Справа № 526/1527/21 Номер провадження 22-ц/814/1059/22Головуючий у 1-й інстанції Киричок С.А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
18 липня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.
за участю секретаря Ракович Д. Г.
розглянув в м. Полтаві в режимі відеоконференції за допомогою он-лайн сервісу відеозв?язку EasyCon цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Гадяч-житло»
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 січня 2022 року у складі судді Киричок С. А.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Гадяч-житло», третя особа: Гадяцька міська рада Полтавської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.07.2021, просила суд визнати незаконним та скасувати наказ КП «Гадяч-житло» № 58-к від 24.05.2021 «Про скорочення штатних одиниць», в частині прийняття рішення про скорочення з 25.05.2021 посади інженера по житлу КП «Гадяч-житло»; визнати незаконним та скасувати наказ КП «Гадяч-житло» № 64-к від 25.05.2021 «Про звільнення з посади інженера по житлу ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді інженера по житлу КП «Гадяч-житло» з 25 травня 2021 року; стягнути з відповідача середній заробіток за весь період вимушеного прогулу, починаючи з 25.05.2021 до дня винесення рішення; стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 грн; стягнути з відповідача судові витрати.
Позов мотивовано тим, що згідно наказу № 20-к від 27.03.1995 вона була прийнята на роботу у Гадяцьке ВУЖКГ на посаду інженера житлової дільниці.
Наказом № 76-к від 29.09.2006 звільнена з роботи у зв'язку із переведенням в новостворене КП «Гадяч-житло».
Згідно наказу начальника КП «Гадяч-житло» № 4-к від 02.10.2006 ОСОБА_1 прийнято по переводу інженером по житлу у зв'язку з реформуванням ВУЖКГ на підставі рішення ВМР від 04.07.2006.
Наказом № 49-2-к від 01.08.2007 їй присвоєно ІІ категорію інженера по житлу.
25 березня 2021 року в.о. начальника КП «Гадяч-житло» Власенко О. Б. видано наказ № 19-з «Про попередження працівників комунального підприємства «Гадяч-житло» про зміни в організації виробництва і праці та можливе наступне вивільнення».
На виконання вказаного наказу 25.03.2021 інженер по житлу ОСОБА_1 , як і весь трудовий колектив КП «Гадяч-житло», була письмово попереджена про зміни в організації виробництва і праці та можливе вивільнення через можливі зміни в організації виробництва і праці підприємства.
Наказом № 64-к від 25.05.2021 її було звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку із скорочення штату.
Вважає даний наказ незаконним, оскільки серед переліку посад, які були виведені на підставі рішення восьмої сесії восьмого скликання Гадяцької міської ради № 379 від 15.04.2021 «Про внесення змін до структури, загальної чисельності та штатного розпису комунального підприємства «Гадяч-житло» на 2021 рік» штатна одиниця інженера по житлу, на якій вона працювала, виведена не була, а навпаки була залишена, тобто під скорочення не попала.
Також під скорочення не попала її посада і згідно наказу начальника КП «Гадяч-житло» ОСОБА_2 № 48-к від 16.04.2021 «Про внесення змін до структури, загальної чисельності та штатного розпису комунального підприємства «Гадяч-житло» на 2021 рік».
В подальшому її посада була безпідставно, на її думку, скорочена згідно наказу начальника КП «Гадяч-житло» ОСОБА_2 № 58-к від 24.05.2021 «Про скорочення штатних одиниць».
Вважає, що посилання в наказі про її звільнення № 64-к від 25.05.2021 на скорочення посади інженера по житлу відповідно до рішення Гадяцької міської ради № 283 від 18.03.2021 є безпідставним та суперечить змісту такого рішення та, як наслідок, її звільнення в зв'язку зі зміною організації виробництва і праці є незаконним, а наказ винесений з грубим порушенням норм Конституції України та КЗпП України.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ КП «Гадяч-житло» № 58-к від 24.05.2021 «Про скорочення штатних одиниць», в частині прийняття рішення про скорочення посади з 25.05.2021 інженера по житлу КП «Гадяч-житло» - 1 штатна одиниця.
Визнано незаконним та скасовано наказ КП «Гадяч-житло» № 64-к від 25.05.2021 «Про звільнення з посади інженера по житлу ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді інженера по житлу КП «Гадяч-житло» на 1,0 ставки з 25 травня 2021 року.
Стягнуто з КП «Гадяч-житло» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період вимушеного прогулу, починаючи з 25.05.2021 до 18.01.2022, в сумі 60276,54 грн.
Стягнуто з КП «Гадяч-житло» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 грн.
Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з КП «Гадяч-житло» на користь ОСОБА_1 витрати на надання послуг адвокатом в розмірі 8 000 грн та витрати, пов'язані з витребуванням доказів в сумі 71,20 грн.
Стягнуто з КП «Гадяч-житло» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 816 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера по житлу КП «Гадяч-житло» та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
Рішення суду мотивовано тим, що фактично попередження працівників про можливе наступне вивільнення проведено 25.03.2021 без попереднього економічного обґрунтування та визначення посад, які підлягають скороченню, а датоване 06.05.2021 техніко-економічне обґрунтування не містить конкретного переліку посад, які підлягають скороченню. Накази про скорочення посад та звільнення позивача з роботи прийняті до затвердження нового штатного розпису Гадяцькою міською радою. Відповідне рішення міською радою прийняте лише 17 червня 2021 року - після звільнення позивача.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник КП «Гадяч-житло» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне дослідження судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту її прав, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою про скасування наказу про скорочення штату, проте це стосується виключно внутрішньої господарської діяльності відповідача, який самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, а суд не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність і правомірність скорочення чисельності або штату працівників.
Таким чином, розглядаючи даний спір, суд неправильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, що потягло неправильне вирішення справи.
Зазначає, що при прийнятті рішень відповідач керувався статутом КП «Гадяч-житло» і діяв в межах своїх повноважень.
Вказує, що з 05.07.2021 ОСОБА_1 надано статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується листом Полтавського обласного центру зайнятості від 21.01.2022, а тому сума, яка підлягає стягненню з відповідача, має бути зменшена на суму виплати допомоги по безробіттю.
Також вважає, що отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 42 459,46 грн та її звільнення 10.02.2022, після поновлення на роботі, за власним бажанням спростовує факт завдання їй моральної шкоди, яка полягає, на думку позивача, у відсутності коштів на проживання на протязі тривалого часу, порушення звичного укладу життя, душевних та фізичних стражданнях через неможливість проведення активного громадського життя. Доказів на підтвердження понесення втрат немайнового характеру ОСОБА_1 не надано.
Наголошує також на тому, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати коштів в сумі 8 000 грн в якості витрат на правову допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що згідно наказу начальника КП «Гадяч-житло» № 4-к від 02.10.2006 ОСОБА_1 прийнято по переведенню інженером по житлу в зв'язку з реформуванням ВУЖКГ на підставі рішення ВМР від 04.07.2006.
Рішенням сьомої сесії восьмого скликання Гадяцької міської ради Полтавської області № 283 від 18 березня 2021 року затверджено статут Комунального підприємства «Гадяч-житло» у новій редакції та доручено КП «Гадяч-житло» ( ОСОБА_2 ) провести техніко-економічне обґрунтування варіантів раціоналізації чисельності працівників та визначити їх оптимальну чисельність у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (перепрофілюванням підприємства) та вжити заходів щодо попередження працівників комунального підприємства про зміни в організації виробництва і праці та можливе наступне вивільнення (а. с. 49).
25 березня 2021 року ОСОБА_1 була попереджена про зміни в організації виробництва і праці та можливе вивільнення через можливі зміни в організації виробництва і праці підприємства, про що поставила свій підпис та отримала другий примірник попередження (а. с. 12).
Рішенням восьмої сесії восьмого скликання Гадяцької міської ради Полтавської області № 379 від 15.04.2021 «Про внесення змін до структури, загальної чисельності та штатного розпису комунального підприємства «Гадяч-житло» на 2021 рік» внесено зміни до затвердженої рішенням п'ятої сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання 27 січня 2021 року № 204 структури, загальної чисельності та штатного розпису КП «Гадяч-житло» згідно додатку № 1 та № 2 виведено штатні одиниці серед яких посада інженера по житлу не скорочувалась (а. с. 13-15).
Наказом КП «Гадяч-житло» № 58-к від 24.05.2021 скорочено з 25.05.2021 посади, у тому числі інженера по житлу - 1 штатна одиниця (а. с. 16).
Згідно наказу № 64-к від 25.05.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку з скороченням штату (а. с. 17).
Рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Гадяцької міської ради від 17 червня 2021 року № 479 внесено зміни до затвердженої рішенням п'ятої сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання 27 січня 2021 року № 204 структури, загальної чисельності та штатного розпису КП «Гадяч-житло» згідно додатку № 1 та № 2 (а. с. 98-101).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що начальником КП «Гадяч-житло» не дотримано порядку звільнення ОСОБА_1 з роботи, яке проведено до затвердження нового штатного розпису засновником підприємства - Гадяцькою міською радою, всупереч Статуту КП «Гадяч-житло» та процедури вивільнення працівників у зв'язку зі скороченням чисельності або штату відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з рішенням суду першої інстанції та не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.
Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.
При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.
Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.
Статутом Комунального підприємства «Гадяч-житло» (нова редакція), затвердженого рішенням сьомої сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання від 18 березня 2021 р. № 283, у пунктах 1.2., 3.1., 3.3., затвердження структури, загальної чисельності та штатного розпису підприємства віднесено до виключної компетенції засновника, яким є Гадяцька міська територіальна громада в особі Гадяцької міської ради. Начальник підприємства відповідно до своєї компетенції приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників підприємства згідно з чинним законодавством України про працю, відповідно до штатного розпису.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення про скорочення посади інженера по житлу КП «Гадяч-житло» на момент звільнення позивача з роботи засновником підприємства - Гадяцькою міською радою не приймалось, а оскаржувані накази начальника КП «Гадяч-житло» № 58-к від 24.05.2021 та № 64-к від 25.05.2021 в частині скорочення з 25.05.2021 посади інженера по житлу та звільнення у зв'язку з цим ОСОБА_1 з роботи не ґрунтуються на штатному розписі, який діяв на час їх винесення.
Відповідне рішення № 479 «Про внесення змін до структури, загальної чисельності та штатного розпису комунального підприємства «Гадяч-житло» на 2021 рік», згідно якого посада позивача була скорочена, прийнято Гадяцькою міською радою лише 17 червня 2021 року - після звільнення позивача.
Рішення Гадяцької міської ради від 27 січня 2021 року № 204 «Про затвердження структури, загальної чисельності та штатного розпису комунального підприємства «Гадяч-житло» на 2021 рік» та від 15 квітня 2021 року № 379 «Про внесення змін до структури, загальної чисельності та штатного розпису комунального підприємства «Гадяч-житло» на 2021 рік» передбачали посаду інженера по житлу у кількості 1 штатної одиниці у структурі та загальній чисельності працівників КП «Гадяч-житло» на 2021 рік та штатному розписі КП «Гадяч-житло» на 2021 рік, отже, підстав для її скорочення за наказом начальника КП «Гадяч-житло» не було (а. с. 74-77, 90-93).
Наказ начальника КП «Гадяч-житло» № 58-к від 24.05.2021 прийнятий попри рішення власника щодо штатного розпису та чисельності працівників комунального підприємства, з перевищенням наданих Статутом повноважень, а тому обгрунтовано визнаний судом незаконним та скасований.
При цьому суд не вдавався до обговорення доцільності та правомірності скорочення штату та чисельності працівників, як помилково вважає апелянт.
Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, тому суд, встановивши, що рішення про скорочення посади позивача на час її звільнення власником КП «Гадяч-житло» в особі Гадяцької міської ради не приймалось, дійшов обґрунтованого висновку про скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі, що відповідає вимогам статті 235 КЗпП України.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є належним та відповідає характеру порушеного права.
Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.
Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Посилання в апеляційній скарзі на зменшення розміру компенсації за час вимушеного прогулу згідно з абзацем 2 пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» є помилковим, оскільки викладені в ньому роз'яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 КЗпП України, яку виключено на підставі Закону України №3248-15 від 20 грудня 2005 року.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року (у справі № 6-511цс16), підстав для відступлення від якого згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 не встановлено.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для зменшення розміру компенсації заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача на суму виплаченої допомоги по безробіттю, що не передбачено нормами чинного законодавства.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом вказаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Тома проти Люксембургу» (2001), «Надбала проти Польщі» (2000) визнається, що при визнанні звільнення позивача незаконним, суд вважає доведеним, що порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із ступеня та характеру перенесених позивачем моральних страждань, що були викликані порушенням гарантованого конституцією права на працю, характеру та способу заподіяння моральної шкоди, вимог розумності і справедливості, що було враховано судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування позивачеві моральної шкоди у 500 грн.
Заперечення в апеляційній скарзі витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката спростовується умовами договору про надання правової допомоги № 19/2021 від 12.06.2021 з додатками, рахунком-фактурою від 24.06.2021, актом наданих послуг від 24.06.2021 на суму 8 000 грн (а. с. 29-31), з яких вбачається, що такі витрати у відповідному обсязі наданих послуг та їх вартості позивачем були понесені, їх неспівмірність відповідачем не доведена, тому у відповідності до вимог статті 137, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України обгрунтовано покладені судом на відповідача.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, яке відповідає встановленим фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованими й доводами апеляційної скарги не спростовується, тому залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Гадяч-житло» - залишити без задоволення.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Прядкіна