Справа № 638/6297/19
Провадження № 1-кп/638/359/22
26 липня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисниці ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12019220480000761 від 26 лютого 2019 року стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених за ч.2 ст. 186 КК України, -
встановив:
Відповідно до розпорядження № 02-06/1058 від 24 листопада 2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24 листопада 2020 року в моє провадження надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених за ч.2 ст. 186 КК України.
Відповідно до ухвали від 10 вересня 2021 року вказані обвинувачені були етаповані з ДУ « Первомайська виправна колонія ( № 117)» та Кременчуцької виховної колонії Полтавської області до ДУ « Харківський слідчий ізолятор», в зв'язку з необхідністю вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу під час розгляду вказаного кримінального провадження. У ДУ « Первомайська виправна колонія ( № 117)» та Кременчуцької виховної колонії Полтавської області вказані обвинувачені перебували, відбуваючи покарання від 24 грудня 2020 року Дергачівського районного суду Харківської області, відповідно до якого ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі, а ОСОБА_5 призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України. Вирок набрав законної сили та перебуває на стадії виконання.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою. Прокурор пояснив, що обвинувачені відбувають покарання, а тому не може бути обрано інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, послався на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неодноразово притяглися до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробили, продовжують вчиняти кримінальні правопорушення, прокурор вважав, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення обвинуваченими вказаного кримінального правопорушення. Ризиками, які суттєво впливають на вид запобіжного заходу - є можливий вплив на потерпілого, вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання та вказав, що ризики прокурором не доведені. Просив обрати більш м'який запобіжний захід. Надав письмові пояснення з приводу клопотань.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив суд відмовити у задоволенні клопотання, вказав, що йому потрібна допомога матері, тому просив обрати інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 , яка представляла інтереси обох обвинувачених вважала клопотання прокурора не доведеним.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.
Беручи до уваги те, що від прокурора надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу обвинуваченим тримання під вартою обвинуваченим, то суд вважає за можливе застосувати їм запобіжний захід у виді утримання під вартою, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що, та на теперішній час продовжують існувати ризики, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопрушення.
Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Відповідно до статті 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
При вирішенні питання про застосуваня тримання під вартою обвинуваченим суд також враховується той факт, що обвинувачені, обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого їм в вину діяння, надає можливість перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть не виконувати покладені на них процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Суд звертає увагу на те, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, чинити перепони встановленню істини під час судового слідства, а також, знаходячись на свободі можуть продовжувати свою злочинну діяльність. Також зазначене свідчить і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Даних про стан здоров'я, які унеможливлюють прибування в умовах ізоляції від суспільства суду не надано.
Суд також враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місті його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у обвинуваченого постійного міста роботи, репутацію обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, наявність чи відсутність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.
Суд також вважає встановленим існування ризиків передбачених п.1. п.5. ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання судом вивчена можливість щодо не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1. п.5. ч.1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачуються, суд не вбачає можливим обрати інші запобіжні заходи обвинуваченим. Окремо суд зазначає, що вирок Дергачівського районного суду Харківської області відносно вказаних обвинувачуваних від 24 грудня 2020 року за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України не відбутий обвинувачуваними по вказаному кримінальному провадженню в повному обсязі.
Застава, як альтернатива запобіжному заходу тримання під вартою, судом не застосовується, з огляду на те, що правопорушення вчинено з насильством.
Відповідно до п. 1ч. 4 ст. 183 КПК України застава не визначається у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрози його застосування. Враховуючи вищевикладене суд вважає за недоцільне визначення застави у вищевказаному кримінальному провадженні.
За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання обвинувачуваних про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Керуючись ст. ст. 323, 369, 372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора- задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді утримання під вартою на 60 днів до 23 вересня 2022 року 24:00 год, відмовивши у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді утримання під вартою на 60 днів до 23 вересня 2022 року 24:00 год, відмовивши у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу- тримання під вартою може бути оскаржена в порядку глави 18 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_7