Справа № 638/2858/22
Провадження № 1-і/638/32/22
21 липня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022221200000507 від 26.03.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, -
15 липня 2022 року до Дзержинського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в Харківській області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження №12022221200000507 від 26.03.2022 відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від 24.05.2022 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 22 липня 2022 року.
Прокурор зазначила, що 22.07.2022 року закінчується строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , а ризики, передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшились, у зв'язку з чим виникає необхідність у його продовженні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення - злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Прокурор зазначає, що у даному випадку існують ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин проти власності, у зв'язку із чим, останній, усвідомлюючи міру покарання, яке йому буде загрожувати у разі визнання його винним, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінального покарання, яке передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років.
Крiм того, Указом Президента України №64/222 вiд 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Українi» у зв'язку з вiйськовою агресiєю Росiйської Федерацiї на територiї України введено воєнний стан. ОСОБА_5 , враховуючи небезпеку перебування у мiстi Харковi може покинути мiсто та виїхати до iншого населеного пункту, у зв'язку з цим, а також усвiдомлюючи тяжкiсть покарання, що загрожує обвинуваченому в даному випадку iснують ризики, передбаченi п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України:
-вчинити iнше кримiнальне правопорушення, оскiльки ОСОБА_5 , наразi вчинив злочин проти власностi, враховуючи його обiзнанiсть щодо наслідків вчинення такого кримінального правопорушення, що свідчить про наявнiсть у пiдозрюваного суспiльно-небезпечної поведiнки та схильностi до вчинення iнших кримiнальних правопорушень. Крiм того, ОСОБА_5 не працевлаштований, сiм'ї, дiтей на утриманнi не має, що свiдчить про вiдсутнiсть у останнього стiйких соцiальних зв 'язкiв. Вчинення злочину в умовах, коли на територiї України дiє воєнний стан свiдчить про суспiльно небезпечну, антисоцiальну поведiнку пiдозрюваного, адже скориставшись скрутним положениям нашої держави, окремих громадян, небезпечною обстановкою у м. Харковi, ОСОБА_5 все одно вчинив тяжкий корисливий злочин, а тому є всi пiдстави вважати про наявнiсть ризику, передбаченого п.п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала.
Обвинувачений проти задоволення клопотання заперечував.
Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання заперечувала, просила застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Також зазначила, що ОСОБА_5 допомагає своїй матері в догляді за братом-інвалідом. На підтвердження своїх тверджень в судовому засіданні надала копію пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_7 та копію довідки Міністерства охорони здоров'я України серії 10ААБ №162696 на ім'я ОСОБА_8 , якою підтверджується інвалідність останнього.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом встановлено, що слідчим відділом Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022221200000507 від 26.03.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 травня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою з кінцевим строком тримання до 22.07.2022.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі перебування підозрюваного на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
При розгляді даного клопотання судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працевлаштований, сiм'ї, дiтей на утриманнi не має
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, вчинив злочин під час дії воєнного стану на території України, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я підозрюваного суду не надано.
Заперечення захисника обвинуваченого щодо застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на те, що ОСОБА_5 допомагає матері по догляду за братом судом до уваги не беруться, оскільки як було з'ясовано в судовому засіданні, брат обвинуваченого проживає разом з матір'ю, яка має можливість самостійно здійснювати догляд.
Виходячи зі встановлених судом обставин, є певні переконання, що ризики продовження злочинної діяльності та переховування від правоохоронних органів є очевидними та такими, що можуть статися із великим ступенем вірогідності.
Таким чином, відносно обвинуваченого продовжують існувати ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд з урахуванням викладеного, приймає рішення про продовження відносно ОСОБА_5 строку тримання під вартою.
Водночас, під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , суд розглянув можливість застосування до обвинуваченого іншого, більш м'якого альтернативного запобіжного заходу.
Однак, в даному випадку, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та переховування від правоохоронних органів є настільки вагомим, що домашній арешт чи особисте зобов'язання не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 180, 182, 331, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в Харківській області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів до 18 вересня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 21.07.2022 року.
Суддя ОСОБА_1