печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44125/17-ц
19 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Соколов О.М.
секретар судового засідання Матвійчук В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.04.2017 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, яка керувала автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 та позивача, який керував автомобілем марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , у результаті чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Постановою Печерського районного суду м.Києва від 23.06.2017 р. у справі № 757/27278/17-п відповідача ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу відповідача ОСОБА_2 час дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була, у встановленому законом порядку позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з вимогою виплатити страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. Відповідно до звіту № 279/4-17 суб'єкта оціночної діяльності вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 204 381 грн. 04 коп. Тому, з урахуванням регламентованої виплати у розмірі 100 000 грн. 00 коп. від МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, позивач вважає, що на його користь з відповідача, як особи, яка завдала йому шкоду, необхідно стягнути різницю між загальним розміром шкоди і сумою регламентованої виплати в сумі 104 381 грн. 04 коп., витрати на проведення оцінки в сумі 2 000 грн. 00 коп. та витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 7 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Васильєвій Н.П. (т. І, а.с.1)
28.09.2017 року відповідно до розпорядження № 519 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв'язку перебуванням судді Васильєвої Н.П. на довготривалому лікарняному (т. І, а.с.52).
Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Підпалому В.В. т.( І, а.с.51)
Ухвалою суду від 02.10.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди повернуто позивачу для подачі вказаного позову до належного суду (т. І, а.с.55).
Постановою Апеляційного суду м.Києва від 19.02.2018 року скасовано ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 02.10.2017 року та направлено вище зазначену справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. І, а.с.119).
Ухвалою суду від 16.08.2018 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження (т. І, а.с.163-164).
12.09.2018 року до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_3 , в якому відповідач просить відмовити задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві (т. І, а.с.166-188).
28.09.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_4 , в якій остання зазначила, що позовні вимоги позивача є правомірними, повністю доведеними та не спростованими відповідачем, а тому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (т. І, а.с.169-196).
Ухвалою суду від 12.10.2018 року до участі у розгляді справи залучено МТСБУ в якості третьої особи (т. І, а.с.202).
12.11.2018 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про доручення до матеріалів справи копії Договору про проведення експертної оцінки №279/4-17 від 11.05.2017 року; копію заяви позивача про призупинення виконання Договору про проведення експертної оцінки №279/4-17 від11.05.2017 року; копію рахунку-фактури № 2017002024 від 21.04.2017 року складеного ТОВ «Автосаміт на Столичному» (т. І, а.с.205-209).
15.01.2019 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи Звіт № 5826/05/17 про оцінку транспортного засобу, складений ТОВ «Сател Груп» (т. І, а.с.210-233).
31.05.2019 року відповідно до розпорядження № 492 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв'язку із постановленням ухвали про самовідвід судді Підпалого В.В (т. І, а.с.240).
Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М. (т. І, а.с.239).
Ухвалою суду від 07.06.2019 року цивільну справу № 757/44125/17-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін (т. І, а.с.241).
11.09.2019 року та 03.02.2020 року на адресу суду від позивача ОСОБА_6 надійшли клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи (т. ІІ, а.с.1-52).
19.08.2020 року на адресу суду від позивача ОСОБА_6 надійшла заява про доручення до матеріалів справи Висновку експерта для подання до Печерського районного суду м.Києва від 07.08.2020 року № 13-3/346 (т. ІІ, а.с.80-102).
Ухвалою суду від 03.12.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_6 про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи (т. ІІ, а.с.116).
Ухвалою суду від 19.07.2022 року відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_3 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Моторне (транспортне) страхове бюро України (т. ІІ, а.с.167).
Позивач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі та розглянути у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 19.04.2017 року на мосту Патона у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 та позивача ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , у результаті чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Печерського районного суду м.Києва від 23.06.2017 р. у справі № 757/27278/17-п відповідача ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн., яка набрала законної сили 11.07.2017 року (т. І, а.с.14-14а).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав значні механічні пошкодження.
Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т. І, а.с.8-8а).
Відповідно до матеріалів справи 11.05.2017 року було призначено огляд транспортного засобу з боку МТСБУ, крім з метою визначення розміру матеріальної шкоди, яка була заподіяна позивачу у зв'язку із пошкодженням автомобіля, останній звернувся до оцінювача ФОП ОСОБА_7 та уклав договір про проведення оцінки вартості матеріального збитку від 11.05.2017 року за № 279/4-17 (т. І, а.с.206).
Проте, як зазначає позивач, що після проведення огляду, останній засумнівався у раціональності проведення оцінки з боку незалежного оцінювача, адже на огляді в якості представника МТСБУ був присутній оцінювач ОСОБА_8 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та 13.05.2017 року подав заяву до ФОП ОСОБА_7 про призупинення виконання Договору № 279/4-17 про проведення оцінки (т.І, а.с. 207).
11.05.2017 року Експертом МТСБУ ОСОБА_8 було складено протокол огляду № 5806 (т. І, а.с.186) та надано ремонтну калькуляцію №5806/05/17 від 19.04.2017 року загальною вартістю ремонту на 165 691 грн. 71 коп. (т. І, а.с.179-185).
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2017 року позивач з'явившись до МТСБУ з метою дізнатися розмір регламентованої виплати, дізнався, що МТСБУ не буде робити за свій кошт оцінку, тому позивач був вимушений скористатися послугами незалежного оцінювача, в результаті чого 15.07.2017 року було складено звіт про оцінку № 279/4-17 ( т.І, а.с.16-37).
25.07.2017 року відповідно до дублікату квитанції № 0.0.815138185.1 позивачем ОСОБА_1 було сплачено вартість робіт за послугу на рахунок ФОП ОСОБА_7 (т. І, а.с.39).
28.07.2017 року було підписаний новий договір між позивачем та ФОП ОСОБА_7 про проведення експертної оцінки ( т.І, а.с. 38)
Відповідно до даних звіту № 279/4-17 від 15.07.2017 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, складає 204 381 грн. 04 коп., з яких: 193 117 грн. 06 коп. - вартість відновлювального ремонту КТЗ, 11 263 грн. 98 коп. - величина втрати товарної вартості КТЗ, тобто величина зниження ринкової вартості транспортного засобу, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого транспортного засобу ( т.І, а.с. 16-37).
Судом встановлено, що 13.05.2020 року позивач звернувся з заявою до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з провести судову авто товарознавчу експертизу ( т.ІІ, а.с. 82), з огляду на те, що матеріали цивільної справи, містять два документи з визначення вартості матеріального збитку в різних розмірах, а саме: Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 279/4-17 складеного СОД ФОП ОСОБА_7 . Відповідно до якого розмір матеріального збитку складає 204 381 грн. 04 коп., який наданий суду позивачем та Звіт № 5806/05/17 про оцінку транспортного засобу, складений ТОВ «Сател Груп», а саме експертом МТСБУ Гастуляк б.П. від 19.04.2017 року, відповідно до якого загальна вартість ремонту складає 165 691 грн. 71 коп. наданий суду представником відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. 2 ст. 106 ЦПК України).
Керуючись наданими ст. 106 ЦПК України правами, позивач замовив проведення автотоварознавчої експертизи у Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Проведення судової експертизи доручено завідувачу сектору авто товарознавчих досліджень лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Київського НДЕКЦ МВС України Левченку С.Ю. який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю: 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (Свідоцтво про присвоєння № 14724, від 05.09.2016 року, свідоцтво про підтвердження від 29.10.2018 року № 1856 видане Міністерством юстиції України 26.02.2010 стаж експертної роботи з 2016 року ( т.ІІ, а.с.82).
На розгляд судового експерта були поставлені такі питання: 1.Яка ринкова вартість автомобілю «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 ? 2. Яка вартість відновлювального ремонту автомобілю «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 ? 3. Яка вартість відновлювального ремонту автомобілю «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу? 4. Який розмір втрати товарної вартості автомобілю «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 ? 5. Яка вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 ? (т.ІІ, а.с.83)
За результатами проведеного експертного дослідження, судовим експертом Левченком С.Ю. складено висновок експерта № 13-3/346 від 07.08.2020 року ( т.ІІ, а.с.82-100), відповідно до якого експерт дійшов висновків: що ринкова вартість автомобілю «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 станом на дату ДТП, яка сталась 19.04.2017 року становить 261 266 грн. 40 коп., вартість відновлювального ремонту автомобілю «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 станом на дату ДТП, яка сталась 19.04.2017 року становить 210 364 грн. 95 коп., вартість відновлювального ремонту автомобілю «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу станом на дату ДТП, яка сталась 19.04.2017 року становить 210 364 грн. 95 коп., розмір втрати товарної вартості автомобілю «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 станом на дату ДТП, яка сталась 19.04.2017 року становить 11 789 грн. 78 коп., вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 станом на дату ДТП, яка сталась 19.04.2017 року становить 222 154 грн. 73 коп.
Відповідно до описової частини висновку, під час проведення експертного дослідження, судовим експертом було детально досліджені документи, а саме: заява про проведення авто товарознавчої експертизи; копія ухвали про відкриття провадження у справі від 16.08.2018 року, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.08.2012 року; копія Постанови Печерського районного суду м.Києва від 23.06.2017 року про притягнення винуватця ДТП до відповідальності; копія Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 279/04-17; копія Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 5826/05/17; копія акту огляду, складеного ОСОБА_7 ; копія Протоколу огляду №5806, складеного ОСОБА_8 ; СD-диск з фотографіями зафіксованих пошкоджень на ТЗ «Toyota Corolla» д.н.р. НОМЕР_2 під час огляду ТЗ 11.05.2017 року; копія Рахунку-фактури №2017002024 від 21.04.2017 року ТОВ «Автосаміт на Столичному» з ремонтною калькуляцією.
Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок виготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Як вбачається зі змісту висновку, судовим експертом Левченком С.Ю. зазначено, що висновок підготовлено для подання до Печерського районного суду м.Києва в рамках розгляд цивільної справи № 757/44125/17-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також те, що судовий експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 КК України.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України обов'язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, висновок експерта № 13-3/346 від 07.08.2020 року є належним та допустимим доказом у справі, оскільки відповідає вимогам ст.106 ЦПК України, не викликає сумніву у його правильності, наданий в межах компетенції експерта, ґрунтується на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, є чітким, логічним, послідовним і відповідає фактичним даним справи.
Крім того, даний висновок не спростовано відповідачем у справі.
Оцінивши висновок №13-3/346 від 07.08.2020 року за правилами ст. 89 ЦПК України, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, а тому суд приймає його до уваги при постановленні даного рішення у справі.
Доводи відповідача, що звіт № 279/4-17 про оцінку вартості матеріального збитку є неналежним доказом, суд відхиляє.
Судом також встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована не була, чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відсутній, що підтверджується Витягом з бази МТСБУ (т.І, а.с 89).
Враховуючи, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, то позивач 24.04.2017 року у встановленому законом порядку звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортної пригоду (т.І, а.с. 110) та 11.07.2017 року заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. з усіма необхідними документами ( т.І, а.с. 111).
Проте, враховуючи, що після проведення судової експертизи позивач не збільшував позовні вимоги із заявлених при поданні позову - 204 381 грн. 40 коп. до 210 364 грн. 95 коп., визначених висновком експертизи, а також з урахуванням положень ст. 13 ЦПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог саме на суму 204 381 грн. 40 коп., яка заявлена при поданні позову.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оскільки, суми страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. недостатньо для повного відшкодування позивачу матеріальної шкоди в розмірі 204 381 грн. 40 коп., обов'язок з відшкодування різниці між розміром завданої шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 104 381 грн. 04 коп., згідно з вказаними положеннями чинного законодавства, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати за проведення оцінки вартості матеріального збитку заподіяного указнику КТЗ та складання звіту СОД ФОП ОСОБА_7 в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 7 000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку про відмову в задоволенні казаної вимоги, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ст. 1 Закону України від 20.12.2011 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.
Відповідно до статті 1 вищезазначеного закону, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Така позиція закріплена і у п. п. 47, 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах». Судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача не надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, заявлені витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 133 грн. 81 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22, 1192, 1194, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263- 265, 267, 273, 274, 280,354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди в розмірі 104 381 (сто чотири тисячі триста вісімдесят одну) грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення оцінки вартості матеріального збитку заподіяного указнику КТЗ та складання звіту СОД ФОП ОСОБА_7 в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) грн. 81 коп.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя О.М.Соколов