Справа № 948/435/22
Номер провадження 1-і/948/17/22
26.07.2022 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в режимі відеоконференції в ЄСІТСклопотання прокурора Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021220000001067 від 28.07.2021 р. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вірменії, громадянина Вірменії, жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого,
обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.135, ч.3 ст.286-1 КК України
на розгляді Вовчанського районного суду Харківської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022р.
Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 2/0/0-22 від 08.03.2022р. змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану, зокрема: Машівському районному суду Полтавської області визначена підсудність справ Вовчанського районного суду Харківської області.
21.07.2022 р. прокурор звернулася з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України. Також вважає, що відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу та просить не визначати розмір застави на підставі п. 2 ч.4 ст. 184 КПК України.
За змістом клопотання, ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він 27.07.2021р. близько 20 год 55 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та не маючи посвідчення водія, керував автомобілем ВАЗ-21063 днз НОМЕР_1 по вул. Миру в смт Вільча Чугуївського району Харківської області в напрямку вулиці Харківської, де біля будинку № 33, діючи необережно, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішоходів, які рухалися попереду в попутному напрямку, в порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , 2005 року народження, який отримав тяжкі тілесні ушкодження та на пішохода ОСОБА_7 , 2006 року народження, який помер в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після вчинення ДТП ОСОБА_5 не зупинився та не вжив заходів для надання допомоги потерпілим і зник з місця пригоди.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за:
-ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження та спричинили смерть потерпілого;
-ч.1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження через малолітство, старість, хворобу, або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні вказаних злочинів обґрунтовується матеріалами, які є в розпорядженні прокурора, зокрема: протоколом огляду місця пригоди, протоколами допиту свідків та потерпілих, речовими доказами, висновками судово-медичної та автотехнічної експертизи, речовими доказами та ін.
Заслухавши думку прокурора, яка клопотання підтримала та просила його задовольнити, захисника, який заперечував проти клопотання, з огляду на недоведеність прокурором вказаних у ньому обставин, а також неможливості участі в судовому засіданні перекладача, обвинуваченого, який просив застосувати до нього домашній арешт, дослідивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.
Так, як видно з матеріалів клопотання, 27.07.2021р. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 10.02.2022р. обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 10.04.2022р. (а.с.19-21).
Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 08.04.2022 стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 02.06.2022 стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як убачається з матеріалів клопотання, існує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений: з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчините інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Так, при оцінці можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд вважає, що існує ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, враховуючи те, що є громадянином іншої держави (Вірменії), пенсіонером і може виїхати до рідної країни з метою уникнення відповідальності за тяжкий злочин. Даних про міцні соціальні зв'язки на території України суду не надано, в той же час населений пункт, де зареєстрований обвинувачений, перебуває натепер в окупації.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків, потерпілих.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також є підтвердженим, враховуючі наявність обставин, які обґрунтовують обвинувачення про вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, у водія при собі не було ані посвідчення водія, ані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тобто він керував транспортним засобом із порушенням Правил безпеки дорожнього руху України.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину у сфері порушення дорожнього руху, з ознаками алкогольного сп'яніння, що свідчить про наявний суспільний інтерес, враховуючи молодий вік потерпілих та тяжкі наслідки для них, а також дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином Вірменії, раніше не судимий, є пенсіонером, офіційно не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей або батьків похилого віку не має.
За таких обставин, враховуючи особу ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого та не тяжкого злочинів, за які передбачено покарання до 10 та 2 років позбавлення волі, підозра щодо якого у вчиненні даних злочинів є обґрунтованою, не має міцних соціальних зв'язків в місці проживання, зважаючи на необхідність запобігти спробам переховуватися від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та ризику впливу на свідків і потерпілого, наявність суспільного інтересу, оскільки внаслідок ДТП одна молода людина загинула, а інша отримала тяжкі тілесні ушкодження, а тому суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою терміном на 60 діб без права внесення застави, з огляду на підозру у вчиненні злочину, який привів до загибелі людини.
Водночас судом не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зокрема застосування домашнього арешту, про що заявив обвинувачений, не є можливим з огляду на те, що місце проживання ОСОБА_5 зареєстровано в смт Вільча Чугуївського району Харківської області, яке на даний час перебуває в окупації.
З огляду на те, що за матеріалами кримінального провадження у справі брав участь перекладач, але прокурором не вказано його контактних даних з метою виклику до суду, а відтак суд вважає за необхідне покласти на прокурора обов'язок забезпечення перекладу вказаної ухвали суду та надання її обвинуваченому мовою, якою він володіє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24.09.2022 включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого про застосування домашнього арешту - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи та вручення обвинуваченому ОСОБА_5 .
Зобов'язати прокурора ОСОБА_3 забезпечити переклад вказаної ухвали суду та надати її обвинуваченому ОСОБА_5 мовою, якою він володіє.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1