Справа №: 398/2228/22
провадження №: 2/398/1493/22
26 липня 2022 року суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання спільною сумісною власністю та його розподіл,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю та його розподіл.
Перевіривши відповідно до ст. ст. 175-177 ЦПК України відповідність позовної заяви вимогам закону, суд дійшов висновку, що вказаний позов має бути залишено без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач додає ксерокопію квитанції про сплату судового збору, сплачений 09.08.2021 у розмірі 908,00 грн.
До матеріалів справи не додано оригіналу документу про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір»
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата) . Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Так, суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Є недопустимим надання в якості доказу сплати судового збору ксерокопії квитанції, відповідність оригіналу якої міг би завірити суддя, а також неможливо оригінал квитанції повернути платнику збору із залишенням у справі копії квитанції.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 26 своєї постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Із позовних вимог вбачається, що позивачка заявляє вимоги немайнового та майнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 992,40 грн. за позовні вимоги немайнового характеру та 992,40 грн. - за позовні вимоги майнового характеру, і надати до суду докази сплати, або докази звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наявність у позовній заяві ОСОБА_1 зазначених недоліків, суд дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю та його розподіл.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1118.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Молонова