Справа № 405/3590/22
3/405/642/22
25.07.2022 року суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОППФО НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого,
за ч 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
до Ленінського районного суду міста Кіровограда з Кропивницького ВП ГУНПУ в Кіровоградській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 659257 від 16.07.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу вбачається, що 16.07.2022 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, йому роз'яснені права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП. Вину у вчиненні правопорушення визнав, суду пояснив, що посварився з матір'ю, а вона викликала поліцію. Наразі вони помирилися, проживають на одному подвір'ї. Просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія АА № 659257 вфід 16.07.2022 року, в якому зафіксовано, що 16.07.2022 року о 16 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 ,
- письмовою заявою та поясненнями ОСОБА_2 від 16.07.2022 року в яких остання зазначила обставини за яких відносно неї ОСОБА_1 було вчинено домашнє насильство, які відповідають обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення та встановленим судом;
- поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні.
Надаючи оцінку зазначеним письмовим поясненням правопорушника та потерпілої особи судом відзначається, що дані, які у них викладенні узгоджуються з іншими доказам по справі та не суперечать дійсним обставинам справи, встановленим судом.
Зазначені докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
При цьому, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення хоча й за своїм змістом є протиправною, винною дією, але не становить значної суспільної небезпеки, докази на підтвердження загрози спричинення діями останнього шкоди психічному здоров'ю потерпілій матеріали справи не містять, на підставі чого суд приходить до висновку, що дане правопорушення є малозначним.
Відповідно до положень ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Крім того, при вирішенні питання про застосування до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення положень ст. 22 КУпАП крім малозначності вчиненого правопорушення суд також враховує, що ОСОБА_1 раніше - протягом останнього року, відповідно до матеріалів справи, до адміністративної відповідальності не притягувався, та докази про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надавалися.
Згідно зі ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову, зокрема, про закриття справи, яка виноситься, крім іншого, при оголошенні усного зауваження.
За таких обставин, суд вважає за можливе у відповідності з вимогами ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, закривши на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження у даній справі.
Керуючись статтями 22, 283, 284, 287 КУпАП, -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОППФО НОМЕР_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміні постанови.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко