печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17926/22-ц
25 липня 2022 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М. перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті, -
У липні 2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті.
Вважаю, що вищевказану заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Так, заява повинна відповідати вимогам ст.. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява повинна містити: виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з чинним законодавством України заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі зміст позовних вимог та чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Проте, зі змісту заяви вбачається, що зміст заяви складають вимоги, які ніяким чином не аргументовані, обставини в обґрунтування позовних вимог викладено не чітко, доказів в обґрунтування обставин не зазначено, як і не наведено підстав, з якими законодавець пов'язує можливість звільнення особи від доказування, а відтак вказані недоліки необхідно усунути.
До того ж, до матеріалів заяви долучено лише копію 10-11 сторінки паспорту померлої ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Так, в порушення ч. 2 ст. 318 ЦПК України, ОСОБА_1 звертаючись до суду із вказаною заявою, не додала доказів відмови Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати докази, що підтверджують звернення до відділу реєстрації актів цивільного стану, для отримання держаної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, заявником зазначено, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Однак, як вбачається зі змісту вищевказаної норми, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
При цьому, заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України подана у зв'язку з необхідністю отримання свідоцтва про смерть, а не у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 243/12928/18 (провадження № 61-5728св19).
Отже, ОСОБА_1 не має пільг зі сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року складає 2 481 грн.
На підставі зазначеного, судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 496,20 грн. (2 481 х 0,2 = 496,20).
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн. або надати документи, які підтверджують звільнення заявника від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 1, ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак заявником, в порушення вимог чинного законодавства, не долучено доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи заяви з копіями поданих до суду документів.
Крім того, як визначено ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Так, заява подана через електронний суд та підписана представником заявника адвокатом Лозінською Оксаною Олександрівною та на підтвердження повноважень останньою долучено до матеріалів заяви копію ордеру на надання правової допомоги серії АН № 1073444 від 18.07.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як визначено у ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п.п. 4, 5, 11, 14, 15 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер окрім інших реквізитів має містити посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 811/1507/18, від 29.05.2019 року у справі № 202/5348/18.
Також, суд вважає, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджує правовий статус адвоката, однак не надає йому безумовного права підпису в інтересах та від імені позивача, а ордер не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду із позовною заявою від імені та в інтересах позивача, оскільки не вказує на обсяг повноважень, наданих адвокату. При цьому, до матеріалів заяви не долучено договору про надання правової допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
В копії ордеру не відображено на надання правової допомоги у якій саме цивільній справі він виданий, отже копія ордеру, долучена представником до матеріалів позовної заяви не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду саме з цією заявою від імені та в інтересах заявника.
В постанові Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 202/5348/18 викладена правова позиція, в якій зазначено, що відповідно до статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно ч. 5 ст. 62 ЦПК України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» не передбачено.
Аналізуючи викладене, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис заяви та звернення з заявою до суду від імені та в інтересах заявника.
Відтак, адвокату Лозінській Оксані Олександрівні необхідно надати суду документи на підтвердження її повноважень на представництво інтересів заявника у відповідності до вимог законодавства.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно усунути вказані недоліки, надати документи, що підтверджують повноваження адвоката на представлення інтересів заявника, завірених належним чином чи їх оригінали відповідно до ст. 62 ЦПК України для приєднання до матеріалів справи, у разі виправлення недоліків, заявнику слід надати до суду заяву в новій редакції для суду, а також її копій та копій всіх документів, доданих до неї, для надіслання заінтересованій особі, сплатити судовий збір та надати суду докази його сплати.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті - залишити без руху, та надати заявнику строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ним копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.
У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколов