Справа № 703/1815/22
3/703/836/22
26 липня 2022 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
встановив:
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У відповідності з протоколом про адміністративне правопорушення від 13 липня 2022 року ОСОБА_1 13 липня 2022 року о 10 год. 00 хв., за місцем свого проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно свого сина ОСОБА_2 , його дружини та дітей, насильство в сім'ї, а саме висловлювався нецензурною лайкою, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду матеріалів. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справу може бути розглянуто без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за умови, якщо вона була повідомлена, в разі якщо від неї не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Враховуючи вказану позицію ЄСПЛ та приймаючи до уваги, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак, в судове засідання не з'явився, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, суддя вважає за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та ухвалити рішення за наявними в справі доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення 13 липня 2022 року серії ГР №357949, письмовим поясненням ОСОБА_2 .
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності скоєного адміністративного правопорушення особу, яка притягується до адміністративної відповідальності можливо звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до положень ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
Дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу, яка вчинила правопорушення, ступінь вини, майновий стан, зважаючи на відсутність шкідливих наслідків вчиненого правопорушення, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що в зв'язку з незначним характером правопорушення та ненастанням шкідливих наслідків, тобто малозначністю вчиненого правопорушення, ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження - закрити.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, тому в даному випадку судовий збір не підлягає до стягненню.
Керуючись ст. 22, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за малозначністю скоєного правопорушення, звільнивши його від адміністративної відповідальності та оголосивши усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд особами визначеними ч.2 ст. 294 КУпАП шляхом подачі апеляції в 10 денний строк з дня її винесення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: В. О. Прилуцький