ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2022Справа № 910/1819/22
За заявою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"
про розподіл судових витрат
у справі № 910/1819/22
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"
про стягнення 7 162,73 грн
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Бенчук О.О.
Представники сторін:
від позивача Качкурова С.В.
від відповідача Джумурат В.М.
До Господарського суду м. Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (далі - відповідач) про стягнення 7 162,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за договором відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 від 11.10.2018 набув права вимоги до відповідача за спожиту останнім теплову енергію, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення 7 162,73 грн, з яких: 5 537,28 грн - основна заборгованість, 1 112,99 грн - інфляційні втрати і 512,46 грн - 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 (суддя Удалова О.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
04.07.2022 від відповідача до Господарського суду м. Києва надійшла заява (здана до відправлення відділенню зв'язку 27.06.2022) про стягнення судових витрат в розмірі 5 000,00 грн, а саме витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 розгляд вищевказаної заяви призначено на 19.07.2022.
19.07.2022 позивачем подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій останній просить заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на нього витрат на правничу допомогу заперечував, представник відповідача подану ним заяву підтримав.
Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи додаткове рішення у справі № 910/1819/22, суд виходив з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, у відзиві на позов відповідачем в попередньому орієнтованому розрахунку суми судових витрат вказувалось про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
У свою чергу, позивач у відповіді на відзив заперечував проти покладення на нього таких витрат, вказавши, що такі витрати є необґрунтованими та завищеними. В додаткових поясненнях позивачем також зазначено, що відзив на позов та заява про застосування строків позовної давності підписані від імені відповідача виконуючим обов'язки директора, а не адвокатом.
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо ухвалення додаткового рішення, відповідачем надано суду договір про надання правничої допомоги № 17 від 27.04.2022, укладений між адвокатом Джумуратом В.М. (адвокат) та відповідачем (клієнт), за умовами якого клієнт в порядку та на умовах договору доручає, а адвокат зобов'язується відповідно до доручення клієнта надавати за плату (або безоплатну) правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених законодавством України та цим договором.
Правова допомога - це представництво інтересів у статусі позивача, відповідача, третьої особи, а також надання інших видів правової допомоги (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору в разі домовленості про сплату адвокатських послуг клієнтом, клієнт сплачує кошти відповідно до виставлених рахунків протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.
Згідно з п. 4.7 договору розрахунки за надані послуги здійснюється за актом наданих послуг.
Вказаний договір вступає в силу і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання.
Також відповідачем подано акт надання послуг № 4 від 24.03.2022 на суму 5 000,00 грн та опис виконаних робіт, підписаний адвокатом, з якого вбачається, що адвокатом прийнято участь в двох судових засіданнях по 2 000,00 грн кожне, а також підготовлено заперечення на відповідь, розмір плати за що становить 1 000,00 грн.
Оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.
Представник відповідача Джумурат В.М. є адвокатом, що підтверджується відомостями, розміщеними в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем у даній справі подано заперечення щодо покладення на позивача витрат в розмірі 5 000,00 грн, оскільки такі витрати не відповідають критеріям співмірності із витраченим часом та їх дійсної необхідності.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Водночас, суд вважає, що заявлені до стягнення з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн є завищеними.
Так, ціна даного позову складала 7 162,73 грн, два судові засіданні, в яких інтереси відповідача представляв адвокат, тривали в загальному вираженні 36 хвилин з урахуванням часу очікування таких засідань, а заперечення відповідача на відповідь на відзив дублюють заперечення, викладені у відзиві на позов.
За вказаних обставин, користуючись критеріями розумності, необхідності понесення таких витрат, співмірності їх вартості з предметом позову, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, обмеживши такий розмір до 2 500,00 грн.
Інша частина витрат на правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/1919/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53, код 40538421) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, код 34966254) витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн (дві тисячі п'ятсот грн 00 коп.).
3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 26.07.2022
Суддя О.Г. Удалова