Справа № 948/316/22 Номер провадження 11-сс/814/781/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2022 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Чугуївського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком до 17.08.2022 включно підозрюваному:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Старий Салтів, Вовчанського району, Харківської області, громадянину України, освіта середня, одруженому, маючому на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 та 2012 року народження, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому.
Підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами; особу підозрюваного: раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, та вказав, що ризики , передбачені п.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України , а саме те, що підозрюваний може впливати свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення,слідчий суддя вважає таким, що під час розгляду ні слідчим, ні прокурором не було мотивовано та доведено.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів .
Свої вимоги апелянт мотивує, що слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
Стверджує про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки саме свідок ОСОБА_11 вказав на ОСОБА_7 як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а свідок з підозрюваним давно знайомі і мають товариські відносини.
Зазначає у про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1. ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 не працює, має незадовільни матеріальний стан, зловживає спиртними напоями, раніше проходив курс лікування від алкозалежності.
Повідомляє і про наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , на підтримку апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022221250000122 від 17.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.06.2022, близько 10:30 години, ОСОБА_7 проїжджав на автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO», р.н. НОМЕР_1 , синього кольору, що належить ОСОБА_11 , який і перебував за кермом, поруч з магазином, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В цей момент у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з приміщення вказаного магазину. Далі, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, незважаючи на словесні спроби ОСОБА_11 припинити його протиправну діяльність, через вхідні двері, які на той момент були пошкоджені внаслідок артилерійського обстрілу збройних сил російської федерації, незаконно проник у приміщення зазначеного магазину, власником якого являється потерпіла ОСОБА_12 та здійснив крадіжку після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_7 завдав потерпілій ОСОБА_12 матеріальні збитки згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 180 M від 18.06.2022 на загальну суму 2140,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 о 8:15 год. 17.06.2022 фактично затриманий.
18 червня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
18.06.2022 року заступник начальника СВ ВП №1 Чугуївського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 за погодженням прокурора начальника Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Дане клопотання мотивоване наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК Україна та ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку ініціатора клопотання, інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним вище ризикам.
21 червня 2022 року слідчим суддею Машівського районного суду Полтавської області відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано останньому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Приймаючи таке судове рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування; особу підозрюваного: раніше не судимий, негативних характеристик не має, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання,
Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, виходив з того, що слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених п.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України та те, що інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не може бути застосовано підозрюваному ОСОБА_7 .
З таким висновком погоджується і колегія суддів.
За ст. 177 КПК України підставою, застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вказаних вище обставин.
Прокурор в суді не довів наявність обставин, передбачених п. 3,4,5 ч. 1 ст. 194 КПК України.
У той час як, ч.2 ст.194 КПК України є імперативною нормою і чітко регламентує, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1ст. 194 КПК України. У такому випадку, за ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що підтверджуються вагомими доказами.
Колегія суддів, окрім врахованого слідчим суддею, враховує: відсутність судимостей у ОСОБА_7 ; наявність в підозрюваного міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, влаштувався на роботу.
Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, однак з урахуванням всіх обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує застосування запобіжного заходу в їх сукупності, зокрема й вікових, психологічних особливостей підозрюваного, наявністю в останнього вагомих соціально-стримуючих факторів, на думку колегії суддів, наявність зазначених вище ризиків не спростовує висновків слідчого судді та не свідчить про недостатність застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5. ст.194 КПК України для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Так, метою будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з тим щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.2 КПК України, а тому сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді місцевого суду.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки даний запобіжний захід відповідатиме меті застосування запобіжного заходу та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу начальника Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 -залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4