вул.Симона Петлюри, 16/108, м.Київ, 01032, тел.(044)235-95-51, е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1156/22
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
20.07.2022 через особистий кабінет в системі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) із заявою б/н від 20.07.2022 (вх. №320 від 21.07.2022) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Перевіривши подану заяву, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) з наступних підстав.
1. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Так, заявником надано суду конкретизований список кредиторів, із змісту якого вбачається, що у графі «штраф» міститься посилання на відповідний пункт договорів, яким передбачене таке стягнення, а не суму неустойки (штрафу, пені), що прямо передбачено вищевказаними положеннями Кодексу.
За таких обставин, відповідний список не може братись судом до уваги як належний доказ виконання п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
2. Разом із цим, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна, та копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 116 Кодексу).
Так, у відповідному описі майна заявником зазначено про відсутність в останнього транспортних засобів, на підтвердження чого суду надано відповідь Міністерства внутрішніх справ від 02.06.2022.
Щодо наявності або відсутності іншого рухомого майна, яке дало б змогу погасити заборгованість про яку вказує заявник у своїй заяві, ОСОБА_1 не зазначено.
3. Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.
На виконання зазначених положень заявником надано суду скриншот із Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Іпотечний договір від 11.01.2021, із змісту яких вбачається наявність у Христенка О.М. нерухомого майна, яке є обтяженим.
Водночас, будь-яких доказів на підтвердження наявності (відсутності) у заявника рухомого майна, яке є обтяженим у той чи інший спосіб ОСОБА_1 до своєї заяви не долучено.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави стверджувати, що заявником дотримано положення п. 6 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
4. Пунктом 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (ч. 5 ст. 116 Кодексу).
Водночас, із змісту поданих декларацій за 2019-2021р.р. вбачається, що останні не містять у собі відомостей щодо усіх членів сім'ї заявника (дружина (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), діти, батько, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі), що вказує на те, що заявником не дотримано вимог п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд на виконання положень п.п. 9,10 ч. 119 Кодексу здійснює відповідні запити до державних установ. Задля отримання відповідей на такі запити, суду необхідна інформація щодо реєстраційних номерів облікової картки платника податків та дати їх народження.
5. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу).
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.07.2022 встановлено у розмірі 2 600,00грн.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 39 000,00грн (2 600,00*5*3=37 215).
Водночас, у своїй заяві Христенко О.М. із посиланням на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20 зазначив, що 09.06.2022 уклав договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого із арбітражним керуючим Дейнекою Миколою Івановичем (свідоцтво №231 від 21.02.2013), який у порядку п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, надав свою згоду на участь у справі про неплатоспроможність заявника (вх. №9060/22 від 21.07.2022).
Проаналізувавши вказане, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно із до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Таким чином, грошова винагорода арбітражного керуючого є заробітною платою за виконання ним своїх повноважень.
Разом із цим, суд зазначає, що безоплатна праця забороняється Конституцією України та прирівнюється до рабства, в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та інших міжнародних актів.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу, зокрема, встановлено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 116 Кодексу).
Отже, обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Таким чином, порядок сплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією чітко врегульований ч. 2 ст. 30 Кодексу і не допускає подвійного тлумачення.
Водночас, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення (розстрочка, відстрочка) заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання у повному розмірі винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абз. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу).
Крім того, із змісту наданого договору, а саме, п.п. 3.1, 3.3, вбачається, що оплата послуг керуючого реструктуризацією ставить 37 215грн за весь строк виконання повноважень арбітражного керуючого починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна. ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 20 місяців у сумі 1 860,75грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Проаналізувавши зазначені положення договору, суд дійшов висновку, що заявник та арбітражний керуючий фактично домовились про розстрочення сплати грошової винагороди, що як зазначалось вище, ані Кодексом, ані іншими діючими нормами законодавства не передбачено.
До того ж, за змістом ст.123 Кодексу у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів, а відтак, положення договору про те, що оплата грошової винагороди здійснюється до моменту прийняття комітетом кредиторів певного рішення також не передбачено приписами ч. 8 вказаної статті.
Водночас, із матеріалів заяви вбачається, що заявником частково переховано на депозитний рахунок суду грошову винагороду у загальному розмірі 12 489,75грн, тоді як відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу повинно бути внесено 39 000,00грн.
Зважаючи на те, що заявником не надано суду відповідних доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому Кодексом розмірі, суд дійшов висновку про недотримання ОСОБА_1 положень п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
6. Крім того, п. 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 115 Кодексу боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення.
Проте, заявником не надано суду ані відповідної постанови державного (приватного) виконавця про відсутність у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення, ані доказів, які б вказували на відсутність такої постанови.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником при зверненні до суду не дотримано вимог, встановлених ст. 116 Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 Кодексу господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 Кодексу, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 Кодексу, суд
1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 20.07.2022 (вх. №320 від 21.07.2022) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність залишити без руху.
2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.116 Кодексу, а саме, надати суду:
конкретизований список кредиторів, оформлений у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу;
відомості щодо наявності (відсутності) у заявника рухомого майна, яке може бути спрямоване на погашення відповідної заборгованості, про яку вказує заявник у своїй заяві;
витяг відповідно до Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, який підтверджує наявність або відсутність рухомого майна у заявника, яке є обтяженим у той чи інший спосіб;
інформацію щодо членів сім'ї заявника (дружина (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), діти, батько, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі) із обов'язковим наданням суду відповідних копій паспортів та облікових карток платників податків членів сім'ї заявника, або письмові пояснення щодо неможливості надання такої інформації;
докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 26 210,25грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) - UA578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ);
постанову(и) у виконавчому(их) провадженні(ях) про відсутність у Христенка О.М. майна, на яке може бути звернено стягнення (у разі наявності) або відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження про відсутність такої постанов(и).
3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
4. Звернути увагу заявника на те, що у разі надіслання відповідних документів до суду засобами поштового зв'язку, невідкладно повідомити про це суд на його електронну пошту (inbox@ko.arbitr.gov.ua) із обов'язковим зазначенням штрих-коду поштового відправлення.
5. Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області в мережі Інтернет (https://ko.arbitr.gov.ua).
Відповідно до ч. 2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 26.07.2022 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 26.07.2022.