Справа № 554/8829/19 Номер провадження 11-кп/814/523/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
19 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9
і його захисника адвоката ОСОБА_10 ,
та представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Полтава кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170040004739 від 25.10.2018 року за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 та ПАТ "НАСК "Оранта" на вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 01 лютого 2022 року,-
Цим вироком,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, розлученого, працюючого інженером з організації експлуатації та ремонту приватної агрофірми «Подоляка», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_9 рахувати з 01 лютого 2022 року.
До набрання вироком законної сили, обрано стосовно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно.
Цивільний позов прокурора до ОСОБА_9 про відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого - задоволено повністю.
Стягнуто зі ОСОБА_9 на користь держави в особі Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Полтавської міської ради (одержувач - УК у м.Полтаві/ м.Полтава/24060300, номер рахунку (ІВАN):UA 528999980314040544000016712, код платежу: 24060300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37959255, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) в рахунок відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого в розмірі 18133 (вісімнадцять тисяч сто тридцять три) грн 71 коп.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 , ПАФ «Подоляка», ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково.
Стягнуто в солідарному порядку з ПАФ «Подоляка», ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн 55 коп.
Стягнуто з ПАФ «Подоляка» на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 100000 (сто тисяч) грн.
У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 , ПАФ «Подоляка», ПАТ «НАСК «Оранта» в частині відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок отримання нею тілесних ушкоджень в автопригоді, яка мала місце 24.10.2017 року - залишено без розгляду.
Стягнуто зі ОСОБА_9 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 8580 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят) грн.
Вирішено питання речових доказів.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
За вироком суду, 24 жовтня 2017 року, близько 13 год 00 хв, ОСОБА_9 , розпочав рух транспортним засобом марки Mercedes Benz Vito, д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з будинкового проїзду будинку АДРЕСА_2 в напрямку проїзної частини цієї ж вулиці та при виконанні маневру повороту ліворуч в напрямку вул.Остапа Вишні, порушив п.п. 10.1, розділу 34 п.34.1 ПДР, а саме перетнув лінію 1.3, якою є подвійна суцільна смуга дорожньої розмітки, передбаченої розділом 34 п.34.1 Правил дорожнього руху України, чим допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_12 та ОСОБА_7 .
У результаті дорожньо - транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкоджень по критерію загрози для життя та стали причиною смерті потерпілого ОСОБА_12 .
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали. Не погоджуючись з рішенням суду, потерпіла ОСОБА_7 , Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» та захисник в інтересах обвинуваченого подали апеляційні скарги.
В якій «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» просить змінити вирок в частині вирішення цивільного позову, відмовити ОСОБА_7 у задоволенні вимог, заявлених за позовом до ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
Захисник в інтересах обвинуваченого просить змінити вирок та застосувати ст.75 КК України до обвинуваченого, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки, та не застосовувати додаткового покарання.
В апеляційній скарзі потерпілої ОСОБА_7 ставиться питання про зміну вироку суду та задоволеня її позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 3 000 000 гривень.
В обгрунтування зазначає, що вона перенесла сильні емоційни зміни, стресси в житті із-за втрати свого чоловіка. Вказує на те, що наслідки події, що сталися потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, обумовлення необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, які і до тепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.
В апеляційній скарзі ПАТ НАСК "Оранта" просить змінити вирок в частині вирішення цивільного позову, відмовити ОСОБА_7 у задоволенні вимог, заявлених до ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
Позиції учасників апеляційного провадження.
Обвинувачений та його захисник підтримали свою апеляційну скаргу в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 вівд відбування призначеного покарання та звільнити ОСОБА_9 з-під варти. Апеляційну скаргу потерпілої просили не задовольняти, так як в діях загиблого та потерпілої також вбачаються ознаки порушення Правил дорожнього руху.
При цьому апелянт вказує, що судом допущені порушення норм кримінального процесуального закону, асаме при постановленні вироку не враховані всі обставини справи, а наявним матеріалам дана неправильна оцінка, що вплинуло на неправильність призначення покарання та стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Представник потерпілої підтримав вимоги апеляційної скарги потерпілої та просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі в частині стягнення грошових коштів за спричинену моральну шкоду.
Представник ПАТ "НАСК "Оранта" будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду провадження, в судове засідання не з'явився. Колегія суддів прийняла рішеня про розгляд апеляційних с карг без участі представника ПАТ "НАСК Оранта"
Прокурор вважає вирок суду законним та обгрунтованим.
Представник цивільного відповідача ПАФ " Подоляка" апеляційну скаргу потерпілої просив залишити без задоволення.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи з прохальної частини апеляційної скарги захисника обвинуваченого та їх позиції в судовому засіданні висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочинута кваліфікація його дій за ч.2 ст. 286 КК України не оспорюється, а тому апеляційної інстанціїєю не перевіряються.
Доводи сторони захисту про допущені судом першої інстанції порушення кримінального процесуального закону, а саме у вироку судом неправильно викладені обставини ДТП зі слів обвинуваченого є неспроможними, так як суд викладає обставини скоєння злочину не зі слів обвинуваченого, а відповідно обставинам встановленими під час розгляду провадження в судовому засіданні.
Щодо доводів апелянта стосовно неправильної оцінки судом протоколу огляду місця ДТП колегія суддів приходить до висновку, що зазначені доводи є надуманними, так як суд дослідив наявний в матеріалах справи протокол огляду місця ДТП та дав йому, як доказу, належну оцінку.
Також колегія суддів вважає надуманними доводи апелянта про помилки суду при оцінці висновків судових експертиз, так як суд в судовому засіданні дослідлив висновки всіх автотехнічних експертиз та обгрунтовано взяв за основу висновок судової автотехнічної експертизи проведеної Харківським НДІ судових експертиз, який узгоджується з іншими доказами по справі.
Стосовно доводів апелянта про недопустимість як доказу дослідженого в судовому засіданні протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, так як потерпіла ОСОБА_7 із-за її стану здоровя була допитана на стадії досудового розслідування слідчим суддею і саме цей потокол був предметлом дослідження в судовому засіданні, що не суперечить вимогам ст. 225 КПК України.
Доводи апелянта про порушення судом принципу змагальності під час судового розгляду є безпідставними, так як прийняття рішення щодо відмови у призначенні експертизи без виходу в нарадчу кімнату ніяким чином не порушило принцин змагальності сторін, так як сторони мали і використали своє право на свободу висловлювання своєї позиції по даному клопотанню сторони захисту.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту про деякі порушення судом кримінального процесуального закону не заслуговують на увагу, так як не могли і не вплинули на прийняття законного та обгрунтованого рішення суду.
Доводи сторони захисту про неприйняття судом всіх обставин справи при призначенні обвинуваченому покарання є також безпідставними.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання відлповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні обсиваченому покарання суд взяв до уваги ступінь тяжкостів вчиненого ОСОБА_9 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий необережний злочин, від якого настала смерть людини, врахував дані про особу обвинуваченого, який райніше не судимий, позитивно характеризується , а також наявність пом'якшуючих обставин, а саме часткове добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди та наявність на утриманні малолітньої диттини, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Крім того суд при призначенні покарання врахував думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні.
Враховуючи викладені судом обставини та призначення судом обвинувапченому покарання наближеного до мінімального, колегія суддів вважає, що судом обвинуваченому призначено необхідне й достатнє покарання, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги про звільнення обвинуваченого від відбування покарання не вбачається.
Як вбачається з матеріалів провадження ПАТ "НАСК "ОРАНТА", як страховик, виконала свої договірні зобов'язання та виплатила потерпілій страхове відшкодування в сумі 117 тис.200 гривень, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне виключити вказівку суду про стягнення з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" солідарно грошових коштів.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги представника потерпілої щодо неправильного, на думку апелянта, вирішення судом цивільного позову в частині відшкодування млоральтної шкоди, колегія суддів вважає їх такими, що заслуговують на увагу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК України, пред'явила цивільний позов.
Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.
Цивільні правовідносини, що виникають з приводу відшкодування шкоди, заподіяної злочином, врегульовані положеннями ст. 1177 ЦК України, згідно якій шкода, завдана особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
На думку колегії суддів, при вирішення питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_7 суд першої інстанції не належним чином врахував обставини, що мають значення, та визначив розмір цього відшкодування, який не є справедливим та не відповідає дійсному обсягу заподіяних останній фізичних і моральних страждань, переживань та життєвих незручностей.
Тому апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій, визначений судом першої інстанції, не відповідає вимогам розумності і справедливості.
Так, відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пункт 9 зазначеної Пленуму Верховного Суду України передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди тісно пов'язаний з обставинами справи, з самою особою, оскільки різні протиправні дії призводять до неоднакових наслідків емоційно - психологічного характеру для різних потерпілих залежно від їхніх фізичних та психологічних особливостей тощо.
Обставинами, які підтверджують негативний емоційний стан потерпілого, можуть бути: неможливість продовжувати активне суспільне життя, втрата певних навичок та здібностей, вимушена зміна чи обмеження у виборі професії, втрата роботи, погіршення відносин з оточуючими людьми тощо.
Під час апеляційного розгляду, з пояснень представника потерпілої об'єктивно встановлено, що окрім фізичної та матеріальної шкоди, потерпілій ОСОБА_7 завдані немайнові втрати, спричинені моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у її житті: негативні переживання та спогади, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей, відірваність від активного соціального життя.
Відповідно вимог п.3 ч.1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги тривалості глибини моральних страждань та потреби постійного відвідування лікаря з приводу відновлення стану свого здоров'я, а також негативне ставлення цивільного відповідача до горя людини похилого віку, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу потерпілої задовольнити частково та стягнути з цивільного відповідача в особі ПАФ " Подоляка" 1 000 000 гривень.
Розглядаючи питання щодо відшкодування витрат за надання правової допомоги адвокатаком за участь в суді апеляційної інстанції в сумі 50 000 гривень колегія приходить до наступного висновку.
Однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Як вбачається із матеріалів провадження, суду було надано докази у вигляді квитанції про отримання представником потерпілої ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 за участь в апеляційній інстанції грошових коштів за надану правову допомогу в розмірі 50 000 грн.
На переконання колегії суддів розмір суми отриманої адвокатом від потерпілої є неспівмірним із затратами часу адвоката на правову допомогу.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В суді першої інстанції адвокат ОСОБА_8 приймав безпосередньо участь у 13 судових засіданнях/ ухвала Октябрського районного суду м. Полтава від 18.02.2022 року/ і судом було стягнуто на користь ОСОБА_7 30 тисяч гривень витрат за надання допомоги адвокатом.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим та розумний.
Витрати адвоката після винесення судом вироку складаються з написання одного процесуального документу, а саме апеляційної скарги на 3 аркушах, та участі у двох засіданнях апеляційного суду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_8 за участь в апеляційній інстанції в розмірі 50 000 гривень є неспівмірними із затратами часу адвоката на правову допомогу.
Враховуючи ступінь обгрунтованості та розумності розміру витрат колегія суддів вважає за необхідне задовольнити ці вимоги частково та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої витрати в сумі 4 тисячі гривень.
Керуючись ст.ст.376,405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_14 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ПАТ " НАСК Оранта" задовольнити частково.
Вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 01 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_9 в частині цивільних позовів потерпілої ОСОБА_7 до ПАТ "НАСК Оранта" про відшкодування завданої матерільної шкоди та до ПАФ " Подоляка" про відшкодування моральної шкоди - змінити.
Виключити з вироку суду вказівку про стягнення в солідарному порядку з ПАТ "НАСК Оранта" на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування майової шкоди грошові кошти в розмірі 2 247 грвн. 55 коп.
Збільшити розмір суми відшкодування моральної шкоди та стягнути з ПАФ " Подоляка" на користь потерпілої ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 1 000 000 млн. / один мільйон/ гривень.
Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 / чотири тисячі/ гривень.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з моменту її оголошення, а засудженому в той же строк з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ОСОБА_2 . ОСОБА_15 .