08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-а/381/31/22
381/2033/22
про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2022 року м. Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Київській області, третя особа - інспектор відділення реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області Пономаренко Р.С. про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень, -
22.07.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача Головного Управління національної поліції в Київській області про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень. Свої вимоги мотивує тим, що 24.05.2022 року інспектором Фастівського РУП ГУНП в Київській області Пономаренко Р.С. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. З даною постановою позивач не згоден, що стало підставою звернення до суду.
Розглянувши вказану позовну заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно положень ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позові позивач посилається на те, що його звільнено від сплати судового збору у відповідності до ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» №3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Що стосується посилань позивача, що він має право на пільги при зверненні до суду, які передбачені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», слід зазначити наступне.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №700/301/20, згідно з п. 13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їх прав. Статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових втрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, встановлені п.13 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема, статус ветеранів війни-учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їх прав, пов'язаних винятково із статусом бойових дій, і не поширюються із вимогами, що виходять за межі таких правовідносин, а отже, не стосуються соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є позивачем у вищевказаній справі, предметом позову якої є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, отже позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн.
Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
При цьому суд вважає, що при залишенні позовної заяви без руху, відсутнє порушення права позивача на доступ до суду, оскільки позивач не дотримався вимог КАС України при зверненні до суду.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Київській області, третя особа - інспектор відділення реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області Пономаренко Р.С. про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень залишити без руху.
Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя Г.В. Соловей