Справа № 553/1980/22
Провадження № 1-кп/553/326/2022
Іменем України
21.07.2022м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,за участю прокурора ОСОБА_2 обвинуваченого ОСОБА_3 секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження № 12022221140000465 від 27.06.2022 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
На розгляді Ленінського районного суду м. Полтави перебуває вказане кримінальне провадження.
До обвинуваченого ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зменшились та продовжують існувати, якщо запобіжний захід змінити - підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке на підставі ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин, міцних соціальних зв'язків не має, може незаконно впливати на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_3 при розгляді клопотання прокурора погодився з ним.
Вирішуючи заявлене клопотання, з'ясувавши позиції учасників судового провадження, суд вказує, що у відповідності до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні клопотання суд враховує наступне.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п."С" ст.5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При цьому, виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23.01.2020.
За таких обставин, суд має вирішити питання доцільності продовження строку раніше застосованого запобіжного заходу, надаючи оцінку того чи продовжують існувати заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Водночас, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд вказує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Суд при вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, вислухавши думку сторін кримінального провадження, оцінивши суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, вважає, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованих судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу і які на даний час не зникли, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого його тримання під вартою суду не надано, тому суд вбачає за доцільне продовжити обвинуваченому застосований до них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
З вказаних підстав, суд зазначає, що тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, а тому дієво забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений у зв'язку з застосуванням до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному провадженні перебуває в умовах ДУ "Харківський слідчий ізолятор" на території, де ведуться бойові дії і з об'єктивних незалежних від суду причин не може бути доставлений до зали судових засідань.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні з поважних причин та необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Враховуючи викладене, те, що в Україні введено воєнний стан, обвинувачений ОСОБА_3 утримується в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", суд вважає за необхідне провести судове засідання у справі в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ "Харківський слідчий ізолятор",
Керуючись ст.ст. 27,177,178,183,194,199,315,331,372,376, 395 КПК України, суд, -
Відкласти судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України на 18 серпня 2022 року о 10 год. 00 хв.
Провести підготовче судове засідання, яке призначено на 18 серпня 2022 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ "Харківський слідчий ізолятор", зобов'язавши ДУ "Харківський слідчий ізолятор" забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні та працездатність апаратного комплексу для відеоконференцзв'язку з Ленінським районним судом м. Полтави.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 днів, до 18.09.2022, включно.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження дії запобіжного заходу протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Суддя ОСОБА_1