26.07.2022 справа № 908/998/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали заяви № 646 від 22.07.2022 товариства з обмеженою відповідальністю “АВ МЕТАЛ ГРУП” про забезпечення позову у справі № 908/998/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АВ МЕТАЛ ГРУП” (вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпро, 49000)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Завод покрівельних матеріалів “Укрстройсервіс” (вул. Незалежної України, буд. 39-А, м. Запоріжжя, 69037)
про стягнення 572530,69 грн.
Без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “АВ МЕТАЛ ГРУП” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод покрівельних матеріалів “Укрстройсервіс” 572530,69 грн. основного боргу за договором поставки №392/Z від 29.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/998/22; присвоєно справі номер провадження 18/74/22; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/998/22 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 09.08.2022, відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
До Господарського суду Запорізької області 25.07.2022 надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю ““АВ МЕТАЛ ГРУП” про забезпечення позову у справі №908/998/22, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АБ «Індустріалбанк», МФО 313849, НОМЕР_2 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, а також на всіх інших розрахункових рахунках, які будуть виявлені.
В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив про те, що за останній рік (2021) відповідач неодноразово порушував виконання своїх договірних зобов'язань щодо дотримання строків здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар (поставка від 19.08.2021 на суму 1207803,44 грн. та від 21.10.2021 на суму 942530,69 грн. оплачена частково). Також позивач вказав на наявність у відповідача податкового боргу та відсутність нерухомого майна. Позивач вважає, що враховуючи значну суму заборгованості 572530,69 грн., а також відсутність оплат з лютого 2022 року, його ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів можливий лише шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Застосування зустрічного забезпечення позивач визнав недоцільним посилаючись на значні збитки, які завдані відповідачем, та на понесення втрат по сплаті судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов'язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
В той же час, відповідно до матеріалів заяви про забезпечення позову позивачем жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Посилання у заяві на наявність заборгованості за договором в якості обґрунтування підстави для забезпечення позову є безпідставним. Порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Невиконання відповідачем зобов'язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду суду у даній справі.
Отже, не є підставою для забезпечення позову доводи позивача про ухилення відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором, оскільки на час подання позову ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову. Тому, не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, зокрема в сумі, що заявлена до стягнення.
Також суд вважає необхідним зауважити, що за наявності кризисної ситуації в економіці України на даний час у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України арешт коштів боржника не є доцільним, оскільки може призвести до зупинки господарської діяльності підприємства, що в свою чергу, не направлене на виконання рішення суду.
Суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП” заходу забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання заявника на ефективний захист та поновлення його порушених прав, без надання доказів здійснення ТОВ “Завод покрівельних матеріалів “Укрстройсервіс” будь-яких дій, направлених на невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Зважаючи на викладене суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП” про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.
Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1240,50 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “АВ МЕТАЛ ГРУП” у забезпеченні позову у справі № 908/998/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу підписано 26.07.2022
Суддя В.В. Левкут