печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44890/20-ц
05 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Бусик О. Л.
при секретарі судових засідань Трубінській І.С.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 є власником сусідньої з боку квартири №211 за цією ж адресою.
17 липня 2020 року позивач виявила затоплення, а саме волога містилась на стіні, що межує із сусідньою квартирою.
Цього ж дня позивач звернулась до ТОВ «Компанія «ЛКС-Спецмонтаж» з метою виявлення причин залиття. Однак, спеціалісти не виявили причин залиття у квартирі позивача і порадили звернутись до обслуговуючої організації та перевірити комунікації сусідньої квартири.
21 липня 2020 року співробітниками обслуговуючої організації - товариства з обмеженою організацією «Перший український експертний центр» (далі - ТОВ «Перший український експертний центр») здійснили огляд місця залиття у квартирах 212 та 211 , за наслідками якого склали акт обстеження від 21 липня 2020 року, в якому причиною залиття було зазначено пошкодження труби подачі холодної води, яке сталося внаслідок виконання будівельних робіт в квартирі №211 , що належить відповідачу.
Згідно з висновком про розмір майнового збитку від 08 вересня 2020 року, складеним суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 вартість майнового збитку, завданого залиттям квартири позивача становить 17 107 грн. За проведення оцінки позивач сплатила 4 000 грн.
Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка полягала у тому, що позивач нещодавно зробила ремонт у квартирі, і залиття її квартири викликало негативні емоції з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ними, порушення звичайного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, можливими хворобами, пов'язаними з розповсюдженнями грибку, необхідністю довгого очікування висихання всієї вологи, для здійснення нового ремонту в квартирі.
Таким чином, з вини відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у 17 000 грн.
На підставі наведеного, позивач просила стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 17 107 грн, вартість послуг суб'єкта оціночної діяльності в сумі 4 000 грн, поштові послуги в сумі 49, 50 грн, вартість послуг з надання професійної правничої допомоги в сумі 7 000 грн, всього - 28156,50 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 17 000 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн. Слухати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою судді ОСОБА_10 від 22 січня 2021 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження.
10 березня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що акт обстеження квартири від 21 липня 2020 року не відповідає за формою та змістом вимогам Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року (далі - Правила), оскільки в акті не наведені докази вини відповідача у залитті квартири, він не підписаний відповідачем, в акті не зазначено прізвищ власників квартир та зазначена в акті інформація не відповідає дійсності. Так з 17 липня 2020 року до 21 липня 2020 року відповідач будівельні роботи в своїй квартирі не проводила. Крім того, відомості, викладені в акті не доводять, що залиття квартири сталося саме 17 липня 2020 року, інші матеріали справи таких даних також не містять.
Також до позовної заяви додано технічний звіт від 17 липня 2020 року, в якому вказано про те, що спеціалістами товариства встановлена підвищена вологість на стіні, що прилягає до загального коридору та сусідньої квартири № 211 . При цьому, спеціалістами рекомендовано провести перевірку загального стояка трубопроводів та трубопроводів в квартирі №211 . Однак ніякого затікання води з квартирі №211 не виявлено.
До відзиву відповідач надала технічні звіти від 28 травня 2020 року №27/05-20 та від 07 серпня 2020 року №07/08-20 про проведення експертного дослідження інженерних мереж щодо встановлення факту протікання труб водопостачання. Згідно з цими звітами спеціалістами з діагностики трубопроводів та інженерних мереж «Компанія ЛКС-Спецмонтаж» виявлено підвищена вологість на стіні, що прилягає до загального коридору та рекомендовано провести перевірку загального стояка трубопроводів та вказано на можливе разове заливання води з верхнього поверху.
Таким чином, мала місце підвищена вологість із загального стояка трубопроводів, що відобразилось на стіні у квартирі як відповідача, так і позивача. Факт залиття з верхнього поверху мав місце ще у квітня 2020 року, що спростовує вину відповідача у завданні шкоди позивачу.
На підставі викладеного відповідач просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
12 травня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано про те, що акт складено відповідно до норм чинного законодавства, оскільки в акті зазначено прізвище власника квартири № 212 , зазначено номери квартир - постраждалої квартири, де міститься виникнення шкоди. При цьому, відповідач не заперечує, що вона є власником квартир №211 . Посилання відповідача про те, що в період з 17 до 21 липня 2021 року нею не проводились ремонтні роботи не мають значення, оскільки це не спростовує факту залиття квартири позивача, при цьому, ремонтні роботи могли проводиться і раніше.
12 травня 2021 року представник позивача подав клопотання про виклик свідків, в якому просив викликати працівників ТОВ «Перший український експертний центр».
20 травня 2021 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено про відсутність вини відповідача у залитті квартири позивача, оскільки згідно з листами ТОВ «Перший український експертний центр» вказано, що викликів про аварійну ситуацію 17 липня 2020 року не надходило.
До заперечень представник відповідача додала клопотання про допит відповідача в якості свідка.
08 вересня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про допит в якості свідка дочки відповідача - ОСОБА_4 та фахівця ТОВ «Компанія «ЛКС-Спецмонтаж» ОСОБА_6 .
Згідно із розпорядженням керівника апарату Печерського районного суд м. Києва від 07 лютого 2022 року у зв'язку зі смертю судді ОСОБА_10 справу передано на повторний авторозподіл. 08 лютого 2022 року справу передано на розгляд судді Бусик О.Л.
Ухвалою судді від 11 лютого 2022 року справу прийнято до провадження судді Бусик О.Л. та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
24 травня 2022 року від відповідача надійшло клопотання про допит в якості свідка фахівця ТОВ «Компанія «ЛКС-Спецмонтаж» - ОСОБА_6 .
В судовому засідання представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши доводи представників сторін, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу квартири ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач, згідно з договором купівлі-продажу від 16 листопада 2018 року, є власником квартири АДРЕСА_4 .
Згідно з технічним звітом від 17 липня 2020 року №17/07-20, про проведення експертного дослідження інженерних мереж щодо встановлення факту протікання труб водопостачання та опалення, складеного ТОВ «Компанія «ЛКС-Спецмонтаж» в квартирі АДРЕСА_1 виявлена підвищена вологість на стіні, що прилягає до загального коридору та сусідньої суміжної квартири №211 . Рекомендовано провести перевірку загального стояка трубопроводів та трубопроводи суміжної квартири №211 .
21 липня 2020 року працівниками ТОВ «Перший український експертний центр», а саме головним інженером ОСОБА_11, майстром будинком ОСОБА_7 та сантехніком ОСОБА_8 складено акт обстеження про те, що 21 липня 2020 року о 9-45 в будинку АДРЕСА_5 в квартирі 212 виявлено сліди залиття: 1. Стіна в гардеробній кімнаті 1,5х1,3 м2; 2. Стіна за влаштованою шафою 1,5х2,65м2; 3. Влаштована шафа розбухла. Причиною залиття стало проведення власником кв. 211 будівельних робіт в санвузлі, була пошкоджена труба холодного водопостачання від чого стався виток води. Місце пошкодження знаходиться за ввідним краном холодного водопостачання на квартиру. Рекомендовано власнику квартири №211 привести власне сантехнічне обладнання квартири в належний справний стан. З актом ознайомлені ОСОБА_3 квартира №212. Квартира 211 від підпису відмовилась.
Відповідно до висновку від 21 серпня 2020 року № 21/08-20-С про розмір майнового збитку розмір майнового збитку, заподіяного внаслідок залиття водопровідною водою приміщень квартири АДРЕСА_1 становить 17107 грн або 622 долари США.
Згідно із технічними звітами від 28 травня 2020 року №27/05-19 та від 07 серпня 2020 року №07/08-20, складеними ТОВ «Компанія «ЛКС-Спецмонтаж» про проведення експертного дослідження інженерних мереж щодо встановлення факту протікання труб водопостачання. У звіті зазначено, що скриті трубопроводи мережі водопостачання у квартирі №211 герметичні. Рекомендовано провести перевірку загального стояка трубопроводів, можливе разове заливання води з верхнього поверну.
Листом ТОВ «Перший український експертний центр» від 15 березня 2021 року №331 надано відповідь на запит ОСОБА_4 , де вказано про те, що за даними електронного журналу заявок аварійно-диспетчерської служби заявки від заявників 17 липня 2020 року не надходили.
Листом ТОВ «Перший український експертний центр» від 04 березня 2021 року №301 згідно із витягом з електронного журналу заявок аварійно-диспетчерської служби щодо заявки від 09 квітня 2020 року №14894 цього дня відбувся незначний виток води з-під гайки кріплення приладу теплової енергії квартири №214 , у зв'язку з чим 09 квітня 2020 року о 9:55 годині було перекрито кран центрального опалення на зазначену квартиру. Власникам квартири №214 рекомендовано привести своє сантехнічне обладнання в належний справний стан. Ураховуючи те, що в результаті незначного витоку води факт залиття будь-яких квартир був відсутній, підстав для складення акта про залиття не було.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_9 , який працює в ТОВ «Перший український експертний центр» та підписав акт від 21 липня 2020 року в якості голови комісії - головного інженера, який пояснив, що підписав вказаний акт на своєму робочому місці, особисто в квартиру №211 не заходив та не бачив пошкоджень, що призвели до залиття квартири №212 .
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, та згідно з роз'ясненнями Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (Лист від 29 грудня 2009 року№ 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито. У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна. Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі винної особи.
Разом з тим, акт від 21 липня 2020 року не містить інформації щодо прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; характер залиття та його причини. Крім того, працівниками обслуговуючої організації не зазначено, конкретних осіб, які допустили таке залиття, не міститься інформації хто відмовився від підпису під актом та не було запрошено свідків з числа сусідів, які могли б засвідчити факт затоплення та зафіксувати факт відмови відповідача від підпису.
Згідно з висновком від 21 серпня 2020 року № 21/08-20-С про розмір майнового збитку, експертом виявлено пошкодження двох приміщень квартири №212 , а саме гардеробної та кухні-вітальні, що виникли від дії холодної води внаслідок залиття, що сталося від протікання води крізь конструктивні елементи з боку сусідньої квартири до даної квартири. Під час залиття вода стікала вздовж стін та стиків стін з підлогою. Ознак, що виникли від впливу води: в приміщеннях квартири відмічений стійкий запах плісняви; дія холодної води має суттєвий негативний вплив на стан стін, плінтусів та вмонтованих меблів. На поверхнях стінових оздоблювальних покриттів в приміщеннях: гардеробна-пральня та кухня-вітальня присутні плями більш темного кольору, ніж загальний колір покриття, при цьому найбільш виразними є контури плям; в наявності: відставання, відшарування та короблення матеріалу. Зміна кольору відбувається за рахунок насичення рідиною складників речовин будівельних та оздоблювальних матеріалів і конструкцій, які зазнають проникнення вологи. Також за результатами огляду виявлено пошкодження вбудованого стелажу в приміщенні гардеробної-пральної кімнати - деформації та розшарування конструктивних елементів ДСП, а саме: поличок та стінки.
Виходячи з аналізу вказаного висновку та з урахуванням інформації, яка містить в акті вбачається наявність різних пошкоджень внаслідок залиття квартири №121 . Так, в акті вказано пошкодження лише стін гардеробної та шафи, в той час як у висновку зазначені пошкодження також і в кухні-вітальні.
Разом з тим, наданий позивачем технічний звіт від 17 липня 2020 року містить посилання на наявність підвищеної вологості на стіні, що прилягає до загального коридору та сусідньої суміжної квартири №211 та відсутні відомості про саме залиття.
Дослідивши надані сторонами докази та заслухавши свідка, суд вважає за необхідне зазначити, що експертний висновок, технічні звіти, покази свідка та сам акт про залиття квартири суперечать один одному, не доводять вини відповідача у залитті квартири позивача, акт складений з порушенням Правил утримання будинків та прибудинкових територій. Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправомірних дій щодо залиття квартири саме відповідачки ОСОБА_4 , а як наслідок - відсутній безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями та шкодою, відповідно вина відповідачки не доведена.
Що стосується позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди то слід зазначити наступне.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, позивач повинна довести наявність збитків, як матеріальних так і моральних, наявність неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування та його обрахування.
Втім позивач, не надала належних доказів спричинення їй майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири саме з вини відповідача ОСОБА_4 та причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і діями відповідачки.
З урахуванням наведеного у задоволенні позову слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).
На підставі викладеного, керуючись статтями, статтями 12, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 22, 322, 1166 ЦК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 14 липня 2022 року.
Суддя О.Л. Бусик