Справа № 199/4477/22
(1-кс/199/745/22)
21.07.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12022221110000409, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суд м. Дніпропетровська звернувся прокурор із вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого послався на те, що в провадженні СВ Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12022221110000409 розпочате за ст.186 ч.4 КК України та порушене за повідомленням ОСОБА_4 про те, що 03 липня 2022 року невідомі особи в умовах воєнного стану шляхом застосування насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, перебуваючи по АДРЕСА_1 , відкрито заволоділи його барсеткою, в якій перебували мобільний телефон, гроші, банківські картки та документи, таким чином майнова шкода останньому була завдана в загальному розмірі 4500 гривень. В ході досудового розслідування було проведено огляд, в ході якого ОСОБА_5 було видано низку речей і документів, які в подальшому постановою слідчого було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та вирішено питання щодо їх зберігання. З викладених підстав, посилаючись на те, що зазначене майно має значення речових доказів для розслідуваного кримінального провадження, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, прокурор просив задовольнити його клопотання в повному обсязі та накласти арешт на тимчасово вилучене в ході огляду майно.
Розгляд клопотання здійснено за відсутності прокурора у зв'язку з його неявкою. Власник (володілець) майна, питання про арешт якого ставиться, в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ст.172 ч.1 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали поданого прокурором клопотання, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Як встановлено в судовому засіданні, СВ Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221110000409, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого ст.186 ч.4 КК України.
19 липня 2022 року органом досудового розслідування було проведено огляд місцевості в районі буд. АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_5 було добровільно видано наступні речі та документи: 1) гаманець світло-коричневого кольору з зображенням «Орла» на лицевій стороні та написом «Strong Power»; 2) банківську карту «ПриватБанку» № НОМЕР_1 ; 3) банківська карта «Монобанку» № НОМЕР_2 ; 4) картка «Etiket» НОМЕР_3 ; 5) паспорт на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_4 , виданий 22 липня 2021 року №6317; 6) довідку про реєстрацію місця проживання на ім'я ОСОБА_4 ; 7) повістку про виклик до ЛРТЦКСП на ім'я ОСОБА_6 ; 8) довідка про взяття на облік ВПО № 6339-7000703908; 9) довідку ВПО на ім'я ОСОБА_4 від 28 квітня 2022 року; 10) сім-карту «ВФ Україна» № НОМЕР_5 G LIFE.
20 липня 2022 року вищевказані речі та документи, тимчасово вилучені під час огляду, постановою слідчого СВ Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області визнані та залучені в якості речових доказів по кримінальному провадженні №12022221110000409.
За змістом ст.ст.131, 132, 167, 170 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасове вилучення майна та арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом ст.168 ч.2 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ст.237 ч.5 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.
Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частинами 2, 3 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частинами 10, 11 ст.170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст.173 ч.1 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Аналізуючи наведені прокурором в його клопотанні фактичні обставини, як підстави для задоволення клопотання, в контексті долучених до клопотання матеріалів, як доказів таких фактичних обставин, з урахуванням на вказані вище положення чинного кримінального процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що в ході розгляду такого клопотання знайшли своє підтвердження всі заявлені прокурором і необхідні для розгляду обставини, як то факт вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, та початок кримінального провадження за ознаками цього кримінально караного діяння, правова кваліфікація якого та встановлений кримінальним процесуальним законом обов'язок доказування зумовлюють необхідність доведення події кримінального правопорушення, винуватості особи у його вчиненні тощо. Доказування здійснюється за допомогою відповідних доказів, різновидом яких є речові докази, значення яких, в свою чергу, мають речі та документи, виявлені та вилучені слідчим в ході огляду від 19 липня 2022 року в рамках кримінального провадження №12022221110000409. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що прокурор просить накласти арешт на вказане майно, вилучене в ході огляду, яке має суттєве значення для встановлення та виключне значення для доведення важливих обставин у розслідуваному кримінальному провадженні, а також досягнення його дієвості, оскільки це майно є об'єктом злочинних посягань, можливо зберегло на собі сліди та/або містить інші відомості, що можуть бути використані як докази, отримати які іншим способом неможливо, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження цього майна, враховуючи викладені в ст.173 ч.2 КПК України обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.98, 131, 132, 167, 168, 170, 173, 208, 234, 236, 309, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12022221110000409, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, - задовольнити.
Накласти в рамках кримінального провадження №12022221110000409 арешт на майно, виявлене та вилучене у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході проведення 19 липня 2022 року огляду, а саме на: гаманець світло-коричневого кольору з зображенням «Орла» на лицевій стороні та написом «Strong Power»; банківську карту «ПриватБанку» № НОМЕР_1 ; банківську карту «Монобанку» № НОМЕР_2 ; картку «Etiket» НОМЕР_3 ; паспорт на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_4 , виданий 22 липня 2021 року №6317; довідку про реєстрацію місця проживання на ім'я ОСОБА_4 ; повістку про виклик до ЛРТЦКСП на ім'я ОСОБА_6 ; довідку про взяття на облік ВПО №6339-7000703908; довідку ВПО на ім'я ОСОБА_4 від 28 квітня 2022 року; сім-карту «ВФ Україна» № НОМЕР_5 G LIFE, із позбавленням власника (володільця) вказаного вище майна права відчужувати, будь-яким чином розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного провадження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1