄДРПОУ 36671098)
про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та визначення частки в статутному капіталі
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: адвокат Соколов А.О.
від відповідача 1: адвокат Дяденчук А.І.
від відповідача 2 : не з'явився.
ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в Господарський суд Рівненської області з позовом до Селянського (Фермерського) господарства "Нектар" (далі по тексту Відповідач 1, СФГ "Нектар") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" (далі по тексту Відповідач 2, ТОВ "СФГ "Джерела"), в якому просить розірвати Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" від 10.04.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 " та визначити розмір часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" наступним чином:
- Селянське (Фермерське) господарство "Нектар" (код ЄДРПОУ 30491547, юридична адреса: 35513, Рівненська обл., Радивилівський р-н, село Пляшівка) - 26% у грошовому виразі 158 600,00 грн;
- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) - 49% у грошовому виразі 298 900,00 грн.;
- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .) - 25% у грошовому виразі 152 500,00 грн.. Позовні вимоги обгрунтовує наступним.
10.04.2019 ОСОБА_1 уклала з СФГ «НЕКТАР» в особі Голови ОСОБА_4 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» за умовами якого передала СФГ «НЕКТАР» 25% частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА». Згідно із п. 2.1. Оскаржуваного договору, ціна частки, що складає 25% статутного капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» - 152500,00 грн.. Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» від 10.04.2019, ОСОБА_1 передала СФГ «НЕКТАР» в особі Голови ОСОБА_4 належну їй 25% частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА». Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» від 10.04.2019 був посвідчений приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчуком В. І. та зареєстрований у реєстрі за №809-810. Позивач стверджує, що в порушення умов Оскаржуваного договору, ОСОБА_1 не отримувала від СФГ «НЕКТАР» грошові кошти у розмірі 152 500,00 грн., а ні до підписання договору, а ні в період після підписання договору та до дати звернення до суду.
За даних обставини позивач вважає, що укладений оскаржуваний договір підлягає розірванню у зв'язку із порушенням Відповідачем його істотних умов - не оплату товару, оскільки при укладанні оскаржуваного договору, Позивач очікував отримання оплати від продажу корпоративних прав ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА».
Також позивач зазначає, що внаслідок розірвання Оскаржуваного договору, частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» має становити 25%, а частка СФГ «НЕКТАР» у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» 26% (51%-25%).
Позивач також вказує, що з огляду на чинне законодавство та останні тенденції в правозастосовній практиці Верховного Суду, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є визначення розміру часток учасників у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА», а саме: СФГ «НЕКТАР» - 26% (51% - 25%) у грошовому виразі 158 600,00 грн;
ОСОБА_3 - 49% у грошовому виразі 298 900,00 грн.; ОСОБА_1 - 25% у грошовому виразі 152 500,00 грн..
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 12 квітня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
04 липня 2022 року через Відділ канцелярії та документального забезпечення від представника СФГ "Нектар" надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд визнати причини неподання відзиву на позовну заяву у строки встановлені судом поважними та врахувати його заперечення при ухваленні рішення у справі. Неподання відзиву на позовну заяву у строки встановлені судом представник обгрунтовує наступним.
Статтею 178 ГПК України визначено, що відповідач має право надіслати суду відзив на позов з усіма письмовими та електронними доказами, які підтверджуватимуть його заперечення проти позову. Право на подання відзиву на позовну заяву є правом відповідача, яке гарантує реалізацію одного з основних принципів господарського судочинства- змагальності сторін. Стаття 59 Конституції України та 16 ГПК України визначають, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Тому, використовуючи вказане право гарантоване Конституцією України та положеннями процесуального кодексу, відповідачем 24.05.2022 року було укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого зобов'язання із забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів СФГ «Нектар» взяли на себе адвокати адвокатського об'єднання «Скорпіон».
Водночас, судом було закрито підготовче провадження у справі ще 12.04.2022, тому адвокати не мали змогу подати відзив на позовну заяву у строки встановлені судом. Просить суд також врахувати, що подати відзив на позовну заяву у строки встановлені судом відповідач не мав змоги з об'єктивних та незалежних від нього обставин, зокрема через війну яка продовжується на території України до цього часу. Загальновідомою є обставина, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України підписаний Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який підтримано Верховною Радою. Згідного Указу в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб воєнний стан. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Верховний Суд на своєму офіційному сайті зазначив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Причини неподання відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки визнані судом поважними та прийнято відзив представника СФГ "Нектар" до розгляду у справі.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Нектар», Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянсько-фермерське господарство «Джерела» про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та визначення частки в статутному капіталі просить відмовити повністю. Крім того представник відповідача1 у відзиві просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Нектар» витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 25 000 грн. 00 коп..
У поданому відзиві представник СФГ "Нектар" проти позову заперечив з огляду на наступне.
Пункт 2.2. укладеного договору вказує, що оплата вартості частки, вказаної у п. 2.1. цього договору, здійснюється покупцем до підписання цього договору. На попередню оплату вартості частки Покупцем Продавцю вказує також п. 3.2.1. укладеного договору, за умовами якого, покупець оплатив продавцю вартість частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела», згідно з п. 2.1. та п. 2.2. даного договору та приймає вказану частку у власність. Окрім цього, зазначає, що сторони засвідчили факт повного виконання зобов'язань з передачі частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела» та її оплати актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела» від 10.04.2019, за умовами якого сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв'язку з передачею зазначеної у акті частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела». З огляду на викладене, претензії позивача по несплаті відповідачем СФГ «Нектар» частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела» для ОСОБА_1 згідно договору від 10.04.2019р. вважає надуманими та безпідставними, оскільки такі зобов'язання відповідачем були виконані ще до укладення цього договору.
13 липня 2022 року представник позивача надав суду відповідь на відзив у якій зазначає наступне.
Пунктом 6 розд. II «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148 встановлено, що суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) грн. включно. Згідно із п. 2.1, Оскаржуваного договору, ціна частки, що складає 25% статутного капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» 152 500,00 грн., що перевищує граничну суму розрахунків готівкою для юридичних осіб з фізичними особами (50000 грн), що вказано в п. 6 розд. II «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148. Вважає, що єдиним належним доказом проведення розрахунку СФГ «НЕКТАР»
за придбане майно за Оскаржуваним договором є: у разі проведення безготівкового розрахунку - Платіжне доручення (розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача, згідно п.1.30 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні») СФГ «Нектар»; у разі проведення розрахунку готівкою - видатковий касовий ордер та витяг з книги обліку СФГ «Нектар". Відтак зазначає, що підтвердженням належного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Оскаржуваним договором є вищезазначені розрахункові документи, однак Відповідач не надав відповідний розрахунковий документ, який підтверджує оплату за Оскаржуваним договором. При цьому вказує, що у Позивача наявна виписка руху коштів по її особистому рахунку, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2019 рік, у якій відсутні зарахування грошових коштів у розмірі 152 500,00 грн. від СФГ «Нектар». Відтак вважає, що Відповідач не виконав свої зобов'язання перед Позивачем за Оскаржуваним договором, не сплативши вартість придбаної частки в статутному капіталі ТОВ СФГ «Джерела» і що договір підлягає розірванню.
Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, натомість представник відповідача 1 проти їх задоволення заперечив з мотивів наведених у відзиві на позов.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, натомість подав клопотання про розгляд справи по суті без його участі.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22-25) 31.08.2009 року до вказаного реєстру внесено запис 16011020000000499 про реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянсько-фермерське господарство «ДЖЕРЕЛА" з ідентифікаційним кодом 36671098.
Як вбачається із Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянсько-фермерське господарство «ДЖЕРЕЛА" у редакції станом на 2013 рік (а.с.12-17) учасниками товариства були: СФГ «НЕКТАР» з часткою в статутному капіталі 16,4%, ОСОБА_5 з часткою в статутному капіталі 58,61% та ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 25%.
10.04.2019 було проведено загальні збори учасників ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» на яких вирішувалися наступні питання:
- про обрання голови та секретаря зборів;
- про вихід зі складу учасників Товариства та відчуження частки учасника;
- про відчуження частини частки учасника Товариства;
- про затвердження перерозподілу часток у статутному капіталі Товариства;
- затвердження Статуту в новій редакції.
Відповідно до Протоколу №5 від 10.04.2019 загальних зборів учасників ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» (а.с. 18) було прийнято наступні рішення:
- про обрання головою зборів ОСОБА_4 , а секретарем ОСОБА_3
- про виключення ОСОБА_1 із складу учасників та надання згоди ОСОБА_1 про відчуження належної їй частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» в розмірі 25% в грошовому виразі 152 500,00 грн. на користь СФГ «НЕКТАР» в особі Голови ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі.
- про надання згоди на відчуження частки ОСОБА_3 в статутному капіталі Товариства в розмірі 9,6% в грошовому виразі 58 560,00 грн. на користь СФГ «НЕКТАР» в особі Голови ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі.
- про перерозподіл часток учасників Товариства наступним чином:
СФГ «НЕКТАР» - 51% у грошовому виразі 311 100,00 грн;
ОСОБА_3 - 49% у грошовому виразі 298 900,00 грн.
- про затвердження нової редакції Статуту.
10.04.2019 ОСОБА_1 уклала з СФГ «НЕКТАР» в особі Голови ОСОБА_4 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» за умовами якого передала СФГ «НЕКТАР» 25% частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» (далі по тексту Оскаржуваний договір) (а.с. 19-20).
Згідно із п. 2.1. Оскаржуваного договору, ціна частки, що складає 25% статутного капіталу ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» - 152500,00 грн..
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» від 10.04.2019 (а.с.21) ОСОБА_1 передала СФГ «НЕКТАР» в особі Голови ОСОБА_4 належну їй 25% частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА».
Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «ДЖЕРЕЛА» від 10.04.2019 був посвідчений приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчуком В. І. та зареєстрований у реєстрі за №809-810.
Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовну заяву про розірвання договору купівлі- продажу частки в статутному капіталі та визначення частки в статутному капіталі вказує, що СФГ «Нектар» не оплатило їй грошові кошти за придбану ним частку в статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела» в розмірі 152500 грн., а тому вона позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору купівлі-продажу.
Вказані доводи позивача спростовуємо наступним.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела» від 10.04.2019, продавець, передає покупцю свою частку у розмірі 25% у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела», що еквівалентно 152 500 грн..
За умовами п. 2.1. договору ціна частки, що складає 25% статутного капіталу ТОВ «СФГ «Джерела», становить 152 500 грн..
Відповідно до пункту 2.2. укладеного договору оплата вартості частки, вказаної у п. 2.1. цього договору, здійснюється покупцем до підписання цього договору.
На попередню оплату вартості частки Покупцем Продавцю вказує також п. 3.2.1. укладеного договору, за умовами якого, покупець оплатив продавцю вартість частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела», згідно з п. 2.1. та п. 2.2. даного договору та приймає вказану частку у власність.
Окрім цього, сторони засвідчили факт повного виконання зобов'язань з передачі частки в статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела» та її оплати актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела» від 10.04.2019, за умовами якого сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв'язку з передачею зазначеної у акті частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела».
З огляду на викладене, претензії позивача по несплаті відповідачем СФГ «Нектар» частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ «Джерела» для ОСОБА_1 згідно договору від 10.04.2019 є безпідставними, оскільки такі зобов'язання відповідачем були виконані ще до укладення цього договору.
Пункти 2.2. та 3.2.1. спірного договору в тій його частині, у якій він містить відомості про отримання продавцем грошей до підписання договору, суму цих грошових коштів, є розпискою, яка підтверджує виконання зобов'язань покупцем з оплати вартості частки.
Вирішуючи вказаний спір суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені нею в пунктах 7.24, 7.28, 7.35 та 7.36 постанови від 08.09.2020 у справі № 916/667/18.
Зокрема ВП ВС у вказаній постанові зробила висновки, що положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші (п..
ВП ВС звернула увагу, що включення в договір купівлі-продажу положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою, зокрема при укладенні договорів фізичними особами, і така практика не суперечила закону в правовідносинах, щодо яких виник спір.
Щодо посилання позивачки, як на підставу позову, на частину другу статті 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, суд зазначає наступне.
Розірвання договору належить до загальних способів захисту прав сторін договору. Водночас глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.
Відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов'язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов'язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець своєю чергою також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар. У таких випадках позовна вимога продавця про розірвання договору в судовому порядку задоволенню не підлягає, оскільки розірвання договору пов'язується законом із вчиненням одностороннього правочину, а не із судовим рішенням.
Натомість у цій справі покупець отримав товар (частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю), але, як стверджує позивачка, не здійснив оплати. За таких умов підлягає застосуванню частина третя статті 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.
Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами (зокрема, як у цій справі).
Крім того, такий спосіб захисту, як розірвання договору, може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права.
Отже, у цій справі позивачка, пред'явивши позовну вимогу про розірвання спірного договору, обрала неналежний спосіб захисту її права, а відтак вказана вимога задоволенню не підлягає.
Не підлягає задоволенню і позовна вимога про визначення розміру часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" з огляду на те, що як на підставу такої вимоги позивачка посилається на розірвання Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" від 10.04.2019 року, однак судом відмовлено у задоволенні вимоги про розірвання вказаного договору.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, та те, що Позивачка не довела належними та допустимими доказами наявності підстав для розірвання Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" від 10.04.2019 року та підстав для визначення розміру часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела", суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Відмовити у задоволенні позову.
2. Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26 липня 2022 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.