Справа № 202/1397/22
Провадження № 1-кп/202/239/2022
Іменем України
26 липня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12022052420000483 від 02 грудня 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красний Лиман, Донецької області, українець, громадянин України, маючий повну середню освіту, не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, -
Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області - Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
На розгляді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з 04 квітня 2022 року перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 30.07.2022 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування та судового розгляду до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за час перебування під вартою ризики не зменшились, а тому застосування до обвинуваченого жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив замінити запобіжний захід з тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на домашній арешт, посилаючись на безпідставність ризиків, зазначених стороною обвинувачення, на виконання підозрюваним, під час досудового розслідування, своїх процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Суд заслухавши прокурора, сторону захисту, наголошує, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Підставами продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачуються, яке відносяться до категорії тяжкого. Також суд ураховує, що місто Ліман, де мешкає обвинувачений перебуває під тимчасовою окупацією росії, тому обвинувачений ,перебуваючи на волі, може безперешкодно переховуватися від суду, в тому числі і на окупованій території, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Прокурором доведено існування ризиків, зазначених у клопотанні та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.
Відтак, суд приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються - кримінальний проступок та тяжкий злочин, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
З огляду на те, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК, суд, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Так, з урахуванням майнового та сімейного стану обвинуваченого, всіх обставин кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 198 480 грн.
З урахуванням зазначених підстав суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюобвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжити на 60 діб , тобто до 23.09.2022 року, включно.
Визначити обвинуваченому заставу в сумі 198 480 гривень, яку обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести протягом дії ухвали, що є підставою для звільнення обвинуваченого з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення з під варти на обвинуваченого покладаються обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий: ОСОБА_6