Справа № 2-2945/11
Провадження № 6/638/5/22
25 липня 2022 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
за участю секретаря Межирицької В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова подання старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС міста Харкова (на теперішній час Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кунєвої М.І. про визначення частки майна боржника, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Харківська міська рада -
22.07.2016 старший державний виконавець звернувся до суду з зазначеним поданням, яке обґрунтовує тим, що в провадженні ВДВС знаходиться виконавче провадження №47230736 з примусового виконання виконавчого листа №2-2945/11 від 02.04.2015, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 551528,77 грн. Квартира АДРЕСА_1 знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Для подальшого виконання рішення суду, з метою звернення стягнення на майно боржника потребується виділення його частки у праві спільної сумісної власності на зазначене майно. У зв'язку з чим державний виконавець просить визначити частку майна боржника ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 , якою він спільно володіє з ОСОБА_1
28.07.2016 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова в задоволенні подання відмовлено.
10.01.2017 ухвалою Апеляційного суду Харківської області ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.07.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
18.10.2018 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова залучено до справи, у якості третьої особи, Харківську міську раду.
15.05.2019 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова провадження у справі за поданням старшого державного виконавця Шевченківського (Дзержинського) відділу державної виконавчої служби міста Харкова М.І. Кунєвої про визначення частки майна боржника ОСОБА_2 - зупинити до розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова цивільної справи №2-2916/11.
09.11.2021 представником Харківської міської ради надано пояснення, з яких зазначено, що внаслідок відсутності спадкоємців за законом (заповітом) після смерті ОСОБА_4 , недоведеності факту її проживання однією сім'єю разом із заявником у ХМР є підстави для звернення до суду із заявою про визнання відумерлою спадщиною мана, яке належало на праві власності спадкодавцю та її передачі у комунальну власність територіальній громаді міста Харкова у порядку ст. 1277 ЦК України.
08.11.2021 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відновлено провадження у справі за поданням старшого державного виконавця.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності. Інші учасник справи про причини неявки суд не сповістили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», наказів Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальниї оргаів Міністерства юстиції України» та від 28.12.2019 № 4363/5 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» ліквідуються територіальні органи Міністерства юстиції та утворені як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції.
Так, на день розгляду справи Дзержинський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області змінив назву на Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2015 визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 ( ЖК «Оазіс-3» ) на ім'я ОСОБА_2 , виданого Дзержинською районною в м. Харкові радою 28.09.2010, зареєстрованого у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 30.09.2010, реєстраційний № 31607418, номер запису 109641 в книзі 1. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 19.01.2011 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Застосовано наслідки недійсності правочину та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 551 528 гр 77 коп.
Зазначене рішення суду набрало законної сили та позивачем ОСОБА_3 пред'явлено до виконання.
14.04.2015 постановою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження №47230736 з виконання виконавчого листа №2-2945/11.
Як зазначає державний виконавець , для подальшого виконання рішення суду, з метою звернення стягнення на майно боржника, виникла необхідність у виділення частки у праві спільної сумісної власності боржника ОСОБА_2 , а саме квартири АДРЕСА_1 .
Окрім того, судом також встановлено, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом №2-2916/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Ст. 443 ЦПК України передбачено, що суд може визначити частку майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
За правилами ч. 1 ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України).
Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності.
При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності (як у справі, що переглядається), свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження. Тому заява про визначення частки майна боржника у спільному майні за наявності спору, подана до суду виконавцем, незалежно від її назви (позовна заява, подання) за своєю суттю є саме позовною заявою. Особа, яка є стверджуваним співвласником майна боржника у такому спорі, є стороною у спорі, якій має бути забезпечена можливість користуватися всіма правами, якими наділений відповідач відповідно до закону. Лише в цьому разі буде забезпечене право такої особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.
Поняття «спір про право», наявність якого є підставою для залишення заяви без розгляду передбачено в окремому провадженні. Натомість розділ VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України не регулює дії суду у випадках, коли виконавець звертається до суду в порядку цього розділу за наявності матеріального спору, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Отже, слід застосувати за аналогією закону частини шостої статті 294 ЦПК України, відповідно до якої - якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Тому якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України суд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
При розгляді подання, судом встановлено, що наявний спір про право, оскільки у поданні порушується питання про визначення частки боржника у майні, а саме квартири АДРЕСА_1 , також зазначена квартира є предметом спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частину квартири , суд приходить до висновку про залишення подання без розгляду. При цьому суд роз'яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах
Судом, при ухвалені зазначеного рішення враховано висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18) та у постанові від 08 червня 2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21).
Керуючись ст. ст. 443 ЦПК України, суд,-
Подання старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС міста Харкова (на теперішній час Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кунєвої М.І. про визначення частки майна боржника, третя особа: Харківська міська рада - залишити без розгляду.
Роз'яснити державному виконавцю, що він має право подати позов на загальних підставах.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Полтавський апеляційний суд (у зв'язку зі зміною розпорядженням голови Верховного Суду від 25.03.2022 N 14/0/9-22 територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану) протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали.
СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД