Справа №752/661/22
Провадження № 2/752/4951/22
Іменем України
03.06.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
за участі секретаря - Потапенко Д.І.,
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
позивач ПрАТ «СК «Провідна» звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього 44 239,84 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що 17.09.2018 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №06/6763133/1051/18, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200 (д.н.з. НОМЕР_1 ).
22.12.2018 року на автодорозі Т1006, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200 (д.н.з. НОМЕР_1 ) та автомобіля FORD FOCUS (д.н.з. НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Обухівського районного суду Київської області від 29.01.2019, по справі №372/40/19, відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП.
ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 160 015,55 грн, відповідно до страхових актів №2300252801 від 15.01.2019 року, №2300252801 від 15.02.2019 року, №2300252801 від 21.01.2019 року, №2300252801 від 25.01.2019 року та платіжних доручень №001989 від 16.01.2019 року, №006913 від 18.02.2019 року, №007575 від 22.02.2019 року, №008069 від 26.02.2019 року та відомістю №ВПТ-000675 від 21.02.2019 року.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Українська страхова група» за полісом №АМ/6508638, за яким ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 100 000,00 грн, та за договором добровільного страхування ЦПВВНТЗ №28-0199-00219/0261 від 01.10.2018 року за яким було сплачено 15 775,71 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 44 239,84 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено здійснювати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не подав заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
На підставі положень ст.ст.274-279 ЦПК України та відсутністю заперечень відповідача, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.09.2018 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №06/6763133/1051/18, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200 (д.н.з. НОМЕР_1 ).
22.12.2018 року на автодорозі Т1006, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200 (д.н.з. НОМЕР_1 ) та автомобіля FORD FOCUS (д.н.з. НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Обухівського районного суду Київської області від 29.01.2019, по справі №372/40/19, відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, винність дій ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є доведеною.
Судом встановлено, що ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 160 015,55 грн, відповідно до страхових актів №2300252801 від 15.01.2019 року, №2300252801 від 15.02.2019 року, №2300252801 від 21.01.2019 року, №2300252801 від 25.01.2019 року та платіжних доручень №001989 від 16.01.2019 року, №006913 від 18.02.2019 року, №007575 від 22.02.2019 року, №008069 від 26.02.2019 року та відомістю №ВПТ-000675 від 21.02.2019 року.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Українська страхова група» за полісом №АМ/6508638, за яким ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 100 000,00 грн, та за договором добровільного страхування ЦПВВНТЗ №28-0199-00219/0261 від 01.10.2018 року за яким було сплачено 15 775,71 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним, до позивача перейшло право вимоги на отримання від винної особи - відповідача, компенсації матеріальної шкоди, заподіяної водієм автомобіля FORD FOCUS (д.н.з. НОМЕР_2 ), яка не була відшкодована.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судового розгляду.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені належними засобами доказування, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 183, 229, 265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд
позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25, Ідентифікаційний код 23510137) 44 239,84 грн страхового відшкодування та судовий збір в сумі 2 270 ,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя